Есе з теми: Дивовижний світ української природи

Як часто люди живуть своїм звичайним життям і не помічають дивовижних речей, що є зовсім поряд. Ми їх бачимо щодня і вже звикли до них. Але ж коли придивитися…
Біла хмаринка зовсім незвичайної форми, колір ранкового неба, спів жайворонка, тендітні жовті кульбабки, гніздо лелеки на стовпі біля хати… А запах… Запах, що приніс вітер з поля не можна порівняти більше ні з чим. Змішалися запахи ранкової роси, зеленої трави, цвітіння дерев і ранніх квітів. Дивовижна краса української природи.
Швидкоплинні ріки, широкі поля, густі ліси, милуючи око краєвиди. Хіба не диво бачити це все навкруги і при цьому жодних зусиль. Все утворилося під дією природних сил. Навіть звичне явище, таке як веселка, змушує нас щоразу дивуватися і радіти. А блискавки, що розбігаються безладно по всьому небу і гуркіт грому? Здається, це звичайне літнє явище. Проте, дивлячись на нічне небо під час грози, ми вимовляємо захоплення або злякані вигуки. Ми радіємо першим підсніжникам, теплому дощу, вранішньому сонячку, співу солов’я. Відповідаємо на кування зозулі чи скрекіт сороки. Птахи, комахи і тварини теж дивують нас.
Знаю точно, що кожен, хто, побачивши в лісі полохливого зайця чи прудку білочку, здивується і зрадіє одночасно, розповідатиме рідним, друзям як про справжню дивовижну подію.
Українська природа дуже дивовижна. Головне відчувати її в гармонії з собою, берегти, помічати проблеми, не проходити повз, примножувати її красу. І тоді наше життя буде набагато радіснішим, дивовижним, сповненим природної краси, відчуттів і вражень.