Параграф 26 гдз 8 клас історія України Хлібовська Наумчук 2021

 

§ 26. Козацька Україна після Національно-визвольної війни


1. Обрання гетьманом Івана Виговського.

1. Івана Виговського.
2. Московський цар вимагав розірвати договір зі Швецією, якщо та не піде на мир з Московським царством; вивести козацькі війська із Білорусі; розташувати московські військові залоги на чолі з воєводами в Чернігові, Ніжині, Переяславі, щоб контролювати дії гетьмана та козацької старшини і збирати податки в тих містах.
3. Дозволив розмістити московські військові залоги в Чернігові, Переяславі та Ніжині.


2. Внутрішня політика Івана Виговського.

1. Орієнтувався на інтереси старшини, покозаченої шляхти та православного духовенства.
2. Полтавський полковник Мартин Пушкар і запорозький отаман Яків Барабаш.
3. Підтримка повстанців московським царем.


3. Гадяцький договір.

1. 6 вересня 1658 року.
2. 28 червня 1659 року в районі села Соснівка поблизу міста Конотопа (нині Сумська область).
3. Період Руїни – час розколу Гетьманщини, коли різні претенденти на гетьманську булаву боролися між собою, спираючись на своїх прихильників та іноземні війська.

Підсумуйте свої знання

3. На час обрання гетьманом Виговський уже був досвідченим державним діячем, однак припустився досить серйозних помилок у своїй соціально-економічній політиці. По-перше, гетьман усіляко підтримував козацьку старшину й шляхту, нехтуючи при цьому інтересами простих козаків, селян і міщан. По-друге, згубним для Української держави стало те, що для боротьби з антигетьманськими виступами Виговський шукав підтримки за кордоном. З жовтня 1657 р. в Україні розпочалися козацькі заворушення, які очолили кошовий отаман запорожців Яків Барабаш та полтавський полковник Мартин Пушкар. Ці виступи таємно підтримувалися Москвою. Для придушення повстання Виговський використав кримських татар і розплатився за їхню допомогу дозволом брати ясир (полонених) із Полтавщини. Під час відчайдушних боїв, які відбувалися у травні-червні 1658 р. між прихильниками та противниками гетьмана, в Україні загинуло і було взято в ясир близько 50 тис. осіб, серед яких і керівники повстання. Фактично ці події започаткували період Руїни.