сторінка 192 гдз 8 клас українська література Слоньовська 2021

Відповідь:


Діалог із текстом
1. Чому про Славка Беркуту несподівано заговорила вся школа?
Хлопця звинуватили у вживання алкогольних напоїв та приводу до міліції.

2. Які злочини приписували Беркуті? Чому підліток не виправдовувався?
– Кажуть, поранив шпагою товариша, Юлька Ващука. – А потім напився з якоюсь компанією, гуляв по місту і бешкетував.
Лист на школу.«Учень вашої школи Ярослав Беркута був затриманий членом народної дружини о 21 годині 23 листопада цього року. Він пиячив у під’їзді з кількома іншими підлітками...»
Вдруге Славко зовсім байдуже слухав того листа. 23 листопада? То була п’ятниця. Звичайно у п’ятницю о дев’ятій закінчується тренування. Але Славко тоді вже перестав ходити на тренування. З того самого дня, як трапилася та історія з Юльком Ващуком. Так-так, тоді була п’ятниця, і він удав, ніби йде на тренування, і ніхто на світі не міг би підтвердити, що він того вечора не пив якогось вина у темному підворітті з якимись вуличними хлопцями. Він і сам не міг би нічого довести.

3. З якої причини сьомий «Б», у якому вчився Славко Беркута, збунтувався?
Бунт підняла Лілі, яка не вірила у звинувачення.

4. Як ви розцінюєте факт, що Славко не міг пригадати, що з ним у ту злощасну п’ятницю відбувалося, де він був і хто може засвідчити його алібі?
Хлопець вештався вулицями, не ходив на тренування, але того вечора він зустрів тренера, якому розкрив душу та домовився про тренування.
– Ви... ви колись казали: підступності немає місця у справжньому, великому спорті. Нечистими руками шпагу не втримаєш. Славко несамохітно глянув на свою руку, звичайна хлоп’яча рука, широка долоня з міцними пальцями, з м’яким рухом у зап’ясті – рука, звикла уже до шпаги. – Казав. І завжди казатиму, – погодився тренер. – Слухай, тобі, мабуть, додому час, хвилюватимуться там, правда? Мало не забув попередити, тренування починається о шостій, після нас будуть працювати рапіристи. Ми на тебе чекаємо, Беркута!...Чи не було це тієї п’ятниці? Саме тієї! Може, попросити Андрія Степановича: «Скажіть їм, скажіть, що не стояв я з хлопчаками у підворітті, не п’ю взагалі ніякого вина. Однак ні, не говоріть нічого. Невже вони думають, що Беркута отак знікчемнів?»

5. Улюблений учитель Антон Дмитрович категорично виступив проти товариського суду над Беркутою. Доведіть, що цей педагог мав рацію, адже подібне дійство насправді є самосудом.
Учитель розумів, що хлопець до цього не має відношення, що його хтось підставив, але довести було не можна. Але якщо знайти свідків, на таку думку він спрямував клас, то Славкові можна допомогти. А так це буде самосуд. Беркута не хуліган. Хіба можна чіпляти до хлопця образливе слово, навіть не спробувавши все як слід зрозуміти? Та навіть коли й трапилося те, – я не вірю, але припустимо, – то чи слід влаштовувати дитячий суд над дорослою людиною? Поставте себе на місце батьків Беркути. Вони – розумні, порядні люди. І раптом тринадцятирічний хлопчак звертається до них з такими словами: «Ви погано виховали свого сина!».

