сторінка 203 гдз 8 клас українська література Слоньовська 2021

Відповідь:


Діалог із текстом
1. Як Шептало поводився на пасовищі, під час водопою, у конюшні?
Шептало намагався не лізти, не штовхатися, не бути, як табун, бо він не любив табун. Але згодом зрозумів, що якщо не буде як усі себе поводити, то пити прийдеться їржаву воду. Тією живою, наполоханою хвилею Шептала зім’яло, притисло до жердин; він гидливо підібрав губи та весь зіщулився – змалку ненавидів він табун, гурт, і в загорожі, і на пасовиську волів бути сам. Шептало бреде на водопій трохи збоку, трохи позаду, ніби він зовсім не бригадний, а сам по собі! Ні, він не бунтував, не ліз під батіг, а тільки відставав щодня на пів голови, на пів кроку і озирався на конюха, вкладаючи в той погляд увесь розум білого коня: мовляв, ти ж знаєш, я не підведу, я інакший, ніж вони, нас із тобою таких тільки двоє…У стайні не світилося, Степан спав. Коні дрімали у загорожі, під навісом… Шептало обійшов загорожу – ворота щільно причинені... Білий кінь, скільки зміг, просунув голову між двох жердин загорожі та й собі задрімав, притомлений нерозумною блуканиною…

2. Чому кінь виправдовує жорстокість конюха Степана? Про що це свідчить?
«Степан буває дуже злий. Немов щось находить на нього, але з ким цього не трапляється, та ще на такій роботі. Скільки нас на одні плечі, а хіба ці гніді, сірі, перісті, вороні, сиві щось розуміють?»
Бо бачив, що Степан теж потрапив під колеса радянської машини, яка ї робітника переробила на жорстокого, бездушного чоловіка.

3. Близько до тексту перекажіть епізод нічного купання коня Шептала. Яких висновків доходить кінь?
Шептало шурхнув у глибінь і поплив, оглушений плескотом, пінистим виром, що зчинився навколо нього. По небу прокотився невидимий грім і впав десь поблизу, за лісом… Це були найкращі хвилини Шепталового життя. Ніколи досі і вже ніколи опісля білий кінь не почувався таким наповненим живлющою силою природи – од трав’яних хвиль до білих громів у вишині… Раптом небо над Шепталом напнулося, наче віжки, коли віз на косогорі, тріснуло навпіл, у тріщину хлюпнуло яскравим світлом, і Шептало побачив у водянім дзеркалі себе – незвично білого, аж до щему в очах. Здивований, він перечекав, не рухаючись з місця, щоб не скаламутити води, поки знову засвітилося, і знову побачив свою чисту, прекрасну білизну. Перші краплі крихітними копитцями пробігли по затоці – починався дощ. Протягом усього життя в стайні обманював себе: він уже давно не був білим конем. Висновок: він себе відчув схожим на древніх предків: красивих, гордих, могутніх, щасливих, вільних.

4. Чому Шептало, викачавшись у багнюці, повернувся на конюшню? Чи можна його повернення назвати вільним особистим вибором? А може, цей вибір вимушений? Свої висновки аргументуйте.
Радянська влада тих, хто мав силу волі, розум, талант намагалася зломати, їй це вдавалося. Виїхати таким людям не було можливості. Тому багато з них хзмушені були коритися. Рішення повернутися у табун прийняв сам кінь. Це не зовсім його особистий вибір. Шептало знову бачив у них своє відображення. Він заклопотано зупинився, думаючи, як то здивується Степан. І коні здивуються, бо ніколи не бачили його таким білим, гарним. Степан вважатиме, що він хоче виділитися, показати норов. А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш. Краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким. Недаремно ж білим коням даровано розум. Головне, щоб він, Шептало, знав про свою білизну, а для чужих очей краще лишитися колишнім.

5. Чому для білого коня його табун не був гуртом однодумців і спільників?
Бо це була та сіра маса людей, які не бачили і не хотіли бачити себе вільними людьми, їм подобалася покора, нахабство, сірість.


6. Шептало вважав себе розумнішим за інших коней і таємним приятелем конюха Степана. Чи так було насправді? Як доводилося білому коневі відвойовувати своє право в табуні залишатися особливим? Чому Шептало так ревно беріг свій статус?
Шептало лише пристосувався до конюка, а приятелем він не був. Трохи вивчивши характер конюха, а конюх вивчив Шептала, так і жили.Залишатися особливим спочатку доводилося так: не товпився, не штовхався, йшов позаду. Кінь вважав себе розумним – це було його статусом.

7. Як ви розцінюєте раптовий протест коня Шептала проти несправедливості?
У кожної людини колись уривається терпець і вона виказує свій протест, своє незадоволення, свій норов. Так вийшло і з конем.

