сторінка 159 гдз 8 клас українська література Слоньовська 2021


Відповідь:


Діалог із текстом
1. Розкрийте поетику назви фронтового оповідання Олександра Довженка «Ніч перед боєм». Яку важливу інформацію вона містить? Спростуйте або доведіть доцільність такої назви для твору.
Перед будь-який відповідальним моментом людина хвилюється. Їй хочеться якнайшвидше прискорити ранок. Вона прокрочує всі тези у голові, тобто хвилюється. А навпаки б повинна відпочити. А тут ніч перед першим боєм! Як налаштуєш підлеглих, налаштуєш себе, такий буде мати успіх завтрашній день. Все залежить від людини та її настрою.

2. Чи справді старі перевізники зневажали радянських солдатів, які вимушено відступали перед німецькою армією?
Перевізники не зневажали солдат, вони їм співчували, бо бачили становище, у якому була Червона армія на початку війни. Але вибрали саме такий спосіб «підбадьорити», наставити, підказати.

3. Для чого діди постійно ведуть мову про своїх синів, які з їхніх розповідей постають героями?
Діди ставлять у приклад своїх синів, щоб підняти бойовий дух хлопців, що змушені відступати, хоч здається, що діди соромлять солдат. У цій розмові кожен із солдатів замислився про майбутнє, кожен зробив висновок. Вони відступили, але досвід отримали, почули голос народу.

4. Доведіть, що діди-перевізники мають високу людську гідність і на дзвичайно сильні духом.
Вчать діди молоде покоління воювати: А ти прикуй себе од страху ланцюгом до кулемета та й клади ворога мовчки до смерті, – сказав Платон. – А то виходить, що ненависті в тобі багато, а нервів і себелюбства ще більше. От і – «перевезіть, діду». А ненависть твоя на щось інше витратиться. Яка ж ціна їй, коли умирать не вмієш.


5. Як ви розумієте слова діда Платона: «Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока і бистра, як Дніпро, друга – як Десна ось, третя – як калюжа, до кісточки, а часом буває, що й калюжки нема»?
Серед людей є всякі: боягузи, сміливці, зрадники, друзі-це залежить від характеру душі. «Людська душа молодецька сильніша за всяку танкетку! Була, єсть і буде! Як то в піснях про Морозенка співають: «Де проїхав Морозенко – кривавая річка». О! Ото був воїн!».

6. Який приклад героїзму подали перевізники юному Іванові Дроботу, внукові діда Савки?
Дробот розповід про дідів, які не боялися смерті та своїм запалом надихнули і Дробута на боротьбу з ворогом. « Де б я не був, як би не гули навколо мене ворожі вихори, їм ніколи вже не затушить того вогню, що викресав з мене колись у човні дід Платон... Що наша кров, коли страждає вся наша земля, увесь народ? – голос капітана зазвучав, як бойова сурма. – Я, хлопці, у бою сторукий, помножений стократ на гнів і ненависть!.. А все ж таки нічого в світі я б так не хотів, як після війни поїхати на Десну до діда Платона і...»

7. Яким постає перед читачами молодий танкіст Дробот? З якою метою автор наділяє його такими рисами, як надмірна балакучість, але водночас сором’язливість і делікатність у спілкуванні зі старшими фронтовими товаришами?
Високий, стрункий, відданий Батьківщині, характерний, вірний справі, гордий, трохи по – юнацьки сміливий, але водночас сором’язливий та делікатний. Він є онуком діда Савки. Своїм характером дуже схожий на свого дідуся.

8. Чому місцем дії у творі стає Десна? Як змальовує письменник річку свого дитинства під час відступу радянської армії?
Бо улюблена річна Довженка – Десна, бо вона з дитинства. Вона постає перед читачем величною, дужою, спокійною, тихою, рідною, яка теж страждає від ворога.

9. З якою метою діди ведуть мову про те, що відступ армії матиме страшні наслідки, адже згодом доведеться все повертати з боями й великою кров’ю.
– А вони тікають. Стійте тікать! Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської, й дитячої крові.

