параграф 19-20 вправа 7-2 гдз 11 клас українська мова Авраменко 2019
Параграф 19-20 вправа 7-2:
Я немаю часу на перегляд кінофільмів, але фільм «Захар Беркут», знятий на кіностудії Олександра Довженка, за повістю Івана Франка, переглянула із задоволенням. Чим же вразив мене цей фільм? Спробую пояснити. Можливо, у когось виникне бажання теж переглянути цю стрічку.
Фільм переносить тебе у село Тухлю, де живе справній волелюбний український народ. Громада, якою керує Захар Беркут, керується принципами чесності та патріотизму. Ці люди живуть не обіцянками, а дотриманням слова, підкріплюють слово ділом. Брехня у тухольців не живе. Всі важливі справи виконуються чесно та прозоро. Народ знає, за що складає голову. Особливо вразив мене сам Захар Беркут. Знаючи, що син Максим, до речі, єдина дитина, надія, помічник на старість, у полоні, ватажок не приймає рішення виміняти йому свободу.
А ще кохання! Яке ж воно тут ніжне, полохливе, вогняне, щире, здатне на самопожертву! Максим та Мирослава нагадали мені білих голубів миру.
Що ще? Природа! Карпатські гори, полонини, звук трембіти, кольорові пейзажі, доречно використані режисером. А трюки? Бій Максима із розлюченою ведмедицею! Порятунок Мирослави. І, звичайно ж, останній бій тухольців, визволення Максима, загибель Тугара Вовка, але за ради молодого хлопця. Вовк виправив свою помилку.
У стрічці «Захар Беркут» я побачила, що українці вміли жити чесно, відстоювати свою землю, навіть ціною життя, не любили брехню, а любили свободу. Люди того часу не корилися нікому, а також не поважали зрадників. І, звичайно ж кохання: вірне, чисте , мов сльоза, несміле і таке сильне, мов Карпатські гори та бурхливе, мов гірські річки. Раджу переглянути стрічку і вам, отримаєте теж купу вражень та задоволення.
Фільм переносить тебе у село Тухлю, де живе справній волелюбний український народ. Громада, якою керує Захар Беркут, керується принципами чесності та патріотизму. Ці люди живуть не обіцянками, а дотриманням слова, підкріплюють слово ділом. Брехня у тухольців не живе. Всі важливі справи виконуються чесно та прозоро. Народ знає, за що складає голову. Особливо вразив мене сам Захар Беркут. Знаючи, що син Максим, до речі, єдина дитина, надія, помічник на старість, у полоні, ватажок не приймає рішення виміняти йому свободу.
А ще кохання! Яке ж воно тут ніжне, полохливе, вогняне, щире, здатне на самопожертву! Максим та Мирослава нагадали мені білих голубів миру.
Що ще? Природа! Карпатські гори, полонини, звук трембіти, кольорові пейзажі, доречно використані режисером. А трюки? Бій Максима із розлюченою ведмедицею! Порятунок Мирослави. І, звичайно ж, останній бій тухольців, визволення Максима, загибель Тугара Вовка, але за ради молодого хлопця. Вовк виправив свою помилку.
У стрічці «Захар Беркут» я побачила, що українці вміли жити чесно, відстоювати свою землю, навіть ціною життя, не любили брехню, а любили свободу. Люди того часу не корилися нікому, а також не поважали зрадників. І, звичайно ж кохання: вірне, чисте , мов сльоза, несміле і таке сильне, мов Карпатські гори та бурхливе, мов гірські річки. Раджу переглянути стрічку і вам, отримаєте теж купу вражень та задоволення.