параграф 4-5 вправа 6 гдз 11 клас українська мова Авраменко 2019

Прочитайте текст і виконайте завдання.

Радіо - це стан душі, а не запис у трудовій. Він з дитинства знав напам’ять не лише імена всіх радіоведучих, а й імітував на різні голоси всі відомі йому розважальні радіопередачі. Особливо старався говорити низьким голосом.
Він не переймався запитанням «ким бути?»: усе було зрозуміло без слів. Він думав над тим, як цього досягти, адже існувало багато «але» і підводних течій. Однак крапля точить камінь.
Тож він поїхав у Флориду: казали, що на тамтешніх радіостанціях легше влаштуватися на роботу.
Це виявилося правдою, майже правдою. Працювати на радіостанцію його взяли, але старшим, куди пошлють. Посилали, звісно, не в ефір, а прибирати за іншими. Тоді хтось там із ведучих захворів. Це був шанс. Один на тисячу, чи, може, і на мільйон. Серце вистрибувало з грудей, але він стиснув його в кулак і прийшов до директора з проханням спробувати.
Директор того ранку був у гуморі - і дозволив. Його першими словами в радіоефірі стало... мовчання, бо зі страху забракло голосу й слів. Судомне, тягуче мовчання всього завдовжки в кільканадцять секунд, яке в ефірі звучало, як тиша завдовжки у вічність. Директор майже добіг до студії, коли він нарешті заговорив. Затинаючись, ковтаючи слова й сльози, він говорив про те, що це його перший ефір і що він дуже хвилюється, але неймовірно щасливий, бо в ці хвилини здійснюється його найзаповітніша мрія. Ну, можливо, не слово в слово саме так, але щось у цьому дусі. Говорив щиро, від душі, по-справжньому. Радіостанцію засипали листами й дзвінками радіослухачі. Рейтинги злетіли ледь не до небес. Він отримав свій перший ефірний час і перший гонорар - 55 доларів за тиждень.
Так розпочалася кар’єра легендарного радіоведучого Ларрі Кінга. Чимало хто потім казав, що йому просто пощастило. Можливо. А можливо, і ні. Бо він насправді міг не поїхати до Флориди, не погодитися на роботу якогось там прибиральника, відмовитися ри-зикнути, а лежати на дивані, дивитися в стелю й мріяти стати радіоведучим.
Але на радіо так не буває. На радіо все зовсім інше.
Радіо - дуже справедливе й жорстоке. Воно оголяє талант. І так само безжально оголяє бездарність. Тут немає гриму, софітів, гри світла й тіні. Є твій голос, твоя щирість, твій талант. Або відсутність усього вищезгаданого. Радіо - це стан душі, а не запис у трудовій (А. Акуленко).

А. Знайдіть у тексті тропи й визначте, яку роль вони в ньому відіграють.
Б. Ще раз прочитайте текст і напишіть його стислий переказ, зберігши тропи.

Переказ

Радіо - це стан душі, а не запис у трудовій. Він з дитинства знав напам’ять імена радіоведучих, імітував на різні голоси розважальні радіопередачі, особливо подобалось говорити низьким голосом.
І «ким бути?» знав зазделегідь, але не знав , як цього досягти, адже існувало багато «але» і підводних течій, та крапля точить камінь.
Поїхав у Флориду - на тамтешніх радіостанціях легше влаштуватися на роботу. Це майже правдою. Працював спочатку - куди пошлють - прибирати за іншими. Одного дня хтось із ведучих захворів. Це був шанс. Серце вистрибувало з грудей, але він стиснув його в кулак, прийшовши до директора озвучив своє прохання. Директор того ранку був у гуморі - і дозволив. Мовчання - перші слова в радіоефірі стало... бо зі страху забракло голосу й слів. Воно в ефірі звучало, як тиша завдовжки у вічність. Коли директор добіг до студії, хлопець почав ефір. Ковтаючи слова й сльози, він говорив, що це його перший ефір і що він дуже хвилюється, але щасливий, бо здійснюється його найзаповітніша мрія. Ну, можливо, не слово в слово саме так, але щось у цьому дусі. Він отримав свій перший ефірний час і перший гонорар - 55 доларів за тиждень.
Так розпочалася кар’єра легендарного радіоведучого Ларрі Кінга. Дехто казав, що йому просто пощастило. А можливо, і ні. Якби не поїхав до Флориди, не погодився на роботу прибиральника, відмовився ризикнути, а лежав на дивані, дивився в стелю й тільки й но мріяв стати радіоведучим. На радіо все по – іншому!
Воно - дуже справедливе й жорстоке. Воно оголяє талант і оголяє бездарність. Тут немає гриму, софітів, гри світла й тіні. Є твій голос, твоя щирість, твій талант. Радіо - це стан душі, а не запис у трудовій.