Параграф 26 гдз 7 клас історія України Сорочинська Гісем 2020

 

§ 26. Культура українських земель у другій половині ХІV-ХV ст.


1. Розвиток культури українських земель у другій половині XIV-XV ст. відбувався у суперечливих умовах. Так, українські землі потрапили під владу іноземних держав: Польщі, Угорщини, Литви, Османської імперії, Московської держави. У другій половині XIV-XV ст. почалася активна експансія католицької церкви особливо у Галичині та на Поділлі. Це перетворило українські землі на арену протистояння між католиками і православними. Руйнівними для українських культурних надбань були набіги татар та турків.


2. Від XIV ст., за відсутності власних вищих навчальних закладів, українці активно починають здобувати освіту в європейських університетах: Краківському (упродовж XV-XVI ст. його закінчило 800 вихідців з українських земель), Паризькому, Падуанському, Болонському, Гейдельберзькому, Празькому та ін.


3. Від середини XV ст. після винайдення Гутенбергом друкарського верстата у Європі почало швидко поширюватися книгодрукування. На українські землі стали потрапляти друковані книги латинською мовою з друкарень Лейпцига, Нюрнберга та інших міст. Із поширенням магдебурзького права в плануванні українських міст з’являються нові риси, що були типові для міст Західної Європи. Під впливом західноєвропейської архітектури споруджуються католицькі костели: кафедральні у Львові та Кам’янці-Подільському, св. Миколая у Рогатині тощо.

4. У XIV-XV ст. продовжує розвиватися світська і церковна література. Книги, як і раніше, були рукописними. Книги багато прикрашалися мініатюрами та орнаментами. До пам’яток рукописних книг цієї доби слід віднести Київський Псалтир, Королівське Євангеліє.


5. Від середини XV ст. після винайдення Гутенбергом друкарського верстата у Європі почало швидко поширюватися книгодрукування. На українські землі стали потрапляти друковані книги латинською мовою з друкарень Лейпцига, Нюрнберга та інших міст. Наприкінці XV ст. почалося друкування книг церковнослов’янською мовою. Першодрукарем став німець Швайпольт Фіоль, який у 1491 р. надрукував кирилицею у Кракові чотири книги для церковної служби у православних церквах: «Осьмогласник», «Часослов», «Тріодь пісна», «Тріодь цвітна».