Параграф 24 гдз 8 клас історія України Хлібовська Наумчук 2021

 

§24. Воєнно-політичні події 1654-1657 років


1. Українсько-московський договір 1654 року.

1. До пошуків нових союзників Богдана Хмельницького змусили вдатися події під Зборовом, Берестечком та Жванцем, які засвідчили непередбачуваність кримського хана.
2. 8 січня 1654 року відбулася Переяславська рада. Її не підтримали полковники Іван Богун, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, Брацлавський, Кропивнянський, Полтавський, Уманський полки, деякі міста, зокрема Чорнобиль, а також українське духівництво на чолі з митрополитом Сильвестром Косовим.
3. Для переговорів із царським урядом.


2. Воєнна кампанія 1654-1655 років та її наслідки.

1. Міста Полоцьк, Вітебськ, а згодом – Вільно і Гродно. Під контроль козаків перейшли також землі Східної Волині та Західного Поділля.
2. Жителі міста Буша, що на Поділлі (нині село Вінницької області), тримали облогу польських військ Стефана Чернецького і майже всі полягли. Коли ж загарбники вдерлися в замок, жінка місцевого сотника Олена Зависна підпалила пороховий льох, підірвавши себе разом з ворогами.
3. Протягом весни 1655 року козацькі полки Івана Богуна звільнили Брацлавщину і Західне Поділля. У вересні того ж року коронне військо зазнало поразки в битві біля Городка, після чого козаки оточили Львів. Наприкінці 1655 року було домовлено про невтручання Кримського ханства у війну Війська Запорозького і Московського царства з Річчю Посполитою.


3. Віденське перемир’я. Українсько-шведсько-трансильванський союз.

1. Війна Речі Посполитої зі Швецією, в ході якої шведи захопили значну територію держави разом із її столицею – Варшавою.
2. Із трансільванським князем Дєрдем II Ракоци.
3. Залишив Українську козацьку державу – Військо Запорозьке, яка охоплювала терени колишніх Чернігівського, Брацлавського та Київського воєводств і території в Південній Білорусі, східній частині Волині та східній частині Західного Поділля.

 

Підсумуйте свої знання


3. В уривку документу йде мова про Переяславську раду, яка відбулася 8 січня 1654 року.
Причина – пошук Б. Хмельницьким союзників у боротьбі проти Речі Посполитої. Становище України залишалось важким: спустошення краю, загальні мобілізації, втрата зв'язків з зовнішнім ринком і т.д. Тому Б. Хмельницький і його радники стали перед дилемою: або капітулювати перед Польщею, або ж знову звернутися до московського царя за допомогою.
Наслідки – Цар визнавав права, вольності Війська Запорозького та обрання ним гетьмана, визначав кількісний склад збройних сил України. Гетьман, перш за все, розглядав цей договір як угоду про військову допомогу в боротьбі проти польської шляхти і юридичний гарант закріплення прав і вольностей Української держави. Умови українсько-московського договору 1654 р. загалом (у разі дотримання) були взаємовигідними. Водночас договір був незавершеним, недосконалим, діяв нетривалий час (кілька років) і незабаром через недотримання його російською стороною фактично втратив чинність. За своїми формально-правовими ознаками договір передбачав встановлення поширених у тогочасній Європі відносин протекторату. Але історія українсько-російських взаємин не пішла шляхом Переяславської угоди. Надто різні були національно-державні інтереси, цілі й прагнення двох союзників. Військово-політичний союз України і Московщини поступово перетворився на панування Москви над Україною.