Параграф 5 гдз 7 клас всесвітня історія Гісем Мартинюк 2020
§ 5. Людина в Середньовіччі
Запитання та завдання
2. Якими були відносини між людиною та природою в Середньовіччі?
Середньовічна людина намагалася пристосуватися до місцевого ландшафту. На рівнинах виникали великі села, у порізаній пасмами гір, боліт, річкових проток місцевості – окремі хутори. На узвишшях і пагорбах будували замки, фортеці. Річки ставали природними межами між землеволодіннями й державами. Наявність виходів до морів та океанів сприяла розвитку рибальства, торгівлі й налагодженню зв’язків між країнами. Ліс у ті часи був основним джерелом життя. Там пасли худобу, відгодовували жолудями свиней. Завдяки цьому селянин отримував на зиму гарантований запас м’ясної їжі. Ліс забезпечував деревиною, яка в цей час була головним будівельним матеріалом. Крім того, у лісі збирали лікарські рослини – єдині засоби лікування в той час. Середньовічні люди були недбалими господарями. Вони знищували лісові масиви, не турбуючись про їх відновлення. Природа «карала» їх за це обмілінням водойм, збідненням земель, рослинного та тваринного світу. Таке ставлення певною мірою було обумовлено тим, що християнство проголошувало людину господарем природи, який має панувати над нею й використовувати у своїх інтересах.
3. Визначте вплив трьох головних лих цього часу на життя людини.
Найбільшими лихами Середніх віків були голод, хвороби (епідемії) та війни.
Середньовічні хроніки повідомляють, що навесні 1315 р. Європу охопив голод, який тривав два роки. У цей час від нестачі їжі щодня вмирали тисячі людей.
Люди, які не загинули від голоду, страждали від хвороб. Погане харчування, неякісні продукти, недостатній рівень розвитку медичної допомоги робили середньовічну людину вкрай уразливою до різних захворювань – туберкульозу, малярії, прокази, холери, дизентерії, тифу, чуми, віспи.
Найбільші втрати населення тогочасної Європи зазнавало від епідемій чуми й холери. Наймасштабніші спалахи чуми, яку називали «чорною смертю» та «чорною мітлою людства», сталися в VI та XIVст. У 1346-1353 рр. від неї померло до 25 млн осіб.
Досить часто на різних територіях спалахували збройні конфлікти й війни.
4. Оцініть рівень охорони здоров’я та захисту особистої безпеки людини в середньовічній Європі.
Середня тривалість життя європейців у цей час становила 30-35 років для жінок і 40-45 років для чоловіків. До 60 років найчастіше могли дожити лише королівські особи, представники духовенства або вчені. Люди не мали високого рівня охорони здоров’я. Середньовічні європейці нехтували особистою гігієною, а деякі навіть пишалися тим, що милися всього лише два, а то й один раз у житті. Прання в середні століття було неординарною подією, траплялося не частіше 1-2 разів на рік. В якості миючого засобу застосовували суміш сечі, луги і річкової води.
5. Охарактеризуйте роль внутрішньої та зовнішньої колонізації в розвитку середньовічної Європи.
Внутрішня колонізація – переселення та освоєння земель у межах однієї країни або держави.
Причини внутрішньої колонізації:
Внутрішня колонізація мала значні позитивні наслідки. Так, кількість населення Європи зросла. Вдалося позбутися постійної небезпеки голоду. Змінився раціон харчування: поширилося вирощування зернових та городніх культур. За кілька століть наполегливої людської праці замість «Європи лісів» поступово виникла «Європа полів».
Поряд із внутрішньою розгорталася зовнішня колонізація. Зовнішня (воєнна) колонізація – завоювання чужих територій із подальшим їх заселенням, часто з винищенням або асиміляцією місцевого (автохтонного) населення. Так, до зовнішної колонізації належали хрестові походи європейського середньовічного рицарства до Святої Землі.