Контрольна робота § 23 сторінка 74 гдз 10 клас українська мова Голуб Новосьолова

§ 23. Контрольна робота
Сторінка 74

Що вивчає шкільна риторика?
Шкільна риторика вивчає методику творення тексту, визначає його будову найдоцільнішу для зрозумілого й аргументованого викладу думок (вчить відповідати правильно). Вчить спілкуванню в різних життєвих ситуаціях.
Які закони визначають суть риторики?
Є 7 законів риторики: концептуальний; закон моделювання аудиторії; стратегічний; тактичний; мовленнєвий; закон ефективної комунікації; системно–аналітичний.
Які частини виділяють у структурі риторики?
5 основних розділів:
1) інвенція (пошук матеріалів для промови);
2) диспозиція (його розташування);
3) елокуція (прикрашання мови);
4) меморія (запам’ятовування промови);
5) акція (виголошення промови).
Що означає моделювати аудиторію?
Це означає, що промовець має добре знайти слухачів, готуватися до зустрічі з ними, передбачити де й коли можуть виникнути непорозуміння, а головне впливати на слухачів за допомогою матеріалу й майстерності мовлення так, щоб прихильні слухачі дістали задоволення від промови, а байдужі зацікавилися.
Наскільки ці вміння важливі?
Це вміння важливі, щоб завоювати аудиторію, налагодити міцний контакт.
Розкажіть про риторику, використовуючи риторичне дерево.
Риторичне дерево складається з таких елементів: кореня, стовбура, основних гілок, дрібних гілок, крони, квітів.
Корінь дерева – (прихований від людських очей) – це причина, що спонукала оратора вийти на трибуну: прагнення прославитися; намагання бути корисним; фінансові інтереси.
Стовбур – це тема виступу, основна проблема.
Основні гілки це головні питання плану (класична риторика їх виділяла три).
Дрібні гілочки – питання на які поділяють кожне питання плану.
Крона дерева – представлена листям, тобто словами, у які оратор "одягає" свій виступ. Досвідчений оратор має в запасі кілька тисяч слів – листочків.
Квіти – це прикраси тексту, що увиразнюють і роблять його цікавим.
Які цілі може ставити перед собою оратор?
Мета оратора – досягти того, щоб слухачі погодилися із його думкою щодо спірного питання; дати нове питання; уявлення про предмет; розважити, повеселитися слухачів; підтримати їхню увагу, інтерес. Оратор може поставити цілі інформувати слухачів, дати певні відомості. Або він розраховує схвилювати аудиторію, сформувати у людей переконання, уявлення, що стануть мотивами їх поведінки, тобто призиває до будь–яких дій. Часто цілі ці перехрещуються, сполучаються в одному виступі.
Що вивчає історія риторики?
Історія риторики досліджує місце риторики серед інших наук, основні види і жанри ораторського мистецтва, етапи зародження і розвитку риторики в історії людства (Давня Греція, Давній Рим, становлення слов'янського ораторського мистецтва, сучасні риторичні школи).
Про що йдеться в розділі «Техніка риторики»?
Техніка риторики містить знання про тренування голосу оратора, мовця. Вироблення навичок виголошення промови, умін. користуватися жестами, мімікою під час виступу.
Які вміння формує «Практична риторика»?
Практична риторика розглядає предмет і зміст усного публічного виступу, текст виступу, образ оратора, логічну культуру оратора та його мовленнєву культуру, композицію і стиль виступу, психологію аудиторії, взаємодію оратора та аудиторії, спілкування з аудиторією як творчий процес, полемічне мистецтво оратора тощо.
Який публічний виступ називають грамотним?
Грамотним називають той публічний виступ, який підготовлений з урахуванням особистості аудиторії, теми, відповідності аргументації; виступ, у якому гармонійно поєднуються зміст і форма промови, якісні характеристики, досвід оратора і тісний контакт зі слухачем.
Яким може бути спілкування?
Види спілкування – міжособистісне і масове вербальне (слів та мови) і невербальне (міміка).
– Рух м'язів обличчя, жести – рух тіла або частин тіла і пантоміми – зміни в ході, жестах, поставі людини.
Спілкування пряме – розмова, бесіда, доповідь і опосередковане – лист, телефонна розмова або ж передавання інформації через радіо, телебачення, книгу.
