параграф 53-54 вправа 5 гдз 11 клас українська мова Авраменко 2019

Підготуйте повідомлення на одну з поданих тем.

• Дивовижний світ «Асканії-Нової».
• Історія київських мостів.
• Хто такий Серж Лифар?

Хто ж такий Серж Лифар? Це французький хореограф , який є українецем за походженням. Народився він у перемісті Києва , родині лісничого. Бог обдарув хлопця тонким музичним чуттям. Серж співав у церковному хорі Софіївського собору, грав на скрипці та фортепіано.
Зустріч із Броніславою Ніжинською перевернула життя Сержа шкериберть! Хоч Ніжинська не звертала уваги на хлопця, але випадок зробив своє діло: у 1921 році Сергій Дягілев, просив у Ніжинської відрядити п'ятьох найкращих учнів для його трупи в Монте-Карло. Лифаря ніхто не рекомендував, але один із п'яти обраних відмовився від запрошення і поступився місцем Лифарю. Так Сергій потрапив до Європи і почав активно займатися балетом. І слава не прийшла сама. Тяжкою працею, вона було завойована. А ще, до речі, Серж ніколи не побачить більше свою матусю.
І знову доля, від неї не втечеш! У 1929 році помирає Дягілєв, і Лифарю пропонують очолити балетну трупу "Гранд-Опера". У 24 роки слава приходить вдруге : Лифар-хореограф зі спектаклем "Ікар", який стане уособленням самого танцівника. 
Під час війни Лифар залишається в Парижі, очолює театр, створює свої найкращі спектаклі та рятує французький балет від загибелі. Але влада не зрозуміла генія - французький Рух Опору звинуватив його у колабораціонізмі й засудив до страти. Лифар тікає з Франції і в 1944-1947 очолює трупу "Новий балет Монте-Карло".
Після війни імʹя Лифаря "почистили", і балетмейстер тріумфально повернувся до рідного театру.
Останні роки життя Серж Лифар прожив у Лозанні, Швейцарія, де й помер 15 грудня 1986. В наші дні в Лозанні з'явився пам'ятник, де є напис: "Serg Lifar de Kiev" - "Серж Лифар з Києва". Це дарунок від киян: Ікар з піднятими руками-крилами наче прагне злетіти у небо. На постаменті .
• Найкомфортніше місто України.
• Незаконний видобуток бурштину, вирубування лісів у Карпатах, забруднення річок… - наша байдужість чи недбальство?