сторінка 242 гдз 8 клас українська література Слоньовська 2021

Відповідь:


Діалог із текстом
1. Хто із двох друзів над усе в світі любив читати книжки і в що вилилося це захоплення?
Федько Котигорошко-молодший. Начитавшись любовних романів європейських класиків, цей витівник і вроджений комедіант радить Вітькові то серенаду співати під вікнами його коханої Галі, не маючи ні голосу, ні слуху, то відправити для друку в районній газеті присвячені Галі вірші, які, звичайно, від імені Горобця склав Котигорошко, то необачно вирушати на побачення до цієї дівчини до неї додому, де винахідлива Галя заставляє свого залицяльника наносити величезну діжку води чи порубати на дрова всі колоди під хатою, а Петра Білого – прополоти в її городі кукурудзу.

2. Чому Вітько вирішив розповісти Федькові про свою любов до Галі Козачок?
А мовчки страждати від палкого безнадійного кохання у Вітьки вже не було сили: мусив же він відкрити перед кимось свою наболілу душу… І Вітька Горобець вибрав для цього Котигорошка. По-перше, вони були дуже близькі приятелі. По-друге, Федько вмів тримати язик за зубами

3. Доведіть, що саме Федько – великий фантазер й ініціатор любовних пригод і клопотів Вітька.
Фантазер Федько, міг настільки розвинути свою творчу уяву, яку черпав з книг, що таким чином допомагав друзям у коханні. У цього хлопця було добре розвинута свідомість, виображення, ідеї з нього так і хлинули.

4. Детально опишіть виконання серенади Вітьком. Як ви думаєте, чи обов’язково треба було переодягати виконавця? Що особливо смішне в цьому епізоді?
Переодягатися треба було обов’язково,бо тоді б не було романтики. Смішне те, що врешті решт хлопці у темряві переплутали хати. Серенаду слухала баба Хівря, яка ледь не спустила на хлопців собаку.
Підготовка до серенади: Перші двоє питань Федько вирішив швидко: гітару «позичив» у своєї сестри-бібліотекарки... Із сомбреро вийшла невеличка затримка… Треба з’явитися до Галі у всій красі!.. Федько, покрутившись селом, нарешті прицілився до обійстя діда Свирида... На городі в діда Свирида стояло опудало, а на тому опудалі був бриль. Отакезний солом’яний, з великими крисами, прямо іспанське сомбреро!.. Перелізши через тин, Федько миттю «позичив» в опудала бриль, щасливо з ним вибрався на вулицю і покурів додому радий, що тепер уже нарешті можна починати операцію «Серенада». Правда, потрібна була ще місячна ніч, а її вже не позичиш ні в сестри, ні в діда Свирида. І, як на гріх, після обіду пішов дощ… Як же тепер співати! – Дідька лисого на такому дощі заспіваєш серенаду, – бурчав Федько. …А тут Федькова сестра почала бідкатися, де це, мовляв, зникла її гітара, і чомусь надто підозріло позирала на Федька, й той посилено сопів, уникаючи зустрічатися з нею поглядом... Далі – гірше... Дід Свирид, накинувши на голову й плечі мішок замість плаща, ходив по селу й питався, чи ніхто не бачив, яка це трясця потягла з опудала бриля, котрого він виплів ще в молодечі роки, коли підбивав клинці до своєї баби Параски. А небо і не думало розпогоджуватися… На п’ятий день дощі вгамувалися. Ще кілька днів чекали місячної ночі, бо Федько авторитетно заявив, що без місяця не те... Одного вечора вигулькнув молодик. Федько довго критично його розглядав і нарешті махнув рукою: – Підійде!.
Виконання: Як це п-починати? – аж заїкнувся від хвилювання Вітька. – Задирай вище голову, щоб бриль не сповзав, – порадив Федько. – І гітару візьми. – Так я ж гра-грати не вмію, – в останню мить згадав Вітька. – Бренькай, як зможеш, – знайшов вихід Федько. – Аби в тебе душа співала! Вітька зажмурився і – наче у воду з мосту стрибнув – щодуху загорлав: Дорогая Галю, Я тебе кохаю. Серце в грудях б’ється І до тебе рветься... – Тю, тю! – злякано закричав позад нього Федько. – Ти ревеш, як бугай! Ти ж не граків лякаєш на городі, а даму свого серця із хати викликаєш! Зненацька рипнули двері, і на ганок хтось вийшов. – Галя вибігла... – прошепотів Федько. – Тепер не підкачай... Вітька, сам себе оглушуючи, піддав жару… Раптом почувся хриплий крик: – І яка вона трясця виє серед ночі під хатою?! Сірко, Сірко, та хоч гавкни, іродова душа! А ті виють під бузком, як на погибель!.. – Тю! Та це ж баба Хівря! – крикнув Федько. – Ми переплутали хати! Тікаймо!.. Вони тільки полопотіли холошами... Аж біля Фединої хати отямились і довго відхекувались та прислухались до собачого гавкоту, що здійнявся в селі... – І як ми переплутали двори? Пропала серенада ні за цапову душу.

