Параграф 32 гдз 8 клас історія України Хлібовська Наумчук 2021

 

§ 32. Гетьман Пилип Орлик. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні


1. Пилип Орлик і його Конституція.

1. 5 квітня 1710 року, Пилип Орлик.
2. «Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького».
3. Цей документ визначав права й обов’язки гетьмана, старшини і козаків як представників українського народу, тому його вважають першою українською Конституцією. У «Пактах й конституціях...» йшлося про створення незалежної Української держави на козацькому праві.


2. Похід Пилипа Орлика на Правобережжя.

1. Шведське королівство, Кримське ханство, Османська імперія та претендент на польську корону Станіслав Лещинський.
2. Козаки, шляхетські загони, запорожці на чолі з Костем Гордієнком та кримські татари.
3. На Слобожанщині кримські татари захопили московські залоги та почали брати ясир, поспішаючи повернутися додому. На Правобережжі війська Пилипа Орлика дійшли до Білої Церкви. Майже всі правобережні полки, перейшли на бік гетьмана, але невдала облога Білої Церкви, спонукали правобережне козацтво відвернутися від Пилипа Орлика й рятувати власну землю від ординців. Залишившись без війська, гетьман був змушений повернутися до Бендер.


3. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні.

1. В 1711 р.; за договором московський цар зобов’язувався вивести війська з Волині, Поділля, Київщини та Запорожжя. На ці території поширилася влада Пилипа Орлика.
2. Петро І видав указ, за яким усі полковники Правобережжя зі своїми полками були зобов’язані перейти на Лівобережжя. Відтак протягом 1711-1712 років вдруге відбулося примусове переселення людей з правого берега Дніпра на лівий.
3. В 1714 році, Річчю Посполитою.


Підсумуйте свої знання

3. «Правобережжя – відкрита рана українського народу».

В другій половині 17 – на початку 18 ст. Правобережжя перетворилося на арену бойових дій для Польщі, Московщини й Туреччини, які боролися за панування на Україні. Важкі економічні побори, національно-релігійний гніт, панська сваволя, постійні грабунки й руйнації з боку польських військових загонів - все це призвело до занепаду регіону. Страшним горем для населення Правобережної України в кінці XVII – на початку XVIII ст. були часті татарські напади. Особливо давалися взнаки нескінченні походи військових загонів коронного війська і місцевої шляхти, а також російського війська. Ці походи завжди супроводжувалися грабуванням або вбивством селян та міщан, спустошенням їхнього господарства, руйнуванням промислових закладів тощо.
Війна Туреччини й Польщі, що тривала в останній чверті XVII ст., поставила на порядок денний питання про відродження козацтва, яке мало стати на перешкоді набігам татар і турок і сприяти господарському відродженню Правобережжя, яке фактично було знелюднене в роки Руїни. Створення козацьких полків у Правобережній Україні відроджувало традиції національного державотворення в цьому регіоні. Вагома роль у цьому процесі належала С. Палію, який кінцевою метою своєї діяльності вважав визволення з шляхетського гніту Правобережної України і відновлення єдності Правобережжя і Лівобережжя в єдиній козацькій державі. Цю мету переслідувало і повстання 1702-1704 рр., яке було спровоковане рішенням польського сейму про ліквідацію козацтва. Незважаючи на те, що дві частини України вдалося на певний час об’єднати, міжнародне становище було не на користь України. Зрештою, через різні обставини Правобережжя залишилося у складі Речі Посполитої, а козацький устрій на цих землях був ліквідований.