Параграф 9 гдз 7 клас хімія Лашевська
§ 9 Проаналізуймо, підсумуймо Тестую навчальні результати
5. Зобрази схематично в зошиті лабораторний пристрій чи пристрої, подібні до описаних у поданому нижче тексті. Укажи його призначення і складники пристрою, користуючись науковою термінологією. Дай відповіді на запитання після ознайомлення з текстом.
1) Як зараз називають пристрої, описані в тексті?
Пристрої, описані в тексті, називають дистиляційними апаратами або перегінними кубами.
2) Які органи рослини переробляли в описаних у тексті пристроях?
У пристроях переробляли квіти, плоди (як лимон на малюнку), трави (як ромашка) та ароматні частини рослин.
3) У чому відмінність між квітковою водою й есенцією?
Квіткова вода – це водний розчин, який залишається після дистиляції та містить легкі ароматичні компоненти рослин. Есенція – це концентрована олія, що утворюється на поверхні і містить основну ароматичну суть рослини.
4) Яким способом розділяли дві рідини у флорентійській флязі?
Дві рідини розділяли шляхом зливання квіткової води через нижню шийку, залишаючи на дні есенцію.
5) Для чого персонаж дистилював складники рослин?
Персонаж дистилював складники рослин для отримання ароматичної есенції (ефірної олії) та квіткової води.
6) Як можна підвищити ефективність дистиляційного апарата?
Ефективність дистиляційного апарата можна підвищити, збільшуючи рівномірність нагрівання, покращуючи охолодження конденсату або застосовуючи сучасні технології фільтрації та відокремлення рідин.
7) Як можна використати квіткову воду й есенцію в повсякденному житті?
Квіткову воду можна використовувати як тонік для обличчя або для ароматизації приміщень. Есенцію застосовують у виготовленні парфумів, косметики або ароматерапії.
6. Які приладдя, лабораторних і/або технологічних операцій, про які йдеться в поданих текстах. Дай відповіді на запитання, наведені після уривків, скориставшись науковою термінологією.
а) 1) На яких фізичних процесах ґрунтується виготовлення запашної помади з квітів і жиру?
Виготовлення запашної помади ґрунтується на процесах мацерації (екстракції) та дифузії. Запашні речовини з квітів переходять у жир завдяки їх розчинності в ліпідах, що дозволяє жиру вбирати аромати.
2) Як впливає кількість квітів у казані на духмяність виготовленої олії?
Чим більше квітів додається в казан, тим інтенсивнішим стає аромат, оскільки більше запашних речовин переходить у жир.
3) Що відбувається із запашними речовинами квітів під час мацерації в олії?
Під час мацерації запашні речовини (ефірні олії) дифундують з квітів у розігрітий жир, який їх адсорбує.
4) Як впливає температура на процеси мацерації та формування аромату запашної помади?
Температура підвищує швидкість мацерації і збільшує виділення запашних речовин із квітів, але надто висока температура може зруйнувати тонкі ароматичні компоненти, що негативно позначиться на якості аромату.
б) 1) На яких фізичних процесах ґрунтується описана технологія?
Описана технологія ґрунтується на процесах фільтрації (проціджування через тканину для видалення жирових часточок), дистиляції (відокремлення есенції від ароматизованого спирту шляхом випаровування спирту), та концентрації (отримання сильно концентрованої квіткової есенції).
2) Як можна поліпшити методи зберігання й паковання помади, щоб забезпечити тривале збереження аромату?
Для тривалого збереження аромату можна використовувати герметичні контейнери зі спеціальними покриттями, які захищають есенцію від впливу світла, кисню і вологи. Також варто зберігати есенції у прохолодному темному місці, щоб уникнути розкладу ароматичних сполук.
3) Які економічні причини спонукали до перероблення запашної помади на есенцію?
Перероблення запашної помади на есенцію було економічно вигідним через можливість значно зменшити об’єм продукту при збереженні високої концентрації аромату, що полегшувало транспортування і збільшувало вартість продукту. Есенції були більш цінними і користувалися високим попитом у великих містах.
4) Для чого надписували тару з помадою, зазначали якість і кількість продукції?
Надписування тари із зазначенням якості і кількості продукції було необхідним для ідентифікації продукту, забезпечення трасування походження та гарантії якості для споживачів. Це також полегшувало облік і контроль у процесі торгівлі.
5) Чому в Грассі запашні есенції коштували дешевше, ніж в інших містах, назви яких зазначено в тексті?
В Грассі есенції коштували дешевше, ніж в інших містах, через те, що виробництво було локальним. Це зменшувало витрати на транспортування, зберігання і подальшу обробку продукту. Крім того, у Грассі була висока конкуренція серед виробників, що також могло впливати на зниження цін.
в) 1) Чим анфлераж подібний до мацерації, а чим вони різняться?
Схожість: Обидва методи використовуються для видобування ароматичних сполук із рослин шляхом їхнього контакту з жиром. Основний принцип полягає у виділенні ефірних олій, які поступово поглинаються жировою основою.
Відмінність: Анфлераж (особливо холодний анфлераж) здійснюється при низьких температурах, що дозволяє зберігати більш ніжні аромати, тоді як мацерація проводиться при підвищеній температурі, що сприяє швидшому видобуванню ароматів, але може пошкодити ніжні компоненти.
2) Як впливає температура на стійкість аромату?
Температура суттєво впливає на стійкість аромату: високі температури можуть прискорювати випаровування і руйнування ароматичних сполук, що призводить до втрати інтенсивності і зміни аромату. Низькі температури, які використовуються в холодному анфлеражі, зберігають більш ніжні та нестійкі аромати.
3) Як можна визначити пропорцію змішування жирів для виготовлення найліпшої помади?
Пропорція змішування жирів визначається експериментальним шляхом, беручи до уваги їх консистенцію, здатність до поглинання аромату, стійкість до окислення та змішуваність. Крім того, враховуються такі властивості, як температура плавлення та гомогенність суміші.
4) Якими мають бути властивості жиру, щоб його можна було використати для виготовлення запашної помади?
Жир повинен мати високу поглинаючу здатність, стійкість до окислення, нейтральний запах і стабільність при кімнатній температурі. Крім того, він має бути достатньо пластичним, щоб рівномірно розподілятися по поверхні квітів або рослин.
5) Які переваги й недоліки холодного анфлеражу порівняно з іншими способами виготовлення запашних есенцій?
Переваги: Холодний анфлераж дозволяє зберегти ніжні та нестійкі аромати, які легко руйнуються при нагріванні. Він забезпечує високу точність відтворення природного запаху рослин.
Недоліки: Це тривалий і дорогий процес, що вимагає великої кількості сировини і жиру. Метод є менш ефективним щодо кількості видобутої есенції, ніж гарячі методи.
6) Чому в промисловості в 1930-х відмовилися від використання холодного анфлеражу, але досі практикують його в крафтових парфумернях?
У промисловості відмовилися від холодного анфлеражу через високу вартість та трудомісткість процесу, а також через появу більш ефективних та економічних методів видобутку ароматів, таких як екстракція розчинниками. У крафтових парфумернях цей метод досі використовується для створення унікальних, високоякісних парфумів з вишуканими і нестандартними ароматами, де цінується традиційність і автентичність процесу.
параграфи поруч