5. Як зреагувала бабуся Хівря на нічні співи під її вікнами?
Раптом почувся хриплий крик: – І яка вона трясця виє серед ночі під хатою?! Сірко, Сірко, та хоч гавкни, іродова душа! А ті виють під бузком, як на погибель!.. – Тю! Та це ж баба Хівря! – крикнув Федько.

6. Чому Вітько не хотів обіцяти Галі золоті гори навіть у пісні? Знайдіть цитату в тексті повісті і зробіть висновок про те, які риси характеру домінують у вдачі підлітка.
Дорогая Галю, Я тебе кохаю. Серце в грудях б’ється І до тебе рветься...
Хлопець дуже закоханий. Кохання на першому плані.


7. З якої причини вірш про любов до Галі друзі надіслали в газету? На що вони сподівалися?
Галя дізнається про почуття Вітьки і відповість йому взаємністю.

8. Посилаючись на описи поведінки дівчинки, доведіть, що Галя не була байдужою до Вітька.
Привіт, орел! – дзвінко крикнула Галя і вдарила оторопілого Вітьку журналом по спині.
Ех, Вітько, якби ти так не розгублювався, то побачив би, що й Галя якось змінюється, зустрівши тебе. Чомусь підозріло робиться веселою, а щоки у неї ледь-ледь рожевіють. І оченята спалахують якимось сяйвом. І ніяковіє...
– Ти, напевне, не виспався, – пирхнула Галя, – та дорогою досипляєш?..
– Не сердься на мене. Скажи, в кого Вітька закоханий? Мовчить Федько та сопе. – Халви куплю! – у відчаї запропонувала дівчина. – Ти ж любиш халву, правда?.. – Ти хочеш, щоб я за солодку халву сказав, що Вітька в тебе закоханий? – закопилив Федько губу. – Я свого друга навіть за тонну халви не видам...
Дівчина жартувала над хлопцем, але її жарт був не іронічним, а ласкавим.

9. Яка відповідь прийшла з редакції газети? Чи сподобалася вона друзям? Що в цій відповіді було справедливим, а що викликало у вас прикре розчарування у працівникові газети?
Вітько-о-о! – закричав на всю вулицю і покотився, вимахуючи конвертом. – З редакці-і-ї лист!.. – «Шановний товаришу Горобець!» – жадібно читав Вітька. – Ого! «Ознайомились з вашим віршем “Як я Галю Козачок здорово кохаю”». На жаль, твір не підходить нам по темі». Тобто як це не підходить? – «Дивно, що ви, живучи в селі, – читав далі Вітька, – не бачите, що зараз весна і довгоносики знищують посіви цукрових буряків. А замість боротьби з довгоносиками Ви пишете вірші про кохання. Напишіть нам краще актуальну байку й засобами сатири затавруйте в ній довгоносиків». – Ні-і-чого не розумію, – здвигнув Вітька плечима. – А що там ще за мудрі поради? – «Вивчайте класиків. З повагою. Літ-кон-сульта-ант...» І якийсь підпис. Звичайно така відповідь хлопцям не сподобалась, у газеті, де йде сповіщення про районні досягнення, про боротьбу з довгоносиками, врятування врожаю,-було не до кохання. Але працівники газети могли б більш тактовно відреагувати на перший вірш про кохання, та ще й такого малого автора.