6. Чи можна звинувачувати Стефка Вуса в тому, що він скерував Юлька Ващука до Лопуха і з цієї хвилини життя й здоров’я Славка опинилося під загрозою? Як саме намагався Стефко виправити свою помилку? Чому це йому не вдалося?
Стефко скориговує дії Юлька:
– Він мене скалічив. І взагалі... – Ага, то це свята помста? Коли сам не годен за свою кривду відплатити, то йди до Лопуха. Чув про Лопуха? Той кому хоч вуха пообриває. Маєш адресу... – Можна сказати, що ти мене прислав? – Та кажи, мені що? А кого ти бити збираєшся? Бо Лопух має таку руку, що той усе життя потім на аптеку працюватиме. – Шкода стало? – Нікого мені не шкода! Робіть собі що хочете, про мене, то й зовсім зникніть…
Але як тільки Юлько пішов, хлопець ніби зрозумів, що накоїв і тоді, мов намагався виправити свою помилку, хотів що сказати Лопуху, або переловити і відмовити Юлька. « Стефко зірвався, схопив шапку: – Давайте гроші, куплю вже того хліба! Щодуху біг Стефко до Лопухового дому, поминувши хлібну крамницю. Лопуха не було вдома. – Щойно вийшов. Крок у крок перед тобою, – сказала Лопухова мати. – В хаті не втримаєш, на мою голову тая біда... Додому вернувся без хліба. Батько лаявся, та Стефко і його не слухав».

7. Як ви розцінюєте той факт, що в міліції Юлько Ващук видав себе за Славка Беркуту? Чи змогли б ви зробити щось подібне на шкоду своєму однокласникові?
Юлько, який звик, що він ОСОБЛИВИЙ, і компанія не його кола, а те, що його впізнають і розкриється правда – спрацювала «заяча» душа та підступність. Тому назвався чужим іменем, думаючи, що ще «очорнить» свого супротивника.

8. Повість Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути» – художній твір не тільки про шкільні роки, а й про перше кохання. Між ким воно спалахнуло? Чи варті юні закохані одне одного? Чому ви так вважаєте?
Можна розглядати кохання, як трикутник. Славка-Лілі-Юлько. Але Юлько був зайвим. Він, можливо, і не кохав Лілі, але те, що така «бойова» дівчина буде поряд з ним-це доказ, що він особливий і у нього найкраще. Але більш міцні стосунки: чисті, чесні, прозорі, ніжні – виникли між Беркутою та Теслюк. І ці юні особи цього варті, бо дуже схожі за характером: активні, сильні духом, цілеспрямовані, мають мету, борються за правду, надійні друзі, талановиті, а головне вміють приймати рішення, знаходити вихід з ситуації.

9. Юлько готовий провалитися крізь землю з ганьби, зректися батька, щоб люди не впізнавали в ньому сина злодія, а Славко в найкритичніші моменти не ховався від очей недоброзичливців, хотів крикнути: «Ну, так, це я, я, я – Славко Беркута! А чого вам треба? Ну, ось я! Дивіться, коли вам це так цікаво!». Про що свідчать діаметрально різні життєві позиції хлопців?
Беркута був вихований чесним, вмів відповідати за свої вчинки, як і його батьки, не боявся осуду, якщо винен, бо хотів і розумів, що помилки треба виправляти. А Юлько звик бути завжди правим, тільки він знає та вміє.

10. Як учительський колектив зреагував на лист із міліції, у якому Славка Беркуту звинувачували в розпиванні спиртних напоїв? Позицію яких учителів ви підтримуєте?
Колектив вчителів розділився, ті, хто знали Славку більше – не повірили, а дехто почав вагатися. Звичайно, спочатку треба мати докази, а потім звинувачувати, бо дорослі – це одне, а діти – інше.

11. Чому саме розмова з тренером виявилася для Славка надзвичайно важливою? Якою людиною постав молодий тренер у цій ситуації?
Славка вважав, що тренер до нього поставиться, як до зрадника, але Андрій Степанович-мудрий чоловік, він не тільки вислухав хлопця, а підтримав, зрозумів його душу, бо Славко був дуже до себе критичним. Тренер підтримав, дав надію, бо хто не робить помилок, той не має досвіду.

