вправа 63 гдз 11 клас українська мова Ворон Солопенко 2019

 
Вправа 63
 

Прочитайте текст. Складіть тези виступу «Внесок Арістотеля в розвиток риторики».

⦁ Арістотель прибуває до Афін сімнадцятирічним юнаком і вступає до Академії Платона;
⦁ через 20 років заснував власну школу у гаю Аполлона Лікейського, яка стала називатися Лікей (пізніше - ліцей);
⦁ Арістотель вивів закони красномовства, створив теоретичне вчення про принципи досягнення прекрасного;
⦁ риторичне вчення Арістотеля викладене у двох трактатах: «Риторика» («Про мистецтво риторики») і «Поетика»;
⦁ головні чинники ораторського мистецтва Арістотеля : предмет риторики, поза оратора, очікування емоції, стиль промови;
⦁ перша частина трактату «Риторика» розглядає предмет риторичної науки, називає три види промов: дорадчі, або політичні; епідейктичні, або урочисті; судові;
⦁ особливе місце в теорії риторики належить моральності;
⦁ особливістю теорії риторики була орієнтація на інтелектуальну насолоду, яку оратор має викликати у слухачів;
⦁ прийом переконань, як покази свідків, Арістотель поділяє їх на нові й давні свідчення;
⦁ поради Арістотеля збагатили техніку риторики новими прийомами: синонімічні повтори; доповнення означень антитезами;
⦁ перебільшення як особливість епідейктичних промов, щоб надати діянням величі і краси; топоси як особливі посилання до кожного питання (спільні місця);
⦁ інтелектуальне задоволення, насолоду ясності, пізнання і подивування - цінував Арісторель у мистецтві;
⦁ майстерність риторики Арістотель вбачав у трьох видах засобів переконання: у логічних доказах, у моральних доказах (довірі до оратора), в емоційних впливах;
⦁ друга частина трактату «Риторика», пояснює виникнення гніву і милосердя, страху і ненависті, сорому й заздрості та вказуючи, яким способом ці почуття можна збудити у слухачів;
⦁ обережно ставився Арістотель до іронії та гіперболи, бо їх, на його думку, можна використовувати лише в окремих конкретних випадках;
⦁ Арістотель називав дві протилежні ознаки стилю : по-перше, ясність як основну ознаку гарного стилю в єдності із граматичною правильністю, по-друге, холодність як неприродну, надуману, переобтяжену пишномовність.