Параграф 13 гдз 7 клас історія України Сорочинська Гісем 2020

 

§ 13. Кочові народи степів України Х – ХІІІ ст. Крим у складі Візантійської імперії


1. Печеніги, торки, половці. Зміна народів була пов’язана з декількома причинами – посилення окремих тюркомовних кочових народів, військова активність київських князів, пошуки кочівниками кращих земель для своїх пасовиськ.


2. У середині 12 ст. утворилося об’єднання родів печенігів, торків, берендеїв та ковуїв, які з дозволу київських князів осіли у лісостеповій частині Київської Русі. Це об'єднання було зумовлене потребою спільної оборони від нападів половців, войовничо налаштованих щодо Русі. Чорні клобуки складали частку війська київських князів і брали участь практично у всіх їх озброєних заходах. Клобуки не завжди були слухняними підданими, часом повстаючи або відходячи у степ, відмовляючись виконувати службу.

4. Відносини київських князів з половцями були не тільки войовничими. До пом’якшення протистояння призвела територіальна близькість, торгові контакти, династичні шлюби між князями й ханами. Військовий тиск Русі на них Володимир Мономах завершив укладанням династичних шлюбів, оженивши свого сина Георгія (в майбутньому Юрія Долгорукого) на "Епиониной дочери", а сина Андрія – на онуці Тугоркана. Після цього половці почали втручатися в міжусобні війни князів. Залишився в історії і спільний військовий похід половців з руськими князями. У битві на річці Калка в 1223 році проти монголів русичі й половці воювали разом.


5. Наприкінці ХІІ століття на Південному Березі Криму утворилося князівство Феодоро. Його столицею було місто Мангуп. Князівство підтримувало дружні стосунки із Візантійською імперією, а ворогувало із генуезькою колонією в Криму містом Кафа за контроль над чорноморською торгівлею.
До Візантійської імперії у Криму належала вся прибережна зона від Боспору до Херсонесу. Інші землі були під впливом кочовиків, котрі змінювали тут один одного впродовж століть. Наприкінці Х століття Боспор увійшов до складу Тмутороканського князівства. Згодом ці землі захопили кочовики: спочатку половці, а потім – монголи. Місто Херсонес був спостережним пунктом за степами Північного Причорномор’я, через який Візантійська імперія прагнула впливати на степовиків. Тому тут вона утримувала тисячний військовий гарнізон з місцевих жителів.