сторінка 18 гдз 8 клас українська література Слоньовська 2021
Відповідь:
Діалог із текстом
1. Яким полководцем постає Богдан Хмельницький у цій пісні? Як народ ставиться до нього?
Впевненим у собі, вправним, досвідченим, трішки зухвалим, але вправним та знаючим своє діло. І тому народ хоч і запитує жартома: Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Чи не той то хміль, Що по пиві грає?, але тут же і дає відповідь: Ой той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Ой той то Хмельницький, Що ляхів рубає, тисне. Народ з прихильністю, повагою, гордістю ставиться до свого героя.
2. Для чого в пісні подано діалог Богдана Хмельницького з безіменним співрозмовником, який попереджає козацького ватажка про великі ворожі сили, що йдуть назустріч?
Щоб показати силу, волю, незламність бойового духу, впевненість у майбутньому, що перемога буде за Хмельницьким та козаками.
3. На основі промовистих згадок у тексті доведіть, що йдеться саме про переможну битву козаків під Жовтими Водами. Які фольклорні назви урочищ згадано в пісні?
Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду, – Гей, не один лях лежить Головою в воду. «Не пий, Хмельницький, дуже Золотої Води, – Їде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди».
Гей, там поле, А на полі цвіти – Не по однім ляшку Заплакали діти. Гей, там річка, Через річку глиця – Не по однім ляшку Зосталась вдовиця…
Діалоги текстів
1. У довідковій літературі або в інтернеті знайдіть історичні дані про битву Богдана Хмельницького з поляками під Жовтими Водами. Порівняйте реальну подію з її відтворенням у народній пісні. Що спільного та відмінного в описі одного й того самого історичного факту в художньому фольклорному творі й наукових історичних джерелах?
У реальності битва під Жовтими Водами не була такою легкою, бо і зброя, і чисельність ворога були набагато більшими, але вправність Хмельницького, його вміння вести перемовини, впливати на людину, тобто бути дипломатом у полковника була від Бога, тому Хмельницькому все вдалося. Спільним у відтворенні того ж самого історичного факту є те, що битва на Жовтих Водах мала велике політичне і воєнне значення, бо стала першою великою перемогою Війська Запорозького під час Хмельниччини. Ця перемога породила надії українського народу до виходу з-під ярма Речі Посполитої, а перехід реєстрових козаків на бік повстанців зробив вагомий внесок у перемогу військ повстанців. Надбанням військового мистецтва Богдана Хмельницького є застосування загону, сформованого з кримської кінноти, що прикривала головні сили козацької армії, i розгрому ворога частинами.
2. Знайдіть у довідковій літературі або в інтернеті цікаві відомості про похід Б. Хмельницького на Львів та початок облоги цього міста в 1648 році й коротко поділіться цією інформацією у класі на уроці.
Облога Львова (1655) – облога Львова військом Московського царства та Богдана Хмельницького.
Домовившись у серпні 1655 зі Швецією про спільні дії проти Польщі, Б.Хмельницький вирушив разом із російським військом В.Бутурліна до Львова. 25 (15) вересня їхні розвідувальні загони з'явилися в околицях міста. 29 (19) вересня прибули основні сили, частина яких розгромила польське військо під Городком.
Упродовж 30 вересня – 5 жовтня (20-25 вересня) обстрілювалися укріплення. 6 жовтня (26 вересня) почалися переговори, які засвідчили відмінність позицій союзників. Гетьман схилявся до компромісу (погоджувався на викуп), боярин наполягав на негайній капітуляції і присязі царю Олексію Михайловичу.
Вимогу про припинення облоги Львова українськими козацькими військами і їх повернення в Центральну Україну поставив шведський король Карл Х Густав. Зважаючи на певне напруження в цей час стосунків із російським командуванням, а також на реальну загрозу з боку Кримського ханства, Б. Хмельницький не пішов на конфлікт зі Швецією[1]. 20 (10) жовтня було досягнуто угоди про сплату контрибуції в сумі 60 тис. злотих. Після виплати контрибуції 8 листопада (29 жовтня) облога була припинена, підрозділи Д. Виговського і П. Потьомкіна були відкликані. Б. Хмельницький віддав своїй армії наказ про повернення в козацьку Україну.
