вправа 168 гдз 11 клас українська мова Ворон Солопенко 2019

 
Вправа 168
 

І. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Спишіть, ставлячи пропущені розділові знаки.

Лівий берег Дніпра, рівний, плисковатий суспіль, зарослий густими лозами та верболозом, зеленів, наче засіяний житом. А далі густіли бори, наче море, закутане в сизу та синю імлу. На південь сизіли гори, а на горах було видно Київ, що неначе потопав у легкій прозорій імлі. Забудування неясно мріли в сизій, оповитій туманцем, далечині.
Над ними були розкидані бачені в казках дивовижні букети: то лисніли позолочені бані та хрести на монастирях та церквах. І високе глибоке синє червневе небо, і ті далекі сизі шпилі й гори з Андріївським собором, і золоті букети з бань та хрестів - усе це було схоже на прекрасний сон. Вік проживеш - і не забудеш за цю пишну неповторну картину, як часом ніколи не збувається дивно гарний сон (За І. Нечуєм-Левицьким).

ІІ. Розгляньте фотоілюстрацію до тексту, складіть невеликий письмовий опис «Краса рідної землі», використовуючи однорідні й неоднорідні означення.

Широкоплинна Україна. Київ. Неймовірна краса! Поглядаєш з високості й дивуєшся! Як не любити тебе, Києве мій, моя простора матінко Вкраїно? Весна буяє вповні: білий, фіолетовий, рожевий бузок майорить, мов хто запалив святкові ліхтарики; дерева та кущі вітають соковитим свіжим насиченим колором зелені (відтінки можна простежити від темного до світлого), а вода настільки багато прозора у наших річках, що не можна очей відвести! Річенько Дніпре, який же ти й є! Широкий, могутній, сильний, суворий! Як іноді важко із тобою, але ти все пробачиш, забудеш, всі негаразди під води забереш, надаш надію, яку на бурхливих та спокійних хвилях принесеш. Недалеко від Дніпра спостерігаємо висотки, це молодий Київ. Швидкими, гігантськими темпами зводяться будинки - велетні, бо зростає, збільшується наша столиця. На тлі цієї краси вимальовується зеленочубий Вибубицький монастир. Із дзвіниці мʹяко , лагідно, ніжно лунає святковий передзвін. Так хороше та спокійно стає на душі. Душа відпочиває, а тіло набирається в цей час здоровʹя та міці. Якої ще треба людині краси для відпочинку, духовного зросту, розуміння природи та й розуміння себе самої? Прокиньтесь, люди, зупиніться на мить, відкрийте очі на світ, де ми живемо!