сторінка 132 гдз 8 клас українська література Слоньовська 2021

Відповідь:


Діалог із текстом
1. Доведіть, що античний театр дав початок нинішньому.
Документальні факти свідчать, що театр повноцінно функціонував ще в античні часи. Історія давньогрецького театру охоплює тисячу років (приблизно VІ ст. до н. е. – V-VІ ст. н. е.), а це означає, що античний театр був затребуваний і відігравав особливу роль у житті найрозвиненіших міст-держав. Істрія продовжується, а значить триває життя, розвивається культура, нація, значить є театр та актори.

2. Прочитайте цитату Аристотеля про комедію і висловіть власну думку на цю тему.
Проте навіть комедія, за Аристотелем, виводила людей «не в усій їх підлості, адже смішне – тільки частина потворного», більше того – «смішне – певна помилка.., але безболісна і не шкідлива». Комедія висміювала людські вади, але той, хто розумів, що хоче сказати герой і бачив себе, а ще краще змінювався на краще, то було добрим результатом.

3. Розкажіть про українську вертепну драму та її призначення.
В Україні елементи театрального дійства з часів сивої давнини були у весняних обрядах та різдвяному вертепі. Вертеп мав вигляд двоповерхової дерев’яної скриньки. На верхньому поверсі розігрували сцени з Нового Заповіту: народження Христа, переслідування Іродом Діви Марії з Божественним немовлям, винищення невинних дітей; на нижньому поверсі діяли сварлива баба, хитрий селянин Макогоненко, боязкий лях, що лише на словах вихвалявся своїми подвигами, злодійкувата циганка, мужній запорозький козак. Тобто угорі, як у давньогрецькому театрі, розігрувався високий зміст трагедії, а внизу – низький зміст комедії.

4. Яку роль відіграв театр корифеїв в історії українського народу і розвитку його культури?
Вирішальну роль, бо Театр корифеїв – неймовірне явище і цікавий етап становлення українського драматургічного мистецтва. До його створення доклали зусиль найталановитіші літератори, режисери, актори і громадські діячі. Театр корифеїв зазнав і злетів, і падінь, але став видатною сторінкою української культури. Актори змальовували героїв з народу, їхні характери вирізнялися поєднанням позитивних і негативних рис, різкими змінами настрою, іноді – навіть мети, раптовим перевихованням негативного героя чи несподіваним і фатальним моральним падінням персонажа позитивного. Професійного українського театру не існувало до кінця ХІХ століття, власне, до виникнення й становлення театру корифеїв. На гастролях у Петербурзі українські актори мали такий шалений успіх, що під час вистав театру корифеїв порожнів зал імператорського театру. Драматург Олександр Островський (1823-1886), порівнюючи репертуар російського імператорського й українського національного театрів, перший називав місцем «пустої забави», а про другий писав, що досвідчені столичні глядачі лавиною сунули «в український театр, де показувалося мужицьке життя». Іван Франко назвав гастролі театру корифеїв у Петербурзі тріумфом українського мистецтва.


5. Назвіть особливості драматичних творів? Чим вони відрізняються від лірики і прози?
Драма показує людину в напружений момент життя, розкриває характер через дії, вчинки, рух її душі. Драматичні твори мають динамічний сюжет, їх пишуть у формі розмови дійових осіб. З видів прямої мови драматичні твори найчастіше вживають діалог, рідше – монолог, у масових сценах – полілог. У ліриці та прозі є тільки герой, за якого змальовує почуття та дійства автор.

7. Як ви розумієте категорію трагічного? Чи стосується воно тільки трагедії як жанру? Використовуючи «Літературознавчий словничок», поданий у розширеному варіанті підручника під QR-кодом, випишіть у свій зошит визначення категорії трагічного. Наведіть приклади цієї категорії в прозовому творі (на ваш вибір).

8. Назвіть основні ознаки жанру комедії. Кого вважають батьком української комедії? Які драматичні твори комедійного жанру цього автора досі є актуальними й затребуваними?
Коме́дія (дав.-гр. κωμῳδία kōmōidía, від κῶμος kômos 'веселощі, весела процесія' та ᾠδή ōidḗ 'спів') – драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності людини чи тварини.
Основні ознаки комедії:
1. наявність комічного персонажа;
2. конфлікт з сатиричним забарвленням;
3. наявність засобів сміху.

9. Випишіть із «Літературознавчого словничка» визначення категорії комічного. Розкрийте зміст категорії комічного на матеріалі прозових творів, які ви прочитали раніше.
Комічне – категорія, що характеризує той аспект естетичного освоєння світу, який супроводжується сміхом без співчуття, страху і пригнічення.
В. Нестайко «Тореодори з Васюківки». У творі є зображення різноманітних пригод хлопців, які потрапляли у цікаві та захоплюючі ситуації і намагалися довести власну самостійність у їх вирішенні.

10. Як ви вважаєте, категорія драматичного ближча до категорії комічного чи трагічного? Свій висновок належно аргументуйте й на підтвердження наведіть приклади з художніх творів.
Я вважаю, що ближча категорія трагічного. У драматичному творі й зараз трагічний герой завжди наділений яскраво вираженими рисами борця, свідомого патріота, носія народної моралі й культури, отже, є виразним винятком на тлі інших дійових осіб. Комічний сценічний персонаж, навпаки, завжди шаржований і дещо карикатурний, адже іншим способом на сцені неможливо розкрити непривабливу сутність людини. Драматичний герой найбільш близький до реальних людей. У його характері є багато позитивних рис, хоча притаманні й певні вади характеру і недоліки поведінки. Така дійова особа на сцені має право на помилки і їх спокутування чи виправлення шляхом моральних або фізичних зусиль. Терентій Пузир із комедії «Хазяїн».


11. Який драматичний твір називають трагікомедією? Які ознаки йому властиві?
Трагікомедія – вид драматичних творів, який має ознаки як трагедії, так і комедії. Трагікомедія характеризується насамперед тим, що водночас трагічно і комічно вияскравлює одні й ті самі явища, при цьому трагічне і комічне взаємно посилюються, а співчуття автора до одного персонажа суперечить співчуттю до іншого.

12. Які драматичні твори Вільяма Шекспіра вам відомі з уроків зарубіжної літератури?
Першою його п'єсою стала трагедія «Тіт Андронік» (бл. 1594), за іншою версією – три частини «Генріха VI»; останньою п'єсою, ймовірно, – «Генріх VIII», «Ромео і Джульєтта.