сторінка 12 гдз 8 клас українська література Слоньовська 2021
Відповідь:
Діалог із текстом
1. Відповідно до змісту поділіть пісню на дві частини. Про що розповідається в першій, а про що – в другій? Яка картина постає з перших рядків пісні? Якими засобами виразності її змальовано?
В І частині розповідь про напад на Україну, ІІ-про єднання та боротьбу У перших рядках ми бачимо: війна, сльози, потоптання нашої землі, грабування. За допомогою метафор: Зажурилась Україна, витоптала орда – зображено картину виразності у пісні.
2. Знайдіть у тексті й процитуйте рядки, у яких звучить заклик до визвольної боротьби.
Годі тобі, пане-брате, Ґринджоли малювати, Бери шаблю гостру, довгу Та йдем воювати!
3. Який настрій переважає в цьому пісенному творі: сумний, мінорний чи оптимістичний, мажорний? Свою відповідь аргументуйте.
Сумний переходить у мажорний. У пісні оспівується реальна картина – початок війни-про неї не можна говорити бадьоро, але кінець І та початок ІІ частин – бадьора розповідь про те, що треба не лити сльози, а брати зброю будь – яку та йти захищати свою державу. Перемога відчувається у пісню завдяки мажорному настрою.
4. Уявіть Україну в образі матері, опишіть її зовнішній вигляд, становище та гнітючі переживання згідно зі змістом цієї пісні.
Жінка років 40, невисока на зріст, світле волосся, зібране у єдиний пучок, уплетений у косу під хусткою. У неї відкрите обличчя, сповнене смутну, в блакитних очах сльози, що течуть по блідим щокам і капають на вишиту сорочку. Постать рівна, незламна, хоч звістка є приголомшивою. Але потроху на обличчі з’являється ледь помітна посмішка, сльози не течуть ручаями, але в очах залишається тривога за своїх синів, які зібралися бити ворога. Мати у білій хустці, вишиванці благословляє своїх дітей, залишається молитися за них вдома, чекає на перемогу та повернення героїв.
Діалоги текстів
1. Пригадайте, який твір Андрія Чайковського про ординські набіги на Україну ви читали в 7 класі. Що спільного між цим твором і піснею «Зажурилась Україна»?
Це твір «За сестрою». Тема війни, боротьби, єдності, мужності, звитяги та відваги, а ще вірності та непохитності у своїх рішеннях нашого народу. Особливо простежується тема єдності родини, тепла, турботи. Крім того, змальована мудрість, кмітливість і бадьорий настрій.
2. Знайдіть у бібліотеці або в інтернеті текст народної історичної пісні «За річкою вогні горять». Самостійно проаналізуйте цю пісню, зіставляючи з піснею «Зажурилась Україна».
У пісні «За річкою вогні горять» змальовано напад татар на село, рятування батьком дітей, полон та вбивство людей.
Тема: напад татар на селище, пограбування, полон, вбивство жінок, дітей. Основна думка: засудження насильства, вбивства.
Основна думка: людина хоче буди на своїй землі і тому намагається врятувати своїх дітей. Селяни тікали від татар, вони часто ховалися у воді, дихаючи через очеретину. Але чайки, які кружляли над водою, сідали на очеретину і таким чином викривали втікачів.
За допомогою метафор: вогні горять, полон ділять, бубни гудуть, аркан в’ється, ланцюг б’ється та пестливих слів: миленька, стежечками, досягнуто сумного, мінорного, розпачливого настрою у пісні, що майже немає надії на краще. У творі "Зажурилась Україна" сум лише у перших рядочка, далі – надія на краще та перемогу.
3. Пригадайте, що вам відомо з історії про набіги турків і татар на Україну. Чим були страшні такі напади і як вони відбивалися на економічному й духовному житті українців?
Війна ніколи не була позитивною подією у бідь-якій країні. Україна не виключення. Що робили турки, татари? Мета їхня: знищити, пограбувати, вбити, спалити, а те, що захопили – продати та отримати гроші. Життя людей вимірювалося грішми. Руйнувалися не лише домівки, міста та села, головне – руйнувалися родини. А країна, де була налагоджена економіка, ставала бідною, неспроможною прогодувати свій народ, захистити його, змушена була йти на умови ворога. А якщо ворог диктує «мир», то й духовному житті теж буде «ворожий мир»: заборона мови, церкви, культури, традицій-знищення нації.
Мистецькі діалоги
• Розгляньте картину українського живописця Георгія Крушевського «Тривога», на якій відтворено, як козаки сповіщали своїх побратимів про напад ординців. У степу споруджували сторожові вежі (їх ще називали «фігурами») на невеликій відстані одну від одної, щоб неозброєним оком можна було побачити сигнал (дим або вогонь) у разі тривоги. Щоб подати звістку, запалювали бочку зі смолою або порохом.
• Що саме зображено на передньому плані картини?
Вогонь та дим, козаків, які запалили вежу.
• Чим зайняті козаки?
Попереджають про небезпеку, розвели вогонь, готують зброю, але встигають ще й випалити люльку, бо козак біля вогнища саме її запалює.
• Чому один із них уже на коні? Для чого під «фігурою» заготовлено кілька бочок?
Мабуть, готується поїхати далі та вступити у бій, або понесе звістку про небезпеку далі, буде перестраховувати. Залежності від кількості підпалених багать сигнал мав різні значення. За 2-3 години сигнал сповіщав Січ про небезпеку, незважаючи на погодні умови.
• Чи вдалою, на вашу думку, є назва картини?
Так. Картина передає дух та настрій даної ситуації.
• Який час доби і пору року відтворено на цьому полотні? За якими ознаками ви зробили свій висновок?
Війна з турками та татарами. Картина написана у 1889 році. Крім того, народний колорит: одяг, зброя, вигляд козаків, вміння попереджати про небезпеку.