українська мова 6 клас

Вправа 572

Умова:

1. Прочитайте текст. Відякоїособи ведеться розповідь? Обґрунтуйте, що текст належить до художнього стилю.
Лялька
- З малими дітьми кожній матері нелегко. А коли мати ще н учителька?
Мені, щоправда, гріх на своїх донечок нарікати, але теж. бувало, і на-сердять. і насмішать. От хоч би й сьогодні. То ні світ ні зоря на ногах. а це. ну. ніяк не прокидалися вранці. Поки розбуркала обох, поки зібралися, поки в садок дочалапали - ледве до школи встигла. Настроїлася на урок чи ні. як уже й дзвінок. Заходжу в шостий клас - людоньки: те без зошита, те без ручки, те спізнилося... Так мені чогось жаль себе стало, так жаль! Увесь білий світ почорнів для мене.
Та урок є урок, мушу проводити. Відкриваю сумку і враз як розсміюся! Діти здивовано: що сталося? А в мене в сумці - одннм-одна лялька, нічого більше! Учора ввечері - я собі н байдуже - довгенько донечки з моєю вже спакованою сумкою носилися, вранці було не до ревізії - тож і прийшла вчителька до школи тільки з лялькою.
Посміялися ми від душі, і бід мого поганого настрою ані сліду не лишилося. Потрібні слова з'явилися мовби са*гі собою, і урок, заздалегідь на провал приречений, минув, уявіть собі, дуже славно. Весь день мені лялька освітила (С. Павленко).
2. Назвіть мікротеми в наведеному тексті.
3. Виберіть речення й слова, характерні для емоційної образної мови. Випишіть емоційно забарвлену лексику.

 

Відповідь:

Розповідь ведеться від першої особи. Це - текст художнього стилю. Мікротеми: 1. З малими дітьми кожній матері нелегко. 2. Заходжу в шостий клас - так мені чогось жаль себе стало. 3. Лялька в сумці. 4. Весь день мені лялька освітила. Емоційно забарвлена лексика: Гіперболи («на провал приречений»), лагідні слова («донечок»), антонімічні вислови («і насмердять, і насмішать», «увесь білий світ почорнів»), повторювання слів («Так мені чогось жаль себе стало, так жаль!», «одним-одна»), фразеологізми («не світ, ні зоря», «гріх нарікати», «ані сліду не залишилось»), просторічні елементи мови («розбуркала», «дочалапали», «людоньки», «довгенько», «носилася», «я собі й байдуже», було не до «ревізії»).