10. Доведіть, що діди виявилися віруючими людьми, тому передсмертний ритуал прощання й прощення мав для них дуже велике значення навіть у час війни.
Якби не були віруючими, то б пробачення не просили за звичаєм.
Випливли на середину Десни. Тоді дід Платон і каже: – Савко, прости мене! – Бог простить. – У другий раз! – Бог простить. – Прости утретє! – Бог простить. – Прости і ти мене, Платоне, – сказав дід Савка. – Бог простить. – У другий раз! – Бог простить. – У третій раз! – Бог простить. Та за третім разом як повиймали вони весла, та як стрибнули на правий борт, та й перекинули човна. Все потонуло – і кулемети, і німці, і діди. Один тільки я виплив на наш берег.

11. Чи додала сили духу молодим бійцям розповідь Петра Колодуба й згадка Івана Дробота про геройський учинок дідів-перевізників? Що вони відчули й на які вчинки спромоглися?
Так, додали сили. Необстріляні бійці надихнулися досвідом і свого командира та вчинком дідів. Це підняло їхній настрій, дало впевненості, спокою, гордості, бо боронити будуть свою землю, щоб не було гірших наслідків.

12. У чому полягає ідея оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм»? Як саме бійці висловили полеглим дідам свою повагу і як віддали їм честь?
П’єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п’єте. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино… Перемагають горді, а не жалісливі! – сказав дід Платон і примовк.

13. Патріотизм у мирний час і в воєнну добу – це різні поняття чи одне й те саме, яке Ліна Костенко назвала «притомністю духу»? Чому ви так вважаєте?
Я вважаю, що патріотизм у будь – який час залишається патріотизмом, війна та мир на це не впливають. Людина, якщо віддана, любляча, із щирим серцем, готова жертвувати собою та своїми інтересами за ради держави, переживає за країну, мову, історію, традиції, має розуміння свого, а не чужого-це патріот.


Мистецькі діалоги
1. Роздивіться та опишіть картину української художниці Тетяни Яблонської «Ворог наближається». Чому на передньому плані полотна – жінка з дитиною на руках і розгублена маленька дівчинка, а довкола – руїни і дим?
Ця картина, актуальна, як ніколи, бо коли під час обстрілу чи бомбардування руйнується твій дім, то ти вискакує звідти так швидко, наскільки можна, а руках триматимеш те, що найдорожче. Жіночка з двома дітьми, мабуть, евакуйовувалася, але ворог завдав удару. Під час війни найбільше страждають мирні жителі, які не мають можливості себе захистити. Куди бігти, де ховатися, де знайти укриття та вберегти дітей-ці думки у голові жінки – матері.

2. Роздивіться картину сучасного художника Валерія Кузнецова «З перемогою, синочки!». Доведіть, що цей твір перегукується із змістом оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм». Скільки дітей втратили на війні старенькі батьки? Чому вони вітають із перемогою навіть мертвих героїв? Наведіть цитати зі щойно прочитаного оповідання О. Довженка, які підтверджують, що бійці припускають власну загибель, але вже не бояться смерті.
Дійсно, картина перегукується із твором «Ніч перед боєм». Синочки, захищаючи рідну землю полягли, жодного не залишилося в живих, хоч було їх у матері п’ятеро-соколів, але доля так розпорядилася. Діти захищали дім, батьків, країну, наблизили перемогу, але самі не повернулися. Нас світлий радісний день для всієї країни, та й для цієї родини – ворога знищено, але дуже дорогою ціною – ціною життя юнаків. Батьки вшановують пам’ять про загиблих синів.

3. Роздивіться світлину воєнних літ. Чи можна нею проілюструвати таку думку О. Довженка: «Всі вони були різні і всі рідні... Пройдуть літа, загояться рани, приорються ворожі кладовища, забудуться пожарища і многі події поплутаються в сивих головах од частих спогадів.., але одне зостанеться незмінно вірним і незабутнім – високе і благородне почуття товариства і братства всіх юнаків, що розбили і стерли з лиця землі фашистське божевілля»? Чому для визначення солдатської дружби на війні краще підходить словосполучення «воєнне братство», ніж «воєнне товариство»? Яка відмінність між цими Поняттями.
Воєнне братство більш, воєнне товариство, бо брат – це вже особа, яка на щабель рідніше за товариша. Рідний брат він за тебе життя віддасть, а товариш може ще подумати. Скільки вчинків було під час війни, коли хлопці – побратими рятували один одного. (один затримав загін ворога, щоб інші врятувалися, хтось направив літак на колону з ворожою технікою, а хтось, потрапивши в полон, надав ворогові неправильні відомості, чим врятував цілий загін.) Таких випадків чимало, але ризикувати собою буде лише брат за ради брата.