Параграф 64 гдз 7 клас українська мова Голуб Горошкіна

Параграф 64

Вправа 2
Перепишіть текст, уставляючи пропущені букви й знімаючи риску. Про яку пору року й час доби йдеться? Які мовні засоби допомогли це з'ясувати? Визначте тип мовлення тексту. Які картини постають у вашій уяві? Що можна «побачити» та «почути» з тексту?
Червоно-мідяне сонце викотилося на зелену гребінку пралісу так швидко, мовби чиїсь руки, прилаштувавши його на пружній дубовій гілці, пригнули ту гілку до самої землі й раптом відпустили. Білопері хмарки поодиноко прогулювалися в неосяжній височині, боячись присмалити лебединий пух своїх розчесаних вітром боків об мідну розпечену кулю.
І кожний кущ, кожне деревце має власний колір. Сосни – темно-зелені, молоді явірці й осокори прикрашені такою світлою зеленню, мовби листя їхнє вимите в розчині з небесної бірюзи та сонячних променів. А листя молодих кленів – червоне, ніби захлюпане соком ранкової зорі.

Вправа 3
• Чому слова що б і щоб пишемо по-різному?
Слова щоб і що б пишемо по-різному, тому що щоб – це сполучник, що б – це займенник + частка.
1. Підкреслене речення містить
Б пропозицію
2. З тексту можна дібрати приклади антонімів до слів
Г радісно, останній, вечір, мала
3. Для відображення пошуку розв'язання якогось питання автор уживає фразеологізм
А на думку спало

Вправа 4
Виконайте один із варіантів домашнього завдання.
2. Складіть опис улюбленого куточка природи в художньому стилі.
Опис улюбленого куточка природи
У нашому селі є ставок. Я люблю приходити сюди рано-вранці з вудкою, щоб спіймати рибу. Тут так красиво, затишно в любу пору року. Ось і моє місце. Під плакучою вербою на маленькому місточку. Ставок вітає мене, радісно розстеливши білий туман над водою та над зеленими галявинами. Соловейко щебече, намагаючись переспівати дружний жаб’ячий хор, що «кумкає» із самого вечора. І тільки, коли починає сходити сонце спів стихає, нічні артисти, зморившись та знайшовши затишні місця, лягають спати. Їм треба відпочити та підготуватися до нового вечірнього концерту. Я їхній репертуар добре знаю.
Сонце піднімається все вище, туман розсіюється. По дзеркалі води забігали водомірки, заметушилася і риба, хлопаючи хвостами. Голубенькі малі метелики вже п’ють росу на прибережній траві, а витончені сріблясті бабки катаються на широкому листі водяних лілій.
Це мій улюблений куточок природи.
3. Напишіть есе «Цей дощ я люблю...», використовуючи елементи опису.
Цей дощ я люблю...
Дощ – це не просто природнє явище. Для мене дощ – це джерело великої насолоди і натхнення.
Він має свою неповторну магію, яка перетворює світ навколо на щось особливе. Повітря стає чистим, свіжим, а небо – прозорим після того, як пройде дощ. Умиті дощем вулиці, дерева, газони, квіти – все завмирає від насолоди у спокої та затишку.
А я люблю слухати мелодію дощу, вдихати аромат його свіжості. Коли перші краплини падають на землю, з’являється запах свіжовимитої землі, який мені завжди подобається.
А звук дощу, що б’є по даху або шибках, мелодійно віддзеркалюється в моїй душі і дарує відчуття гармонії і спокою. Неможливо відірвати погляду, спостерігаючи як краплі дощу танцюють на вікні. Цей неймовірний, ритмічний танок нагадує мені про те, що життя – це не тільки гам і поспіх, а й час для сповіді спокою і внутрішнього перезавантаження.
Я люблю під час дощу вмоститися зручніше у кріслі та читати книгу, слухаючи приємний шелест. А ще люблю після дощу милуватися веселкою. Це справжнє диво природи.
Під час дощу усе народжується. Це дивовижний процес, за яким цікаво спостерігати. Тому, дощ – це джерело мого натхнення, зо завжди радує мою душу.