Мистецькі діалоги
1. Уважно розгляньте картину польського художника Яна Матейка «Богдан Хмельницький із Туган-Беєм під Львовом». На чийому боці автор – поляків, які готові були сплатити величезні гроші, щоб тільки Богдан Хмельницький не захопив місто, чи гетьмана та його кримського союзника? Чому ви так вважаєте? Яку роль відіграє образ католицького монаха, який просить Бога про допомогу? Що саме символізує вороння, яке зграєю вкриває небо? Як ви думаєте, про що й про кого співає козак-бандурист на передньому плані картини? Яким постає Богдан Хмельницький? Опишіть зовнішність і риси обличчя славетного гетьмана.
Я вважаю, що автор на боці поляків, бо про славні бойові походи, вправність, сміливість та завзятість Хмельницького не просто ходили чутки. Поляки на собі перевірили гнів, біль, помсту Богдана. Образ католицького монаха не просто є на полотні, це відчай, звертання до Бога, Діви Марії про порятунок. А козак – бандурист складає нову пісню, яка не тільки надихає на боротьбу, а й уславлює гетьмана, його силу, прославляє народ України, іронічно посміхається над поляками. Богдана ми бачимо сидячим верхи на коні, який гарцює, нестримно намагається ринутися у бій, але його, коня, стримує господар. Хмельницький ретельно вдивляється у далечину, біля нього є союзники, але Хмельницький тримається осторонь, мов би його щось тримає. На Богданові яскрава, святкова шуба з довгими рукавами, оточена хутром соболя, розшита парчею та золотими нитками, з – під поли шуби видно чоботи червоні з срібними підківками, з кримського саф'яну, розшиті золотими, срібними та шовковими нитками. На голові хутряна шапка, розшита золотом та прикрасами. Обличчя гетьмана спокійне, впевнене у перемозі, очі пристально наглядають за всім, що відбувається, а посмішка вказує на добрий настрій Хмельницького.
2. В інтернеті знайдіть картини інших художників, на яких відтворено битви або походи Богдана Хмельницького. Порівняйте картину, яка вам найбільше припала до серця, із репродукцією картини Я. Матейка, вміщеною у підручнику, й поясніть, що спільного, а що – відмінного в зображенні художниками гетьмана.
В’їзд Богдана Хмельницького у Київ, 1912р. автор Микола Івасюк
Сюжет розповідає як після зняття облоги із Замостя 1648 року Богдан Хмельницький разом зі своїм військом урочисто в’їжджає в Київ. Момент картини – це зупинка Б.Хмельницького перед Софійським собором, де його зустрічають митрополит і духовенство. Урочистість моменту передана барвистими, насиченими кольорами, дрібними деталями, майстерно виконаними портретами всіх героїв полотна. І звісно на чолі всієї процесії великий гетьман Хмельницький, історична обсоба, яка полонила уяву художника і яка вилилася в найдовершеніший твір його життя. Якщо придивитися, то спільно у картинах більше, ніж відмінного. Чому ? Бо великий Богдан бує, є і залишається козаком, діячем, воїном, дипломатом, сильною та хороброю людиною. На обох полотнах він величаво тримається верхи на білому коні, у нього рівна, кремезна, сильна постава. Так гетьман має втому на обличчі, але посмішка, вона таж, тепла, добра, лагідна, мила. А очі, які ж вони рідні! Святковий одяг – ознака того, що серед народу Богдан поводить себе як гетьман, а у бою – як воїн. Його постать привертає увагу всім: обличчя, рухи, шабля, булава, кінь, одяг… А відмінне, я бачу лише в одному: на полотні Я. Матейка – турбота, трохи схвильованість, але впевненість, завзятість. На полотні М. Івасюка: радість, бо відбувається тепла зустріч з рідними народом, духовенством, відчувається спокій та щастя від того, що їдеш по своїй землі.