Параграф 8 гдз 7 клас всесвітня історія Гісем Мартинюк 2020
§ 8. Середньовічне місто
Запитання та завдання
2. Як виникали міста в середньовічній Європі?
Після загибелі Західної Римської імперії життя в її містах занепало. У X-XI ст. у Західній Європі почалося відродження деяких старих античних і виникнення нових міст. Відновлення міського життя насамперед зумовили економічні процеси, зокрема розвиток сільського господарства. Обов’язковими складовими середньовічного міста були кам’яні захисні стіни, собор, ринкова площа. Також у містах могли розташовуватися укріплені палаци-фортеці феодалів, монастирі. Вулиці були вузькими, не освітлювалися, тривалий час не мали бруківки й каналізації. Будинки стояли досить тісно й мали два-три поверхи. Біля будинків розташовувалися сади й городи, у дворі тримали худобу та птицю. За стінами міста жителі мали земельні ділянки й виноградники.
3. Назвіть особливості складу населення середньовічного міста.
Основну частину городян у німецькомовних містах складали бюргери, в італомовних – пополани, у франкомовних – буржуа. Вони були повноправними жителями міста, займалися торгівлею та ремеслом. Крім названих груп, значну частину населення складали вантажники, водоноси, вугільники, м’ясники, пекарі, тобто ті, що були зайняті у сфері обслуговування.
Як правило, населення міст поповнювалося за рахунок вихідців із сіл, які тікали від своїх сеньйорів.
4. Охарактеризуйте розвиток ремесла в середньовічному місті.
Середньовічні міста розвивалися насамперед як центри ремісничого виробництва. На відміну від селян, ремісники виготовляли продукцію лише на продаж. Виробництво товарів розташовувалося в майстерні на першому поверсі помешкання ремісника. Усе виготовлялося вручну за допомогою простих знарядь праці одним майстром від початку і до кінця. Зазвичай майстерня була й крамницею, де ремісник продавав вироблені ним речі.
Обмежений попит на товари ремісничого виробництва призводив до суперництва між майстрами. Із часом ремісники почали об’єднуватися в цехи – замкнені організації ремісників однієї спеціальності в межах одного міста, створені з метою усунення суперництва і взаємодопомоги ремісників.
5. Що відрізняло середньовічну торгівлю від торгівлі за попередніх часів?
Основні торговельні операції здійснювалися на ярмарках – великих щорічних торгах, у яких брали участь купці з різних країн. На торгах місцевого значення з найближчих містечок і сіл звозили зерно, вино, тканини та інші товари. Сюди приїздили купці закуповувати товари, щоб везти їх далі. У XIII ст. найвідомішими були ярмарки на північному сході Франції.
Будь-які значні грошові операції були неможливі без системи позичок. Поширилося лихварство. Людей, які позичали гроші за винагороду (під відсотки), називали лихварями.
У Середні віки основна частина платежів здійснювалася готівкою. У грошовому обігу було чимало золотих і срібних монет, які карбували в різних містах Європи та Азії. Тому в середньовічному суспільстві з’явилися міняйли.
У XIV ст. лихварі та міняйли стали засновниками банків. Перші банки надавали дві основні послуги: зберігали гроші й видавали кредити, тобто позичали гроші під відсотки. Розвинулася нова система розрахунків – векселями. Банки й векселі дали поштовх розвитку торгівлі та промисловості.
6. Яке значення для розвитку середньовічної Європи мала боротьба міст за самоврядування?
Боротьба міст за свободу та привілеї розгорнулася в XI-XIII ст. Для протистояння сеньйорам жителі міста об’єднувалися в союзи – комуни. Міста, які здобули самоврядування, називалися комунами.
Наприкінці XII ст. в Німеччині почали формуватися різні системи міського самоврядування на основі традиційного судочинства й німецького звичаєвого права – нюрнберзьке, віденське, любецьке, магдебурзьке право та інші. Останнє набуло найбільшого поширення в Європі.
Міське самоврядування за магдебурзьким правом:
• Місто очолював мер (Англія, Франція) або бургомістр (Німеччина), який обирався. Управляла міська рада – магістрат.
• Місто мало свої суд, скарбницю та податки.
• Видавало свої закони та мало своє військо.
• Городяни звільнялися від особистої залежності.