12. Як ви розцінюєте факт, що Беркуті хотілося відібрати силою записку в дівчинки, яку прислали зі школи, щоб повідомити Славкову маму про суд, але він таки стримався?
Славкові було не приємно, що батьки дізнаються про виклик на суд, ти паче, що Славка не винний, а довести не може, бо тренування пропускав, а батьки про це не знали.

13. Як відреагували Славкові батьки на те, що їхнього сина збираються судити? Чому повірили тільки йому? З якої причини батько сам зібрався на суді захищати чесне синове ім’я?
Мати вирішила з’ясувати, що і як, піти до школи. А от батько! Дійсно, батько з великої літери. Чоловік не тільки повірив своєму синові, він вирішив його захистити. Хто має право звинувачувати дитину на основі якогось листа, це приниження. Тато вірив. Навіть не запитав, де Славко був того вечора, йому не треба було встановлення алібі1, тато сказав: – Нікуди ви не підете! Ні ти, ні мама! Я сам піду! Він просто хотів прийняти удар на себе, врятувати Славка і пояснити усім, що його син не міг бути винен.

14. Із якої причини Славко найбільше боявся за маму, а тому вирішив з’явитися на суд сам? Про що свідчила поведінка батька Беркути?
Хлопець не хотів завдавати матері болю та клопоту. А тато вірив. Навіть не запитав, де Славко був того вечора, йому не треба було встановлення алібі1, тато сказав: – Нікуди ви не підете! Ні ти, ні мама! Я сам піду! Він просто хотів прийняти удар на себе, врятувати Славка і пояснити усім, що його син не міг бути винен

15. Що порадив семикласникам учитель географії? Чому до дитячої кімнати міліції пішла саме Лілі Теслюк?
Знайти свідка, ту жінку, яка бачила хлопців.

16. Що під час товариського суду над Беркутою, на ваш погляд, виявилося страшним, а що – смішним? Чому?
Страшним виявилося те, що суд відбувався по факту лише листа і ніхто, крім вчителя Антона Дмитровича не зміг правильно поставити питання. Бо якби не вчитель, судили і матір: « Бажано було б послухати матір Ярослава Беркути про те, як виховувала його і як він дійшов...» – була репліка із залу. А розбиратися ніхто не хотів. Часи радянської влади були такими…

17. Як ви розцінюєте слова жінки – працівника дитячої кімнати міліції: «Я думаю, ти зумієш вибачити. Розумію – таке забути важко, але ти повинен нам вибачити»? Чи змогли б ви пробачити в такій ситуації тих, хто повірив у вашу вину, якої насправді не було? З якої причини вчинили б саме так?
Працівник дитячої кімнати так просила вибачення за свою недалекоглядність. Жінка бачила, що Славко добра душа, має принципи та морально вихований, він вже дорослий і тому у нього вийде пробачити. Звичайно, хлопцеві це буде зробити важко, адже друзі допомогли знайти правду,а не державний представник, саме той орган, який напряму повинен розмотувати такі діла.

18. Чому сьомий клас довго не міг підійти до Славка Беркути після судилища над хлопцем?
Славко йде з матір’ю, а може, через те, що всі розуміють – Славкові треба побути самому.

19. Як саме Юлько видав себе перед Лілі? Чому Теслюк не збиралася приховувати його злочину, хоча Ващук дуже просив дівчину про це?
– Коли б я знала, хто це зробив, ну як він міг, як у людини язик повернувся – зробити щось паскудне і прикритись чужим іменем? Я б йому... я б йому...
– Що? – питає Юлько і раптом спиняється.
– А що б ти йому зробила?
– Щось би таке зробила, аби він на все життя за падлюку самого себе мав, щоб він сам на себе не міг би ніколи подивитись.
Завтра та жінка увійде в клас і вкаже на нього, на Ващука.
– А коли б то був я? – ворушить важким, кам’яним язиком у роті Юлько. – Чілдрен, він каже...
– Мовчи! – Юлько намагається впіймати білу рукавичку. – Лілі, мовчи! Чуєш?
Нехай завтра, нехай не сьогодні. Ще не сьогодні.