10. З якої причини після кожної почутої фрази із листа редакції Федько маневрує і маніпулює його змістом перед своїм другом? Чи відчуває писака свою вину за ганьбу, яка звалилася на голову Вітькові Горобцю? Що і чому під час цього епізоду викликає у вас сміх?
Бо автор листа він, йому не зручно за провалений план з кохання. Сміх викликає поведінка та репліки помічника – писаки.

11. У яких випадках Федько радив другові звертатися до коханої дівчини «зіронько», «сонечко моє яснеє», «ясочко», а в яких – «у-у, зміюко лукавая!»?
– Ой, ти молодець, Федько! – Тепер все залежить від тебе… Значить, так. Сядете ви на лавочці і на місяць будете дивитися, а ти на додачу ще й зітхатимеш. – І поки зітхати? – Поки витримаєш... Називай її «зіронько», «сонечко моє яснеє», «ясочко» і так далі.
– А якщо не любить? – Якщо не любить?.. Тоді кажи так: «У-у, зміюко лукавая!» – Зміюко лукавая? – Але коли назвеш зміюкою, то одразу ж тікай. Бо жінки – вони такі, на все здатні. Он дядька Митрофана жінка так сковородою по голові гуркнула, що отакезна гуля вискочила! – Я готовий до всього

12. Розкрийте поетику назви повісті.
Підлітки дуже часто пишуть про своє кохання на деревах, сповпах, лавках, але не вказують прізвищ, лише імена. Але таким чином друзі можуть здогадатися про кого йде мова. Це як би підказка тим, хто і кого кохає.

13. Пригадайте, що таке екскурс у минуле й що таке ліричний відступ. Знайдіть у тексті відповідні уривки. Що нового додають ці позасюжетні елементи до характеристики стосунків Вітька і Галі?
Екскурс у минуле – відхилення від основної сюжетної лінії, теми задля висвітлення додаткових, побічних питань. Ліричний відступ – це прийом у творі, коли автор безпосередньо висловлює свої міркування з приводу композиції або сюжетних ліній цього твору.
Яскравий приклад екскурсу в минуле у творі – це історія козака Чаплі, завдяки якому село отримало таку назву. Також екскурсом у минуле можна вважати рядки: "Ех, Вітько, Вітько, гаряча твоя голова!.. І треба ж було тобі отак відчайдушно закохатися в Гальку Козачок!..." і до слів "…як довело тебе перше кохання до забороненої законом дуелі...".
Приклад ліричного відступу: "І пішов Вітька Горобець на перше побачення до Галі Козачок, як на страту. Ой, та й довга ж дорога! Ну, візьми себе, Вітько, у руки. Усі ми, смертні, пройшли й пройдемо по цій дорозі. Одні раніше, інші пізніше, одні сміливо, інші – ледве ноги тягнучи. В одних ця дорога з гороб'ячий скік, а інших тягнеться через багато земель, і вони блукають по ній десятки років. Але йдуть. Іди й ти, білявий хлопчику! Що вдієш, уся чоловіча половина роду людського приречена пройти по цій дорозі. Тож будь мужчиною, Вітько, не треба так хвилюватися та губитися! Звичайно, тут ще бабуся на двоє ворожила, не знаєш, що тебе чекає – чи Голгофа із хрестом, чи Едем із райськими садами...".
Інший приклад ліричного відступу: "О, скільки сватів отак перестояли, скільки гарбузів на дурничку переносили і скількома рушниками були перев'язані та скількома чарками призапрошені! Тож сміливіше, хлопче, не ти перший, не ти останній з славного-преславного племені сватів. Починай, Федько, все одно автор не має часу читати лекцію "Сватання і роль сватів в історії людства".
Ці позасюжетні елементи розповідають про події в минулому, дитинство Вітьки, Галі і Федька, їхні пригоди і зародження почуттів у Вітьки.

