Параграф 31 гдз 10 клас історія України Власов Кульчицький 2018

✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій:

Танкова битва в трикутнику Луцьк-Дубно-Броди → Захоплення нацистами Києва → Захоплення Одеси німецькими і румунськими військами → Захоплення окупантами Севастополя.

✔ 2. Покажіть на карті пересування сторін і зміни ліній фронту на теренах України упродовж 1941-1942 pp. Установіть причиново-наслідкові зв'язки між воєнними подіями та зазначеними змінами. На підставі карти схарактеризуйте оборонні операції на території України.

Німеччина та її союзники почали наступ на трьох стратегічних напрямках. Група армій "Північ" мала захопити Ленінград, група армій "Центр" націлювалася на Москву, а група армій "Південь" мала окупувати Україну.
23-29 червня 1941 р. розгорілась танкова битва в районі Луцьк - Броди - Дубно.
Наслідок прикордоних боїв упродовж 22 червня - 6 липня 1941 р. війська Південно - Західного фронту відійшли на глибину до 250-300 км.
19 вересня 1941 р. німецькі війська зайняли Київ.
5 серпня - 16 жовтня 1941 р. тривала оборона Одеси.
Протягом літа - осеня 1941 р. німецькі війська захопили всю Правобережну і більшу частину Лівобережної України та Крим.
До літа 1942 - УРСР було окуповано повністю.

✔ 3. Складіть речення про події 1941-1942 pp., використавши поняття, терміни та гасла періоду радянсько-німецької війни:

Радянсько-німецька війна розпочалася 22 червня 1941 р. Гітлерівське командування розраховувало на "блискавичну війну" (блицкриг).
У липні 1940 р. Гітлер дав директиву Генеральному штабу Вермахту розробити план "Барбаросса", який передбачав розгром СРСР.
29 червня 1941 р. було прийнято Директиву РНК СРСР і ЦК ВКП (б), згідно з якою під час відступу радянські війська мали застосовувати тактику "випаленої землі".
Улітку 1941 р. Тарас Боровець сформував на Поліссі та Волині загони "Полісіка Січ".
Українська повстанська армія (УПА) розглядалася, як збройні сили ОУН (б).
"Похідні групи" склададись з досвідчених організаторів і пропашандистів та мали за мету поширити вплив ОУН на східні і південні області.
Учасників націоналістичного підпілля гестаповці називали "українським рухом Опору".
В умовах війни широкого вжитку набуло гасло "Все для фронту, все для перемоги".
У липні 1942 р. Сталін видав наказ від назвою "Ні кроку назад!"

✔ 4. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів залежно від їхньої ролі в подіях 1941-1942 pp.:

Й. Сталін - політичний лідер СРСР; верховний головнокомандувач радянських військ в роки німецько-радянської війни.
А. Гітлер - лідер Німеччини; ініціатор Другої світової війни.
С. Бандера - лідер ОУН (б).
Я. Стецько - учасник ОУН (б) і найближчий соратник С. Бендери; після проголошення у Львові Акту відновлення Української держави мав очолити уряд.
Т. Бульба (Боровець) - лідер українського націоналістичного підпілля; створив "Поліську Січ".

✔ 5. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому історичне значення згаданих подій/явищ?

1) 30 червня 1941 р. у Львові з ініціативи ОУН було проголошено Акт відновлення української державності. Акт закликав українців "не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Суверенна Українська влада". Підготовка Акту здійснювалася таємно і стала повною несподіванкою для німецької окупаційної влади. С. Бендеру і Я. Стелька було заарештовано і відправлено на концтабору Заксенгаузен. 11 липня 1941 р. було заборонена діяльність будь-яких українських організацій, а у вересні розпочалися масові арешти та розстріли однівців.
У відповідь залишки керівництва ОУН (б) ухвалили рішення про перехід в підпілля, активізацію актинімецької пропаганди й підготовку збройного повстання проти окупантів.
2) 28 липня 1942 р. було видано наказ народного комісара оборони СРСР Й. Сталіна №227, який отримав неофіційну назву "Ні кроку назад!".
Наказ був виданий у зв'язку з різким загостренням ситуації на радянсько-німецькому фронті, коли війська Червоної Армії відступали до Волги. Німці захопили густонаселені і нійбільш розвинені райони СРСР.
Наказ мав підвищити дисциплину у війську. Й. Сталін вимагав знімати з посад і судити командирів, які допустили відступ військ. Боягузів наказувалося знищувати на місці. Створювалися загороджувальні загони, що мали не допустити самовільне залишення позицій військовими.
Наказ відіграв мобілізуючу роль в наведенні дисциплини і порядку. В той же час він мав негативне значення бо величезна кількість солдат була знищена радянськими репресіями.


✔ 6. Відповідь (гдз) завдання 6 до параграфу 31 підручника історія України для 10 класу. 
Поміркуйте, що дає підстави для пропонованого висновку. Наведіть кілька аргументів на підтвердження або спростування викладеної думки.

Перші поразки Червоної Армії були зумовлені злочинною політикою радянської влоди напередодні війни.
Репресії в армії, які проводилися протягом 1937-1938 рр., призвели до знищення 579 офіцерів. Напередодні війни лише 7% командного составу мали відповідну освіту.
Й. Сталін занадто переоцінював важливість пакту про ненапад і тому нехтував свідченнями про постійні порушення німцями радянського кордону.
Сталін не дослухався до численних розвідників, які повідомляли йому про початок військових дій.
Відповідальність за свої прорахунки влада поклала на плечі рядового солдата.
16 серпня 1941 р. було видано наказа №270, згідно з яким з військ НКВС і держбезпеки створювалися загороджувальні загони. Вони у випадку відступу солдат відкривали вогонь по своїм же бійцям.
28 липня 1942 р. Сталін підписав Наказ №227, в якому розвивалися положення попереднього наказу. Згідно з ним панікери й боягузи мали знищуватися на місці. "Ні кроку назад без наказу вищого командування", - говорилося в наказі.
Тільки мужність, патріотизм і напруження всіх сил народу стримували німецькі війська, дали час керівництву отямитися й огранізувати оборону країни.