20. Чи простять Славко, Лілі та їхні однокласники Юлькові його підлий вчинок? А ви особисто простили б? Поясніть свою думку.
Я думаю, що пробачать, не зразу, але так. Славко та Лілі мають інший склад виховання, що довго пам’ятати про злочин. Адже, і для них це досвід, досвід з перевірки друзів, перевірки почуттів. Юлько ще малий, на нього тиснули батьки своїм вихованням, але якщо це хлопець зробить висновки, адже його вже 14, то зміниться на краще.

21. Доведіть, що розділ «Як усе було насправді» на початку повісті – це екскурс у майбутнє героїв. Яку роль у цій повісті відіграє такий розлогий екскурс?
Щоб інтригу, цікавинку ввести, а потім розв’зяти. Заохотити цим читача. Екскурс у майбутнє на самому початку повісті створює таємничість, інтригує читача.

22. Як ви думаєте, для чого Ніна Бічуя використала таку художню деталь, як білі рукавички Лілі Теслюк?
Білі рукавички – чистота, відкритість, чесніть, вміння боротися за правду.

23. Речення, які в повісті авторка бере в лапки, є внутрішнім мовленням Славка, його справжньою реакцією на чиїсь судження, внутрішнім протистоянням хлопця чужій оцінці. Як ви гадаєте, для чого служить такий художній засіб у творі?
Через монолог розкривається образ героя, його характер, думки та поведінка.

24. В останньому виданні повісті Ніна Бічуя визначила жанр твору «Шпага Славка Беркути» як шкільний роман. Як ви вважаєте, письменниця мала на увазі романний жанр твору чи шкільну любов? Свою відповідь належно обґрунтуйте.
Я більш дотримуюсь версії шкільна любов. Бо сам твір більш за обсягом нагадує повість, події відбуваються в одному місті, з коротким розривом у часі. А от сюжет, розвиток подій, герої, їхні стосунки-це життя, кохання, зрада, ненависть, правда та брехня.

25. У «малих» групах обміркуйте поведінку одного з персонажів повісті Ніни Бічуї і доручіть лідерові вашої «малої» групи виступити від імені цієї дійової особи, пояснюючи свою життєву позицію в найбільш критичних епізодах твору.

26. Як ви вважаєте, батьки й учителі повинні допомагати дітям вашого віку розбиратися в їхніх складних життєвих ситуаціях чи старші підлітки з цим уже самі успішно дають собі раду? Як саме ця проблема висвітлена в повісті Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути»?
Дорослі повинні допомагати розбиратися у життєвих ситуаціях, щоб направити на вірний шлях, але не завести на шлях брехні та лукавства.

27. Осмисліть проблему важливості моральних чеснот у житті людини, взаєморозуміння та підтримки батьків. Як впливає оточення на людину, особливо молоду? Подискутуйте на цю тему з однокласниками.

Діалоги текстів
1. Спростуйте або доведіть слушність такого висновку Валентини Вздульської, сучасної української письменниці, яка також пише для дітей: «Відчуття іншої епохи, тієї, в яку писалася “Шпага Славка Беркути”, під час читання дуже гостре. Діти й підлітки тих часів дорослішали раніше, а до життя ставилися з якоюсь особливою серйозністю. Сцена шкільного суду наприкінці книжки змушує читача не тільки кривитися від несправедливості, а й відкриває можливості для численних інтерпретацій».
У епоху рядянського союзу, школи теж були радянськими. Вірили анонімкам, зустрічали за одягом, дивилися на посаду батьків. Мало уваги приділяли слову дітей. І тільки сильна та смілива людина могла йти проти системи. Не дарма цей твір написаний Н. Бічуя, яка виросла у Львові, змальовує школу Львову та львівських школярі, бо на той час Захід України був сміливішим за Схід.

