сторінка 31 гдз 8 клас українська література Слоньовська 2021


Відповідь:


Діалог із текстом
1. Який жанр народнопісенної творчості характерний лише для українського фольклору? Коли цей жанр виник і в яких умовах?
Дума. Уперше термін «дума» згадано в хроніці 1587 року. Термін суто народний, бо утворений від слів «думка», «думати». У цьому ж значенні його використав декабрист Кіндрат Рилєєв (1795-1826), чиє дитинство минуло в Україні. Власну поетичну книжку він назвав «Думи», а в передмові до неї пояснив, що в думах український народ увіковічнив подвиги своїх героїв.

2. Хто в козацькі часи переважно ставав виконавцем народних дум? Під акомпанемент яких народних інструментів прийнято виконувати думи?
Кобзарі, бандуристи та лірники. У супроводі бандури, кобзи чи ліри вони виконували думи.

3. Що таке дума як жанр фольклору? Доведіть, що цей термін зрозумілий і дуже вдалий.
Дума – великий пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту, який виконують речитативом у супроводі бандури, кобзи чи ліри. У думі передається продумане оповідання про подію, тому поетична мова думи вимагає такого вірша, який би, безумовно, належав думці, який би відгукнувся на всі її найменші вимоги

4. Які риси дум виокремив один із перших збирачів цього жанру Михайло Максимович?
Максимович виокремив у думах: розповідний характер, указав на вільний віршовий розмір та дієслівне римування.

5. Що цікавого ви довідалися про морські походи запорожців? Якими постають ці козарлюги у вашій уяві?
Цікаве про морські походи те, що козацькі чайки, які так вміло та вправно були продумані для нападу, втечі, оборони та ще й погляд несли у майбутнє – підводний човен. Самі ж козарлюги – це сильні, вправні, мудрі, досвідчені хлопці, яких боялися турки, татари, бо були волелюбні, нескорені, завжди йшли на допомогу і нищили ворога, навіть скаліченими. «Козаки були вмілими воїнами не тільки на суші, а й на морі. Їхні славнозвісні чайки не боялися ні бурі, ні оснащених важкими гарматами турецьких галер…

6. Яку роль відігравали мандрівні співці в історії України? Які риси характеру в молодого покоління вони виховували своїми думами та історичними піснями? Чому таке виховання було надзвичайно важливим і потрібним?
Прихід до села або міста народного співця завжди ставав великим святом: і молоді, і старі, покинувши всі справи, збігалися послухати в його виконанні народні шедеври. Та співці не просто виконували думи про січі й поєдинки, про неволю і втечу з каторги. Вони намагалися прищепити юнакам, дівчатам і навіть малим дітям думку, що й у найскладнішій ситуації ніхто не має права втрачати віри в Бога, забувати батьківську науку, материнську ласку, бо як тільки знехтує цими цінностями, буде покараний Всевишнім і відторгнутий громадою. Українські думи, у виконанні виховували народ у дусі волелюбності, патріотизму, звитяги.

7. Що ви можете сказати про перших збирачів і дослідників народних дум?
Завдяки першим збирачам та дослідникам дум: Марині Набок, Станіславу Сарницькому, Кіндрату Рилєєву та іншим, ми маємо жанр дума, якого не мають фольклори інших народів.
Дослідники визначили специфічні особливості думи: рядки вірша дуже різняться довжиною (кількістю складів); рима здебільшого дієслівна, часто римується по декілька рядків поспіль; складна синтаксична будова: замість коротких речень великі періоди, які містять закінчений образ або завершену думку; навмисне уповільнення розповіді завдяки повторам

8. Як ви розумієте вислів Павла Житецького? А слова Михайла Стельмаха?
З цього приводу Михайло Стельмах зазначив: «Українські думи є не тільки художнім літописом минулих віків, – вони й зараз силою людяності і поезії виховують в нас любов до рідної країни, ненависть до всякого гніту і поневолення». Павло Житецький (1836-1911) уточнював: «Віршова форма думи знаходиться у повній відповідності з її внутрішньою будовою, яка виражається самою її назвою… У думі передається продумане оповідання про подію, тому поетична мова думи вимагає такого вірша, який би, безумовно, належав думці, який би відгукнувся на всі її найменші вимоги». Житецький вказав на будову, мову та задум, а Стельмах – на основну думку, тему та їдею.

9. Прокоментуйте таку думку видатного українського літературознавця, митрополита Івана Огієнка: «Думи мають велику літературну вартість; перейняті сумом, повиті журбою, думи наші роблять велике враження навіть на чужинців».
Так як у думах відображається не тільки історія народу, а й його почуття: хвилювання, кохання, любов, ненависть, іронія, змальовані вірність та відданість, патріотизм, козацька звитяга, завзятість, крім того, у думах виливається журба та сум матерів за синами, наречених за коханим, сестер за братами, дружин за чоловіками, дітей за батьками, то це сто відсотків справляє велике враження навіть на чужинців, бо, читаючи, ти мов стаєш єдим цілим з ліричним героєм.

