Параграфи 21-22 гдз 7 клас історія України Сорочинська Гісем 2020

 

§ 21-22. Українські землі у складі Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського


1. Битва при Синіх Водах.


4. Кревською унією були невдоволені деякі литовські князі, на чолі яких став Вітовт. Вони виступили за збереження самостійності Литви, їхня збройна боротьба змусила Ягайла в 1392 р. визнати Вітовта намісником Литви, і він фактично став литовським князем. Кревська унія була скасована.

5. Історичне значення Грюнвальдської битви полягає в тому, що було підірвано військово-політичну могутність Тевтонського ордену, розпочався його занепад, а також було зупинено просування ордену на слов’янський Схід.


6. По смерті Вітовта білоруська, українська та частина литовської знаті без згоди польського короля обрали князем Великого князівства Литовського Свидригайла Ольгердовича. Польща відразу розпочала війну. Литовська католицька знать, що боялася втратити свої привілеї, учинила заколот і посадила на великокняжий престол брата Вітовта Сигізмунда Кейстутовича. Берестейщина, Підляшшя, Полоцька, Вітебська, Смоленська землі, Сіверщина, Київщина, Волинь та Східне Поділля визнали своїм володарем Свидригайла й об’єдналися у «Велике князівство Руське». Вирішальною в боротьбі за великокняжий престол стала битва, що сталася 1 вересня 1435 р. на річці Швянті неподалік від міста Вількомир. У цій битві Свидригайло та його прихильники зазнали цілковитої поразки, й ідея створення незалежного «Великого князівства Руського» так і не була втілена в життя. До кінця 1438 р. Сигізмунд оволодів усією територією Великого князівства Литовського.

7. Ліквідація Волинського і Київського удільних князівств свідчила про те, що литовська знать зміцніла настільки, що могла вже не рахуватися з інтересами руської православної. Авторитет польської та литовської шляхти був надзвичайно високим, в той час, як руська знать не мала підтримки.


8. На загарбаних українських землях політика Польщі докорінно відрізнялася від литовської. Поляки навіть не намагалися знайти спільну мову з місцевою елітою, а відразу запроваджували польську систему управління, передаючи її виключно в руки поляків. Крім того, польські землевласники отримували маєтки, а в міста запрошувалися німецькі, єврейські та вірменські переселенці, які отримували всілякі пільги і привілеї. Також на українських землях запроваджувалася й польська система судочинства, яка мала становий характер. Утвердження польського панування супроводжувалося наступом католицької церкви на православну. Таким чином, установлення польського панування супроводжувалося ополяченням й окатоличенням українського населення.