вправа 351 гдз 11 клас українська мова Ворон Солопенко 2019

І. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Підкресліть слова, вжиті в переносному значенні.

Тихо в лісі, тихо. Вітер заснув, затих і тільки зрідка колишеться серед зеленого листя дерев. Він колишеться і цілує листя, а воно тремтить і в’ється під його палкими поцілунками. Але це тільки на хвилинку, на одну малесеньку хвилиночку, а там знов усе засне, ніщо ніде не зворухнеться, не стрепенеться.
Тихо в лісі, тихо. Тільки над ним сонце горить рівним палючим вогнем, світлом на безкрайньому блакитному небі. Воно горить і посилає сліпучі хвилі ясного проміння, посилає їх туди, у ліс.
І проміння падає на верховіття дерев, силкується досягти низу, непроглядної гущавини. Але надто густий цей ліс, щільно й дружно поспліталися його рясні віти. І не може проміння досягти низу, а тільки відбивається у верховіттях, золотить їх, гріючи своїм сяйвом.
А там, унизу, тихо все, тихо (За Б. Грінченком).

ІІ. «Уява охоплює весь світ». Уявіть себе серед цього лісу. Спробуйте описати свої враження, використовуючи слова в переносному значенні.

На крилах уяви лечу до лісу. Що ж я бачу? Вітер, що спить в обіймах дерев, сонце, яке посилає промінці у гущавину лісу, тишу, яка заворожує. І так хороше мені стає, спокійно. Тепло лине у серце і розливається по всьому тілу, а втома починає поступово відходити й покидати його. Вітерець, розбуджений грайливими промінцями, заграє до мене. Він розчісує моє волосся, збирає його до купи, а потім швидко розкидує по плечах. Крім того, пустунець - розбійник, ніжно цілує мої щоки, лоскочить губи, шепоче у вуші ніжну мелодію про кохання. Від цього я млію, тану, лину у небуття. Але сонце повертає мене на землю, пригрівши , точніше припікши , мої руки, долоні, ноги, тобто все, що змогло дістати своїми промінцями. Пробуджуюсь, озираюсь навкруги, відчуваю, що казка закінчується. Але, ні! Очі зустрілися із непроглядною гущавиною, що не пускає до себе сонячне проміння - я знайшла притулок. Тіло моє вмить опинилося там, серед густих віт, там, де недістане сліпуче проміння. Приємна прохолода зустрічає мене, надає порятунок під час спеки, а тиша, що так заспокоює, навіває тиху пісню, і твої очі заплющуються, приходить дрімота, а за нею солодкий глибокий сон. Через декілька хвилин відпочинку ти бадьорий та впевнений у своїх силах, енергія бʹє у тобі ключем - ти готовий до праці знову.