8. Чому Шептало вирішив, що його краса і біла масть можуть принести йому великі неприємності?
Бо його не зрозуміють ні коні ні конюх. Краще повернутися таким, яким був.

9. Кінь Шептало мислить, як людина, й у багатьох випадках поводиться, наче людина. Як ви думаєте, про кого насправді веде мову письменник: про колгоспного коня чи яскраву людську особистість, яку засмоктала колгоспна панщина, безвихідь і сіре оточення? Чому ви так вважаєте?
Це людина, яка потрапила до машини колгоспної панщини. Події вказують на місце – колгосп, на важку роботу під наглядом, несправедливість, приниження, непорозуміння, а лише виконання норми.

10. Пригадайте, що таке екскурс у минуле. Чи є екскурс у минуле в цьому творі? Доведіть свою думку.
Екскурс – це відхилення від основної сюжетної лінії, теми задля висвітлення додаткових, побічних питань Так є. Це момент, коли Шептало згадує своє дитинство, матір, як його забрано від матері і вперше поставили до упряжі.

11. Чи вважаєте ви образ коня Шептала алегоричним? Чому?
Алегорія як інакомовлення передбачає двоплановість зображення. Здається, зовнішній вигляд тварини заступає те, що властиве лише людям: у творі В. Дрозда нібито діє свійська тварина, проте осмислює світ і себе в ньому кінь Шептало як людина. У творі «Білий кінь Шептало» йдеться не про коня, а про талановиту, з прекрасними від природи здібностями людину. Через тяжкі умови життя вона перетворилася на покірного раба, тому навіть виправдовує тих, хто має владу і знущається з неї.

12. Уявіть, що ви – наїзник або наїзниця в цирку й вам пропонують підготувати номер із конем Шепталом. Які трюки ви показали б глядачам? Чи сподобалася б вам співпраця з білим конем Шепталом? Чому?
Так як кінь дуже розумний, то співпрацювати з ним можна. Він би виконав всі завдання, які б йому поставили, бо все життя цирк для нього манливо, запоморочливо пахнув святковістю міських ранкових вулиць. Трюки: коні танцюють, мчать галопом з наїзником, який стрибає через вогняну кулю.

13. Оповідання В. Дрозда «Білий кінь Шептало» закінчується поверненням коня до буденного існування на конюшні. А яку розв’язку цього твору можете запропонувати ви? Чому саме таке завершення розповіді про коня Шептала вам видається більш логічним? Свої думки викладіть письмово.
Так як цей кінь розуміє, що він особливий, то міг би втекти далеко від колгоспу, пристати до людей або циган, там би йому знайшли б інше призначення. У циган –воля, любов, порозуміння. У людей – праця, але ставлення інше, ніж у колгоспі.


Діалоги текстів
• Порівняйте коня Шептала з оповідання В. Дрозда із лосем з однойменного оповідання Є. Гуцала й доведіть, що лось прагне свободи навіть ціною власного життя, а кінь уже вражений бацилою рабства, від якого сам навіть не пробує звільнитися.
Так, ця думка є слушною. Дійсно, Шептало, маючи можливість не повертатися до колгосту, повертається, до того ж викачавшись у багнюці, щоб бути таким, як усі. А Лось – вольова тварина, для нього краще смерть, ніж рабство.


Мистецькі діалоги
1. Розгляньте фото Альбіни Сагітової, на якому зображено, як пливуть людина і кінь. Чи зацікавила вас ця світлина? У чому її оригінальність? Як ви вважаєте, у чому полягають складнощі підводних зйомок? Що саме ви вважаєте особливо прекрасним на світлині? У якому епізоді твору В. Дрозда кінь переживає насолоду від краси у своїй душі і в природі?
Кінь переживає насолоду від краси, коли побачив своє відображення у воді: білий, красивий, статний, особливий. Під час купання людини та тварини ми спостерігаємо єдність і підтримку, переживання та хвилювання один за одного. Цим зацікавлює світлина. А підводні зйомки складні у тому, що треба впіймати цей момент. Прекрасне у світлині-довіра, повага, підтримка.

2. Розгляньте картину художника Миколи Сверчкова «На стайні». До якого епізоду в оповіданні Володимира Дрозда «Білий кінь Шептало» вона може бути ілюстрацією.
Як на мене до останнього, коли кінь, тихенько повертається додому, коли всі сплять. У стайні не світилося, Степан спав. Коні дрімали у загорожі, під навісом… Шептало обійшов загорожу – ворота щільно причинені... Білий кінь, скільки зміг, просунув голову між двох жердин загорожі та й собі задрімав, притомлений нерозумною блуканиною…