14. З якої причини творчі муки Котигорошка письменник подає з гумором? Проілюструйте поняття «гумор», «іронія», «жарт» цитатами з твору.
Образ Котигорошка настільки привертає увагу, що його не можна не розглядати без гумору, іронії та жарту. Характер у хлопця такий, який веде до таких ситуацій хлопця.
Гумор-«...До співів потрібна ще й гітара, сомбреро і місячна ніч.», «Тю! Та це ж баба Хівря! – злякано крикнув Федько.– Ми переплутали хати й бабі серенаду співали! Тікаймо!..»
Іронія-«Дивно, що ви, живучи в селі,– читав далі Вітька,– не бачите, що зараз весна і довгоносики знищують посіви цукрових буряків. А замість боротьби з довгоносиками Ви пишете вірші про кохання. Напишіть нам краще актуальну байку й засобами сатири затавруйте в ній довгоносиків. Це буде якраз по сезону».
Жарт-Тю! – здивувався Федько.– Та це ж простіше простого. Ти мусиш її проспівати. На даному етапі! І діло в шляпі, як казав наш завмаг, коли продав з-під прилавка фетрові капелюхи.


15. Перша любов – надзвичайно вразлива і поетична. Чому не можна насміхатись із закоханих ровесників? Яке значення має культура спілкування між однолітками?
Якщо висміяти почуття першого кохання, оприлюднити довірену тобі таємницю друга, то можна зламати на все життя йому віру в людей, а головне, у друзів. Ця образа, яку він не покаже, але усередині збереже, найчастіше вкрадається комплексом неповноцінності, ранить на сві життя, породжує зневіру у людях.


Діалоги текстів
1. Ви дорослішаєте, мудрішаєте, розумнішаєте. Чи можна вважати вашу першу закоханість ознакою вашої готовності до прийняття складних рішень? Що саме про це ви читали в курсі зарубіжної літератури?
Так, з одного боку можна, з іншого – ні. Якщо взяти Ромео та Джульєтту, то їхнє кохання призвело через родинну ворожнечу до загибелі. А якби це було сучасна ситуація, можливо б, рішення закоханих змінилося б. Закохані підлітки необдумано сприймають рішення, на поривах почуттів, це і образа, і радість, і сльози, і кохання. Більш свідома людина може прийняти правильне рішення.

2. Найбільші мудреці світу переживали велике кохання. Прочитайте їхні висновки про це почуття.
• «Любов – це теорема, яку необхідно щодня доводити» (Аристотель).
• «Щастя – це коли тебе розуміють, велике щастя – це коли тебе люблять, справжнє щастя – це коли любиш ти» (Конфуцій).
• «Любити і бути мудрим – неможливо» (Френсис Бекон).
• «Усяка перешкода коханню лише підсилює його» (Вільям Шекспір).
Який із висловів найкраще підходить для увиразнення стану закоханого Вітька?
Я для Вітька дібрала б вислів «Любов – це теорема, яку необхідно щодня доводити» (Аристотель) та «Усяка перешкода коханню лише підсилює його» (Вільям Шекспір).


Мистецькі діалоги
• Розгляньте та опишіть картину голландського художника Хендріка Тербрюггена «Лютняр». На основі зображеного доведіть, що закоханий юнак освідчується своїй дамі серця дуже зворушливо й чуйно. Чому Вітько не міг вчинити щось подібне?
Щоб освідчуватися так, як цей лютняр, треба жити, та мати виховання того часу, а не радянської системи. Вітько, живучи у бідному колгоспі, ніколи не бачив навіть у кіно такого. Завдяки тому, що Федько мав бажання читати, це було його захоплення, та доступ до книжок, він знав про щось подібне. Радянська влада виховувала ставлення до жінки в іншому світобаченні. Вітько, як всі хлопці того часу, були не навчені. Це вважалося непристойним.