Типи спілкування:
– етикетний (формальний, неглибокий рівень в основному ролевої взаємодії, наприклад: покупці,
пасажири, глядачі, вболівальники);
– діловий (з приводу виконання тих чи інших функцій, наприклад: співробітники, члени студентського, навчального, армійського колективу тощо);
Види спілкування за тривалістю – коротке і тривале.
Види спілкування за закінченістю – закінчені і незакінчені.
Від чого залежать результати спілкування?
Результат спілкування – налагодження певних стосунків з іншими людьми.
Успішні результати спілкування:
– досягнення мети (сказане вплинуло на слухача, переконало, змусило задуматися, викликало сум, радість, спонукало до роздумів тощо);
– стосунки між співрозмовниками покращилися (або ж принаймні не погіршилися);
– на етапі рефлексії – переважають позитивні емоції.
Що визначає мовленнєву поведінку?
Мовленнєва поведінка – це манера спілкування людини: її словниковий запас, частота використання певних слів, фраз, жести, міміка, артикуляція. Мірилом мовленнєвої поведінки є мовленнєвий вчинок –конкретна ситуація спілкування.
Умови успішного спілкування (три чинники):
1) потреба у спілкуванні;
2) зацікавлення спілкуванням;
3) налаштування на світ співрозмовника;
4) близькість світоглядів;
5) уміння перейнятися задумом співрозмовника;
6) знання й дотримання норм етики;
7) фізичний стан співрозмовників.
Що формує образ мовця?
Формує образ не тільки всебічно розвиненість, красномовство, грамотність, а й поза, жести, міміка.
Від чого залежать результати спілкування?
Від таких умов; умін:
– обирати тему й зміст спілкування;
– розпочинати й завершувати розмову;
– налагоджувати контакти зі співрозмовниками;
– ставити запитання;
– забезпечувати зворотній зв’язок;
– формувати у співрозмовника позитивну думку, прихильність до себе;
– орієнтуватися в умовах спілкування;
– добирати засоби адекватні до вираження думок і намірів;
– відчувати свого співрозмовника (почуття, емоції), його стан і наміри;
– слухати й чути інших;
– поступатися своїм амбіціям, визнавати право на іншу думку.
Умови успішного спілкування:
– учасники мають достатньо часу, не поспішають у розмові;
– учасники готові до спілкування;
– мовці спокійні, урівноважені;
– ні один із учасників не зорієнтований на конфлікт;
– місце зустрічі сприятливе до розмови.
– Назвіть гарні особистості мовця.
Особливі риси – чарівність, артистизм, упевненість у собі, щирість, обізнаність, об'єктивність і доброзичливість.
Поясніть що означає термін «Мовленнєва поведінка».
Це манера спілкування людини.
Обумовлені ситуацією спілкування дії, емоції, вчинки людини, що виражені за допомогою мовлення та невербальних засобів; використання мови учасниками спілкування в конкретній ситуації відповідно до їхніх рівнів комунікативної й мовної компетенцій.
У чому вона проявляється?
Мовленнєва поведінка проявляється у словесній формі (з фраз, інтонації, внутрішнього підтексту).
Це варіант відповідей, конкретний мінімальний акт у спілкуванні, певні дії спрямовані на адресата.
Розкажіть про типи аудиторії.
Залежно від каналів споживаної інтелектуальної продукції розрізняють такі види аудиторії: глядацька, слухацька, читацька та інтернет–аудиторія.
Критерії класифікації:
– відношення до теми інформації;
– гендерна приналежність: вік, рівень освіти;
– професія;
– національність;
– однорідність, розмір, психічний настрій.
Типи аудиторії:
1. Конфліктний тип. (Виникає конфлікт з 3–х причин: слухачі не визнають авторитетність оратора, різне сприйняття інформації, що подається, відмінності в думках, точці зору на одну й ту ж ситуацію).
2. «Угодовці». (До цієї групи об'єднані слухачі, які не мають чітко сформованої думки по темі виступу! Оратору не важко нав'язати свою думку. Але щоб мова сприймалася коректно, враховують культурний рівень присутніх у залі, їх соціальний статус, рівень освіти).
3. Конструктивний тип. (Оратору легко завоювати довіру глядачів, адже вони мають схожі погляди, поділяють цінності. Тому виступ будується в максимально стислому форматі, і, по суті, є коротким інформаційним посилом).
