параграф 1 вправа 5 гдз 11 клас українська мова Авраменко 2019
Прочитайте текст і виконайте тестові завдання.
Бути собою
(1-8) МОВНА ВВІЧЛИВІСТЬ.
«Відповідати тією самою мовою, якою до тебе звертаються, - ознака ввічливості», - методично повторювали вчителі в школі. Ми виросли дуже ґречними й спілкуємося з російськомовними колегами, друзями й просто перехожими їхньою мовою. Ніби інакше вони нас не розуміють. А українська - це для особливих випадків: у когось - для дому, ще в когось - для офіційних заходів. Звичайно, якою мовою, де й з ким говорити - особиста справа кожного. Тільки в масштабах країни мовна нестійкість є загрозливою: якщо кожен українець виявлятиме свою «ввічливість» до російськомовних, хто ж тоді говоритиме українською? Навіть вихованість має межу.
(9-20) ВАЖІЛЬ ПЕРЕМИКАННЯ. Оксану Поліщук із Житомира до свідомого вибору української мови підштовхнув молодший брат. Тоді вона навчалась у восьмому класі й з друзями спілкувалася лише російською. Рідна - залишалася для батьків і вчителів. «Якось почувши, як я розмовляю з подругою, брат заявив: “Ми не українці”. Я запитала, чому він так думає - і п’ятирічна дитина відповіла: “Бо ти й люди на вулиці говорите російською”. Це зачепило за живе», - згадує Оксана. Відтоді, щоразу вживаючи «общєпонятний», дівчина почувалася зрадницею, тож вирішила цього більше не робити. Спочатку було важко, однокласники дивувалися й висміювали. Лунали фрази на кшталт «не прикалывайся», «говори нормально». Але мене підтримали батьки й учителі історії та української мови. Щоправда, до закінчення школи я так і залишилася білою вороною. Але мене це вже не хвилювало, мала інші цінності й пріоритети», - розповідає теперішня випускниця факультету української філології.
(21-32) Публічні люди, відомі всій країні як українськомовні, свого часу теж «перестрибували» з мови на мову. Співачка й письменниця Ірена Карпа часто відвідувала бабусю в Черкасах, хоч і жила з батьками в Яремчому. «Я дуже добре знаю цю ситуацію, коли вдома говориш українською, а виходиш на вулицю й починаєш “штокать”, - каже вона. - Так тривало, аж доки тато не закликав до серйозної розмови. Вивів на балкон і сказав: “А ти можеш і на вулиці говорити українською? Тебе ж усе одно розуміють. Продовжуй бути собою”. Мені це прохання тоді здалося дуже дивним», - згадує лідерка гурту «Qarpa». Спочатку, дотримуючись поради, вона почувалася некомфортно. Але вже під час наступного приїзду говорила лише українською. «Це не створювало жодних проблем. Навпаки, батьки моїх подруг почали ставити мене їм за приклад», - каже Ірена.
(33-41) ВІД СЕБЕ ДО СЕБЕ. Хтось вибирає російську, бо вважає, що це створює кращі перспективи розвитку або робить його крутішим в очах оточення. А хтось - українську. «Коли бачиш жалюгідні приклади мовної мімікрії, це додає впевненості. Логічно в державі, яка називається Україна, потрібно говорити українською», - зазначає Ірена Карпа. Вона радить шукати позитивні приклади й орієнтуватися на них: «Для мене такою є Саша Сальцова, яка українською говорить і пише прекрасні тексти. Кожній черговій фіфі, котра заявляє: “Я не понимаю украинского”, - вона відповідає: “Нічого, вивчиш”». Та й чоловік Ірени, американець, який своєю українською часто епатує російськомовних, доводить: це можливо й важливо.
(42-50) «ПЕРЕЗАВАНТАЖИТИ» КРАЇНУ. «У національній країні двомовність на державному рівні - це завжди небезпечна ситуація через загрозу її розколу. Більшість європейських держав формувалися на базі однієї мови, створеної на її основі культури й усвідомлення населенням спільної історичної пам’яті», - наголошує мовознавець Лариса Масенко.
Ці три компоненти обов’язково мають бути, щоб утвердилася сильна національна держава.
Оскільки ми отримали русифіковану країну, необхідна мовна політика, яка насамперед захищала б державну мову й сприяла її поширенню. «Основне завдання - за допомогою освіти виховати нові покоління, відійти від двомовності й, зрештою, через одне-два покоління нормалізувати ситуацію», - зауважує професорка (За А. Каленською, «Тиждень. UA»).
1. Слово ґречними (рядок 3) можна замінити на синонім
А освіченими
Б ввічливими
В упередженими
Г поміркованими
2. Слово ввічливість узято в лапки (рядок 7), щоб
А позначити його як цитату
Б виокремити його інтонаційно
В наголосити на його важливості
Г надати йому іронічного звучання
3. У тексті розповідається про те, що над зміцненням своєї українськомовної стійкості працювали
А Оксана Поліщук і Лариса Масенко
Б Ірена Карпа й Саша Сальцова
В Лариса Масенко й Саша Сальцова
Г Ірена Карпа й Оксана Поліщук
4. Мовна мімікрія (рядок 35) тут означає
А перехід у спілкуванні на російську мову
Б перехід у спілкуванні на українську мову
В приховування свого соціального походження
Г дотримання закону про мови в суспільному житті
5. Заголовком до тексту стали слова
А Ірени Карпи
Б Оксани Поліщук
В Лариси Масенко
Г Анни Каленської
6. Підзаголовок ВАЖІЛЬ ПЕРЕМИКАННЯ (рядок 9)
А розкриває проблему ставлення оточення до людей, які змінили мову спілкування
Б має на меті переконати читача зміцнювати українськомовну стійкість
В наголошує на факторах, що впливають на зміцнення мовної стійкості
Г окреслює мовні труднощі, що виникають у сімейному колі
7. Засобом міжфразового зв’язку останніх двох речень другого абзаца (рядки 17-20) є
А лексичний повтор
Б вставне слово
В сполучник
Г синонім
8. Лариса Масенко вважає, що українськомовній стійкості сприятимуть усі фактори, ОКРІМ
А виховання нових поколінь за допомогою освіти
Б потужної державної мовної політики
В усвідомлення спільної історичної пам’яті
Г вибору тієї мови, що більш перспективна
9. Про вирішальну роль фактора національної самоідентифікації у виробленні мовної стійкості йдеться в тій частині тексту, що має підзаголовок
А Мовна ввічливість
Б Важіль перемикання
В Від себе до себе
Г «Перезавантажити» країну
10. У тексті НЕМАЄ мікротеми про мовну стійкість
А підлітків і молоді
Б публічних людей
В українських родин
Г політичної верхівки
11. Зневажливий відтінок має слово
А крутішим (рядок 34)
Б жалюгідні (рядок 35)
В фіфі (рядок 38)
Г епатує (рядок 40)
12. Стиль тексту
А науковий
Б розмовний
В публіцистичний
Г офіційно-діловий