Параграф 55 гдз 7 клас українська мова Голуб Горошкіна
Параграф 55
Вправа 1
Прочитайте текст. Поставте три уточнювальні запитання. Прокоментуйте кожен зі способів. Чому автори називають найпотужнішим підходом освіту? Що є показником медійної грамотності?
Є три основні способи захиститися від хибної інформації та дезінформації онлайн. Перший – технології. ІТ-компанії можуть за допомогою машинного навчання виявляти дезінформацію в мережі.
Другий підхід – державне регулювання. У деяких країнах уже є закони, що забороняють створення чи поширення фейкових новин... Але хто визначатиме, що таке фейкові новини?
Третій і найпотужніший підхід – освіта. Якщо навчати людей медійної грамотності й критичного мислення, проблему хибної інформації та дезінформації можна розв'язувати знизу вгору (К. Берґстром, Дж. Вест).
Найпотужніший підхід захисту від хибної інформації – це освіта. Грамотна медійно людина, яка може критично мислити, може захистити себе від хибної інформації, дезінформації.
Показником медійної грамотності є сукупність знань, навичок та умінь, за допомогою яких спеціаліст може аналізувати, критично мислити, оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів і форм для різних типів медіа, а також розуміти й аналізувати складні процеси функціонування медіа в суспільстві та їхній вплив.
Вправа 2
Прочитайте речення. Сформулюйте запитання, відповіді на які тут є.
1. Одна фейкова новина змусила представника впливової країни погрожувати іншій впливовій країні ядерним ударом.
2. Через соцмережі можна легко та швидко транслювати великі обсяги дезінформації різними каналами.
3. Мета сучасної пропаганди – не просто дезінформувати чи просувати певну політику. Її мета – виснажити ваше критичне мислення, знищити правду.
4. Неправдиві новини – це передусім не знаряддя пропаганди. Здебільшого їх пишуть з іншою метою – щоб генерувати рекламний прибуток.
5. Ще одна дисфункція нашого цифрового світу – дедалі більша толерантність до обману.
6. Відтоді, як головним джерелом інформації стали соціальні медіа, наше вміння ухвалювати правильні рішення опинилося в зоні ризику.
• Чи можна вірити всьому, що чуєте, читаєте або бачите? Чому небезпечно не розуміти, що перед вами недостовірна інформація? Що робити, якщо ви поділилися інформацією, а згодом дізналися, що вона неправдива? Як ви реагуєте, якщо в соцмережах хтось ділиться неправдивою інформацією?
Не можна вірити всьому, що читаєте, чуєте або бачите.
Небезпечно не розуміти, що перед вами недостовірна інформація, бо вона призначена для обману і може призвести до біди.
Якщо вже так вийшло, що ви поділилися неправдивою інформацією, треба визнати свою помилку, вибачитися публічно, постаратися знайти першоджерело.
Вправа 3
Прочитайте перелік запитань, які допомагають визначати достовірність інформації. На котрі з них ви звертаєте увагу?
Хто автор чи творець інформації? Яка мета автора? Чи правильний URL? Як можна підтвердити ще ці тези? Чи застаріла ця інформація? Чи достовірні тут світлини та графіки?
• Які онлайн-ресурси для перевірки інформації ви знаєте? Який ресурс може допомогти отримати вихідну інформацію про відеозапис із YouTube? За допомогою якого сайту ви перевіряєте, чи правдива інформація?
Для перевірки онлайн-ресурси: DNS History, Wayback, Machine (інтернет архів), Exif data, YouTube Data; сайти-фактчекери Snopes. com, Factcheck. org (англомовні).
За допомогою YouTube Data Viewer можна отримати вихідну інформацію про відеозапис з YouTube.
Правдивість інформації – Snopes. com, Factcheck. org.
Вправа 4
У засобах масової інформації поширюють багато неправдивих відомостей. Прочитайте подані нижче приклади. Які з них є неправдивими? Поділіться досвідом, як перевірити це.
1. Цього року вперше за всю історію було присуджено Нобелівську премію з математики.
2. Астрономи нещодавно знову визнали Плутон планетою.
3. Міжнародне дослідження якості освіти PISA не перевіряє, чи засвоїли учні зміст освітньої програми, а оцінює, наскільки вони здатні використовувати здобуті знання, уміння та навички в реальному житті.
1 – неправда (вперше Нобелівська премія – у 1901 р.);
2 – неправда (Плутон – планета з 1930 р. й до 2006 р.)
3 – зверни увагу на URL адресу, відсутність посилання – фейк.
Вправа 5
Виконайте один із варіантів домашнього завдання.
2. Дайте розгорнуту відповідь на запитання «Чи можна довіряти вікіпедії?». Обґрунтуйте свою думку.
Чи можна довіряти вікіпедії?
У Вікіпедії багато матеріалів є доступними, тому часто діти не хочуть користуватися підручниками. Вікіпедія забирає традиційну авторитетність – не зрозуміло, чому хтось вирішив викласти саме ці факти. Можна боятися недостовірності даних, адже редагувати Вікіпедію можуть усі, а хто тоді відповідає за правдивість інформації?
Але неперевірені факти потрапляють і в книжки. Приклад цьому – стаття в Українській літературній енциклопедії про ірландського монаха Ріангабара і уривок з його пісні, у якій він згадує про зруйнування Києва 1240 року. Монах Ріангабар – літературна містифікація, вигадана письменником Юрієм Винничуком. Недостовірна інформація потрапила в авторитетне друковане видання, бо упорядники не перевірили джерело інформації – оригінал ірландської пісні.
Отже, проблема в тому, що люди не перевіряють факти, і байдуже, чи це Вікіпедія, чи друковане видання.
Вікіпедія спонукає до критичного мислення. Це сайт, на якому будь-хто може щось додати чи вилучити, а отже, будь-хто може виправити помилку чи поставити під сумнів інформацію, яка не містить посилань на джерело.
Критичне мислення – це постійне прагнення щось дослідити і поставити під сумнів. Саме в цьому Вікіпедія може бути добрим помічником.
3. Напишіть есе «Що станеться, якщо не піддавати сумніву інформацію?».
Що станеться, якщо не піддавати сумніву інформацію?
зараз мало хто ходить до бібліотеки. Мало хто читає газети, книги. Особливо учні. Виконуючи домашні завдання, вони звертаються за допомогою до інтернету, Вікіпедії, інших засобів швидкої інформації. І навіть, не перевіряють чи правдива ця інформація чи ні.
Непіддавання сумніву інформації може призвести до поширення міфів, дезінформації. Це може спричинити негативні наслідки, такі як, втрата довіри, шкода для здоров’я, втрата можливостей та загроза для суспільства. Тому важливо завжди перевіряти інформацію, розвивати критичне мислення і не приймати все безперечно.
параграфи поруч