4. Однорідні та різнорідні аудиторії. (З однорідною аудиторією спікеру вдається швидко налаштуватися на запити та інтереси публіки. Якщо ж слухачі сильно відрізняються за віком, освітою, світоглядом, оратору варто ґрунтовно підготуватися. Він повинен приділяти увагу слабким слухачам, а також з експертною точністю відповідати на питання фахівців присутніх на заході).
5. Натовп. (Оратору належить покладатися на емоції та настрій натовпу, а не на здоровий глузд та підкріплену фактами аргументацію).
Яким є алгоритм поведінки оратора перед аудиторією?
– Зовнішній вигляд оратора;
– Манера вступу;
– Рух під час виступу;
– Погляд;
– Пози та жести;
– Голос, темп, інтонація;
– Індивідуальність оратора;
– Прийоми боротьби з хвилюванням піл час виступу.
Що таке риторичний текст?
Риторичний текст – це варіанти відповідей, всі написані й надруковані промови, усні й письмові промови.
Це особливий вид комунікації, який використовується для впливу на аудиторію і переконання її у правильності авторської точки зору. В житті ми постійно стикаємося з риторикою – в політичних промовах, рекламі літературі.
Які параметри визначають його суть?
Риторика – як мистецтво, як наука, як шкільний предмет і навчальна дисципліна.
У чому особистості риторичного тексту?
Це мистецтво якісного висловлювання думок з метою переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особистостей.
Особливість риторичного тексту у завданні – переконати слухачів у чомусь за допомогою слова, донести через промову певну думку, змусити перейнятися якимись почуттями.
Що визначає цінність риторичного тексту?
Риторика вчить думати, виховує почуття слова, формує смак, встановлює цілісність світовідчуття.
Риторика цінна тим, що вона розвиває в людині систему якостей: культуру мислення (глибину, ерудицію, швидкість мислення), культуру мови (правильність, виразність, ясність, точність), культуру поведінки (ввічливість, тактовність, коректність), культуру спілкування (увага до співрозмовника, уміння слухати та чути).
Назвіть етапи підготовки риторичного тексту:
– визначення теми промови;
– формулювання мети;
– складання плану;
– підготовка тексту;
– тренування.
Які принципи забезпечують контакт з аудиторією:
– зоровий контакт, емоційність;
– прийом запитання – відповідь;
– мовні прийоми втримання уваги аудиторії – від монологу до діалогу;
– поза, жести, міміка, голос;
– використання гумору;
– створення проблемної ситуації;
– прийом новизни інформації, гіпотез змушує аудиторію міркувати;
– посилання на власний досвід, що завжди цікаво слухачам.
У чому суть поняття «тактика мовленнєвої поведінки»?
Тактика мовленнєвої поведінки – це сукупність прийомів, методів реалізації стратегії, чітка структура промови, форма розкриття основної ідеї виступу оратора. (тактика перевтілення, узагальнення проведення, наведення прикладу, несподіванки, провокації, внесення елементу неформальності, «підмазування» аргументу, маскування, обачливості, маніпуляція «чужі – свої»).
Що таке стратегія мовленнєвої поведінки?
Це планування низки мовленнєвих дій, спрямованих на реалізацію комунікативної мети. Суть стратегій визначають мотиви, потреби й настанови (підпорядкування, дискредитації, протиставлення, заперечення, уникання, перебивання, мотивування незгоди), емоційного впливу (установка на конфлікт чи конфронтацію), близькості (установка на контакт, дружбу, співпрацю, прохання).
На що спрямовані тактики кооперування?
На надання порад, висунення пропозицій, це і умовляння, згоди, похвали, поступки, переконання, схвалення, компліменту.
У чому особливість тактики конфронтування?
Це означає перебувати у стані протиборства, протиставлення, агресії, нападу, примусу тощо.
Тактики конфронтування – наказу, погрози, образи, знущання, залякування, нападу, звинувачування, дорікання, провокування, підмовлевання, під'юджування.
Що таке мовленнєвий вчинок?
Це навмисно створене висловлювання, яке віддзеркалює моральну позицію мовця, мета якого – впливати на адресата в ситуації спілкування.
Конкретний мінімальний акт у спілкуванні, або вчинок, що виражається у висловлених словах.
Шо таке мовленнєва подія?
Це конкретний факт мовленнєвої активності.