2. Як ви розумієте слова літературознавиці Наталі Сидоренко: «“Вічні” мотиви боротьби честі та безчестя, добра і зла є основою внутрішнього драматизму майже всіх творів Н. Бічуї»? Що ви вважаєте проблемами добра і зла?
Проблеми добра та зла – проблеми внутрішнього конфлікту людини, які були, є і завжди будуть. Вирішувати, на якому ти боці, лише тобі.

3. «Уже сама назва повісті “Шпага Славка Беркути” асоціюється з “вічними” проблемами лицарської честі й мужності, які у ній є основними. На це вказує наскрізний символічний образ шпаги й “характерологічні” ім’я та прізвище головного героя, мотиви випробування, запозичені з лицарського роману», – зазначає Наталя Сидоренко. А що ви можете сказати про назву повісті, ім’я та прізвище головного героя цього твору?
Шпага – захист честі. Прізвище Беркута – беркут – волелюбний птах, благородний, вміє себе захистити, гордий та незламний.

4. Пригадайте з курсу зарубіжної літератури про лицарські звичаї, світогляд, турніри й даму серця на основі роману «Айвенго» Вальтера Скотта. Зробіть асоціативне гроно до образу головного героя повісті «Шпага Славка Беркути».



Мистецькі діалоги
1. Розгляньте ілюстрацію до твору. Як ви вважаєте, кого саме з героїв «Шпаги Славка Беркути» змалював художник? Пофантазуйте, що відбувається між підлітками. Про що вони розмовляють?
На малюнку Славка та Лілі. Мені здається, що це момент, коли підлітки знайшли час освідчитися один одному у коханні. Славко тільки – но сказав ті палкі, гарячі слова про кохання, яке заполонило його серце та рветься наружу. А Лілі, мов знала та чекала, на них. Дівчина тихо, ніжно та впевнено відповідає, що вона теж закохана і не соромиться цього. Адже з таким як Беркута можна на край світу бігти, він не зрадить. Тай Лілі за ради коханого кинеться і у вогонь і у воду. Природа гармонує: тиха, лагідна, ніжна осінь. Промінці освітили закоханих, мов дали своє благословення на стосунки та пропонують підтримку. Крони дерев, залитих сонцем, мов захищають тільки – но зароджене кохання від вітру, зливи, снігу та перешкод.

2. Розгляньте фото, на якому зображено Львів із висоти пташиного польоту. Зробіть словесний опис міста від імені Славка Беркути, який летить на спортивні змагання до Харкова, або Лілі Теслюк, яка з батьком летить на літаку і бачить Львів з-під хмар.
Львів – засноване багато століть тому великим князем Данилом Галицьким Чарівне та давне місто Лева! Як тобою не захоплювати та не пишатися? Це місто з маленькими вуличками, та багатою архітектурою, де поряд з національною, прижилися інші культури. Йдучи вулицями міста, ти відчуваєш себе лицарем, героєм, воїном – захисником, бо кожна вулиця, кличе в історію нашої нескореної держави. Львів вражає численними музеями та величними соборами, які підносять твою свідомість на високий рівень. Площа Ринок складається із Ратуші та 44 будинків, які носять назву “кам’яниці” через те, що будувались виключно із каменю та цегли, кожна кам’яниця має свою назву та історичне минуле. У центрі площі ми побачимо Ратушу, де завжди, аж до сьогодні, розміщувались органи міської влади. В середньовіччі містом керував бурмістр, рада, що відала міським бюджетом і податками, та лава, що чинила суд. А який величний та помпезний Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької! Неймовірна гра акторів, добір репертуару – головна риса театру. А ще у Львові є Замкова гора, звідки ви побачите Львів у всій красі. Тепле сонячне проміння, блакитне безкрає небо, легкий вітерець навіюють романтичний настрій. Саме тому на Високому замку полюблять бувати закохані, спостерігаючи, як кожної миті сонце сідає все нижче та нижче, огортаючи львівські вулички у тенета ночі...