Есе з теми: Як не стати неуком

Іноді чую від однокласників: «Як набридла ця школа», «Я не хочу вчитися», «Та ну її, ту школу».
Незважаючи на все це, вчитися варто. Адже ми живемо у цивілізованому світі, в якому просто катастрофічно не вистачає розумних і грамотних фахівців, які, навіть, в елементарних соціальних мережах, якими користується весь світ, дозволяють собі допускати грубі помилки, показуючи усім свою безграмотність.
Учитися потрібно, щоб багато знати, вміти, одержати професію, стати тим, ким хочеш, а потім добре працювати, багато заробляти, допомагати батькам, забезпечувати себе і свою родину.
Я думаю, якщо сказати коротко, учитися потрібно для того, щоб стати необхідним багатьом. Адже з розумною людиною, тобто з грамотною, усі хочуть дружити, спілкуватися, проводити цікаво час. Освічені люди потрібні всім і завжди.
А кому потрібні неуки? Кому цікавий дурень, обмежений, темна і безглузда недолюдина? Тоді навіщо такому дане єдине коротке життя? Гадаю, що не вчитися – це означає не жити.
Тому всім, хто лінується, раджу: якби не було важко вставати вранці з ліжка, іти на заняття, якби не хотілося вискочити на вулицю і забути про уроки, домашні завдання – пам’ятайте: ви самостійно ставите хрест на своєму майбутньому, на визнанні вашої особистості в суспільстві, бо ви – неук!
Вчитися треба не тільки читати, писати і рахувати. І не тільки в школі. Нас вчать не тільки вчителі. Кожен день ми щось дізнаємося, спілкуючись між собою, читаючи, слухаючи. Слід уважно вибирати інформацію, тому що не вся вона може бути корисною. Крім того, нас оточує дуже багато сучасної техніки. Пральна машина, пилесмок, кухонний комбайн, мікрохвильова піч, комп’ютер, телевізор з інтернетом та інші предмети працюють автоматично. Але щоб навчатися працювати з ними треба, як мінімум, уміти прочитати інструкцію. Неук ніколи не розбереться в сучасній техніці.
Отже, вчитися хоча і важко і складно, але необхідно. Розумній людині буде легко отримати професію, влаштуватися на роботу, заробляти гроші.
Все починається з навчання. А навчання – наш обов’язок!