Параграф 9 гдз 7 клас всесвітня історія Гісем Мартинюк 2020
§ 9. Скандинавія
Запитання та завдання
2. Що вам відомо про Скандинавію та її населення наприкінці VIII ст.?
Скандинавський півострів завдовжки у 2 тис. км є найбільшим у Європі. За часів Середньовіччя більшу частину його поверхні вкривали гори та ліси. Земель, придатних до землеробства, тут було мало. Велику роль у житті місцевої людності відігравали мореплавство й рибальство. Жителі півострова добре знали морські шляхи й не боялися далеких мандрівок.
Скандинавію здавна заселяли північні германські племена. Наприкінці VIII ст. германські племена, які жили на півночі Європи, на Ютландському, Скандинавському півостровах і деяких островах Балтійського моря, рушили на завоювання нових земель. У Західній Європі їх називали норманами. Вікінги плавали не лише на захід, а й на схід. Наприкінці VIII ст. населення Скандинавії налічувало близько 2 млн осіб. Від початку IX ст. кількість населення півострова почала досить швидко зростати. Це призводило до нестачі засобів до існування й спонукало норманів нападати на сусідні землі та намагатися оселитися там.
3. Охарактеризуйте походи вікінгів, їхні завоювання та відкриття.
У 793 р. загін норманів уперше напав на монастир північно-східного узбережжя Англії, пограбував, захопив у полон ченців і спалив його. Так розпочався період походів норманів, що тривав майже 300 років, до першої половини ХІ ст., та увійшов в історію середньовічної Європи як «епоха вікінгів», або «епоха норманів».
Від норманів найбільше постраждали Британські острови, оскільки вони розташовувалися дуже близько від батьківщини завойовників. У 842 р. нормани пограбували та спалили Лондон. Згодом вони розселилися на північно-східному узбережжі Англії.
Нормани тричі спустошували Париж (у 845, 857, 865 рр.). Оселившись на території Франції, нормани прийняли християнство, засвоїли французьку мову та зробили свої володіння найсильнішим герцогством на півночі країни. Нормани також відвоювали в арабів острів Сицилія, витіснили з півдня Апеннінського півострова візантійців й утворили там Неаполітанське королівство, або Королівство Обох Сицилій (південь Італії вважався «другою Сицилією»).
Крім завойовницьких походів, нормани здійснили багато географічних відкриттів. У 70-х рр. ІХ ст. нормани з Норвегії відкрили й почали заселяти Ісландію – «Землю криги» та Гренландію – «Зелену землю».
4. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте особливості становища жінки в скандинавському суспільстві в «епоху вікінгів».
У скандинавському суспільстві панівну роль відігравали чоловіки.
Однак жінки мали досить високий для свого часу рівень свободи. Скандинавські жінки в суспільстві «епохи вікінгів» мали більші права й владу, ніж в інших громадах Середньовіччя. Вони могли мати власність, вимагати розлучення та повернення свого приданого. Під час походів чоловіка жінка мала повну владу в домашніх справах. Якщо чоловік помирав, дружина брала на себе всі його обов’язки. Жінки виходили заміж у 12–15 років. У цьому питанні вони мали вирішальне право голосу.
5. Як виникли скандинавські держави?
Походи норманів дали поштовх до утворення держав у Скандинавії. У результаті посилилася влада племінних вождів – конунгів. Поступово тут сформувалися три королівства – Данія, Норвегія та Швеція. Найшвидше державотворчий процес відбувався в Данії (із VIII ст.). Природні умови сприяли зміцненню влади знаті й вождів. З’явилися велика земельна власність і залежні верстви суспільства. У другій половині X ст. Гаральд Синьозубий (близько 940 – 986 рр.) остаточно об’єднав Данію під своєю владою. Наприкінці IX ст. конунгу Гаральду Прекрасноволосому (? – близько 933 рр.) вдалося підкорити своїй владі більшість племен Норвегії та стати її першим королем. Остаточне об’єднання країни відбулося лише на початку XI ст. У Швеції об’єднання країни відбулося під час правління Олафа Скотконунга (близько 995 – 1022 рр.), але влада короля залишалася слабкою.
6. Визначте, що було характерно для розвитку країн Скандинавії у XII-XV ст.
Події в Данії, Швеції та Норвегії у XII-XV ст. майже не впливали на життя інших європейських країн, і навпаки. Найбільш розвиненою серед скандинавських країн була Данія. Тут протягом XII-XIII ст. сформувалися феодальні відносини й завершився процес християнізації населення. У середині XIV ст. розпочався процес швидкого піднесення Данії. В 1380 р. Данія та Норвегія об’єдналися особистою унією. У 1397 р. у шведському місті Кальмар Данія, Норвегія та Швеція уклали Кальмарську унію. За її умовами на всі три країни поширювалася влада одного короля, але в кожній державі зберігалися свої закони й органи влади. Проте союз трьох скандинавських держав був, за висловом сучасних істориків, «складеним, але не з’єднаним». Він не був союзом рівних держав, у ньому головувала сильніша за інших Данія. Поступово через послаблення зовнішньої загрози необхідність у ньому зменшилася. Із кінця XV ст. Швеція та Норвегія розпочали активну боротьбу за скасування унії та власну незалежність.