Параграф 13 гдз 11 клас історія України Власов Кульчицький 2019

 
Параграф 13
 
 1. Установіть хронологічну послідовність подій.
 
Вихід у самвидаві праці І. Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?" → вихід першого номера часопису "Український вісник" друга хвиля арештів дисидентів  заснування Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод.
 
 
 2. Складіть речення про події та явища доби «застою», використавши поняття і терміни: дисидентство, опозиційний рух, самвидав, тамвидав.
 
Дисиденство - це рух громадян СРСР, опозиційно налаштованих по відношенню до політики уряду, що мали на меті лібералізацію політичного життя в країні.
Опозиційний рух в Радянському Союзі, свідчив про політичну кризу в країні.
Українські дисиденти поширювали свод праці серед інакомислячих шляхом "самвидаву".
У зв'язку з заборонами українські дисиденти, видавали свод праці за кордоном, це явище отримало назву
"тамвидав".
 
 
 3. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів відповідно до їхньої ролі в подіях доби: І. Дзюба, В. Чорновіл, М. Брайчевський, П. Григоренко, М. Руденко, М. Джемілєв.
 
І. Дзюба - український письменник, дисидент; автор праці "Інтернаціоналізм чи русифікація?".
В. Чорновіл - український журналіст, дисидент; автор "самвидавівської" статті "Правосуддя чи рецедиви
терору?".
М. Брайчевський - український історік, дисидент; автор статті "Приєднання чи возз'єднання?".
П. Григоренко - український генерал, дисидент; один з засновників Української Гельсенської групи.
М. Руденко - український письменний, дисидент; лідер Української Гельсінської групи.
М. Джемілєв - правозахисник, дисидент; один з провідних діячів кримськотатарського національного руху.

 
 4. Ім'я якого історичного діяча й назву твору пропущено? У чому значення виходу друком цієї книжки?
 
В даному уривку, мова йде про працю І. Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?".
У своєї праці автор критикував національну політику комуністичної партії, фактично викривши пригнічене становище українського народу.
Одразу після виходу твору його оголосили антирадянським, а письменник зазнав переслідувань з боку КДБ.
Дана стаття стала основою для формування українського національного руху.
 
 
 5. Поміркуйте, що дає підстави для пропонованого висновку. Наведіть кілька арі у ментів на його підтвердження або спростування.
 
У 1975 р. СРСР долучився до виконання Гельсінських угод, які передбачали вільне дотримання політичних переконань.
Внаслідок цього 9 листопада 1976 р. в Україні виникла Українська Гельсінська група, яка стала першою лігальною організацією, що могла протистояти тоталітарному радянському режимові.
Учасники групи боролися за дотримання прав людини, свободу слові і друку, ліквідацію цензури, звільнення
політв'язнів.
Дільність УГГ значно посилювала національно-визвольний рух українського народу.
 
 
Відповідь (гдз) завдання 6 для параграфу 13 підручника історія України за 11 клас. 
Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел.
 
1) В уривку йде мова про 1-шу хвилю репресій проти української інтелігенції (1965 р.). Всього було ув'язнено 25 опозиціонерів. У пресі не повідомлялося про ці події, більшість звичайних громадян нічого не знали про арешти.
Представники української інтелігенції зверталися до урядовців, але їм не відповідали на численні запити.
4 вересня 1965 р. на прем'єрі фільма С. Параджанова "Тіні забутих предків", І. Дзюба під час промови повідомив присутнім про арешти інтелігенції. Цю подію можна ввіжати першим громадським політичним пртестом у СРСР.
2) В уривку йде мова про 2-гу хвилю репресій проти української інтелігенції (1972 - 1973 рр.) осіб, серед яких були В. Стус, В. Чорновіл, І. Світлічний та інші.
Було розпочато кампанію "чисток" від інакомислячих у видавництвах, АН УРСР, вищих навчальних закладах.
3) В уривку йде мова кримськотатарський національно - визвольний рух. Він виникав у місцях, куди депортували кримчан після війни. Становище кримських татар було дуже складним. Вони опинялися на чужині без засобів до існування. Велика кількість переселенців помирала від голову і хвороб. В колгоспах татари виконували найтяжку роботу за мізерну платню.
Кримські татари мали стасус спецпереселенців, що означав різні обмеження у правах, в тому числі і заборону на вільне пересування.
Саме тому, головною метою кримськотатарського національного руху було повернення на батьківщину.