Параграф 16 гдз 7 клас історія України Сорочинська Гісем 2020

 

§ 16. Утворення Галицько-Волинської держави


1.

2. Зі смертю Володимира припинилася династія галицьких князів, оскільки сини князя були в заручниках в угорського короля, до того ж їхня мати не належала до княжого роду. Скориставшись смертю Володимира, у 1199 р. до Галича негайно вступило військо волинського князя Романа Мстиславича (1173-1205), який був одним із претендентів на галицький престол.


3. Так, можна. Створення Галицько-Волинського князівства на чолі із «самодержцем усієї Русі» Романом Мстиславовичем – важливий етап в історії української державності, адже на відміну від багатоетнічної Київської держави Галицько-Волинська існувала в межах розселення племен, з яких формувався український народ.

4. Нове князівство завдяки діяльності Романа Мстиславича майже відразу набуло авторитету як серед руських князів, так і серед сусідніх держав. Захопивши Галич, Роман переніс туди свою резиденцію. Для утвердження своєї влади він відмовився від обіцянки, даної боярам, а з тими, хто був невдоволеним його діями, жорстоко розправлявся. Для подальшого зміцнення своєї держави Роман Мстиславич розширював її кордони, організовуючи походи на литовців, половців, поляків. Важливим у політиці князя було прилучення ним до своїх володінь у 1202 р. Києва. Кияни охоче перейшли під його владу, відкривши перед князем браму міста.


5. Скориставшись малолітством князів, галицькі бояри змусили їх разом із матір’ю Анною залишити Галич. Галицьке боярство керувалося єдиною метою: позбутися нащадків Романа та послабити княжу владу.


6.

7. Галицькі бояри були надзвичайно багатими і впливовими. Їхнім лідером був Володислав Кормильчич. Провідник боярства Володислав Кормильчич у 1213 р. наважився проголосити себе князем. Це був єдиний випадок титулування князем боярина. Князювання боярина викликало обурення серед руських князів.


8. Романові Мстиславичу приписують розробку проекту «доброго порядку» на Русі. Він пропонував покласти край міжусобицям, які ослаблюють державу і роблять її легкою здобиччю для половців. Головною умовою «доброго порядку» було те, що в разі смерті Великого князя його наступника мали обирати шість наймогутніших князів: галицький, суздальський, чернігівський, смоленський, полоцький і рязанський. Князі також мали взяти на себе зобов’язання не чинити напади один на одного, а в разі порушення цієї умови всім стати на бік скривдженого.