10. Що ви можете сказати про побудову думи?
Дума зазвичай складається із заспіву, основної частини й кінцівки (славословія, похвали). Оскільки в заспіві здебільшого йдеться про якусь трагічну подію, то він має ще назву «заплачка» (від слова «плакати»); в основній частині розповідається про певну подію; славословіє звеличує і прославляє героїв думи навіть тоді, коли співати осанну їм немає жодної причини.

11. Яке виконання називають речитативом? Чи використовують елементи речитативності сучасні естрадні співаки? Яку назву має такий спосіб виконання? Яких українських реперів ви знаєте?
Речитатив – це протяжне виконання. Сучасні співаки також використовують речитатив. Він наближається до репу. Олесь Ніколенко, Білий Бо, Шершень, Levyy MC, Рижуня-сучасні репери.

12. Видатний український мовознавець Павло Житецький акцентував, що на виникнення дум вплинув високий рівень освіченості в козацькій Україні: «У мові та поетичному стилі дум виразно виступає книжний лад мови, який свідчить, що літературна діяльність українських письменників не минула без сліду для народної свідомості». Це ж явище також підкреслює один із найкращих українських літературознавців ХХ століття Сергій Єфремов: «Думи, безперечно, повиходили з кругів письменних, до народу близьких – од школярства, інтелігентного козацтва, – але так поцілили, сказати б, у саму душу народну, що втратили всі свої індивідуальні риси, обшліфувавшись на найкращі, може, зразки народної творчості». А судослідниця дум Тетяна Беценко, не заперечуючи простоти і водночас високої художності дум, слушно зауважує: «Думи являють собою самобутні, оригінальні форми поетичної творчості, народні за світоглядом і мовою, і в той же час книжні за особливим складом думки і способом її розвитку та вираження». Яка з поданих вище думок для вас особисто цікава, чим саме?
Мені ближча думка Тетяни Беценко: «Думи являють собою самобутні, оригінальні форми поетичної творчості, народні за світоглядом і мовою, і в той же час книжні за особливим складом думки і способом її розвитку та вираження». Дійсно, у кожної думи своя історія, свій герой, свій автор та свідок, інколи їх декілька, але в єдине ціле збирала одна людина, яка мала хист до віршування, творчу уяву, була письменною, тому і дума така ритмічна, має вільний розмір, здебільшо історичний характер, особливий склад думки та спосіб її вираження.

13. Поміркуйте, що спільного, а що відмінного між народними думами й фольклорними історичними піснями. За поданим зразком накресліть у зошиті й заповніть таблицю.
сторінка 31 гдз 8 клас українська література Слоньовська 2021

14. Чому в народних думах і піснях оспівані насамперед унікальні історичні особистості, яскраві характери, народні улюбленці? За що саме народ увіковічнив своїх героїв у фольклорних творах?
Вступитися на простий народ багато бажаючих не було, особливо з багатої верхівки. На допомогу приходили такі ж ображені, принижені, але які мали більш сильний характер, силу волі, ті, які не могли мовчати, коли бачили знущання. Поступово такі сміливці отримували досвід, вміння та навички, знаходили однодумців та йшли на допомогу простому люду. Захищали від іноземних ворогів, своїх же панів – катів, викупляли з неволі. І народ, дякуючи своїм рятівникам, увіковічував їхні образи, вчинки, дійства у піснях, думах, нерідко прикрашаючи свої розповіді, бо дуже поважали тих, хто стояв за рідну Україну та народ до останнього подиху, ризикував життям, покидав звичайне життя і вів життя воїна.





Діалоги текстів
1. Самостійно прочитайте думу «Козак Голота» або «Самійло Кішка» й підготуйтеся до виступу з повідомленням про зміст та героїв одного з цих творів. Зверніть увагу, де саме відбуваються події в цих творах. Читаючи думи «Козак Голота» та «Самійло Кішка», виписуйте всі незрозумілі слова, які вже давно не вживають.

2. На карті України знайдіть відповідні населені пункти, а в інтернеті або в довідковій літературі відшукайте інформацію про їхню колишню роль як ворожих Україні форпостів. Підготуйте свою розповідь.

3. Уявіть собі народного героя Самійла Кішку (дума «Самійло Кішка») й створіть його словесний портрет.
Самійло Кішка – це запорозький гетьман початку XVII ст. Він брав участь у походах запорозьких козаків проти Туреччини. У 70-х рр. XVII ст. потрапивши у полон до турків, не покорився ворогам, не змінив віру, підняв повстання. Основні риси характеру Самійла – це мужність, стійкість, волелюбність, готовність до боротьби, розсудливість та кмітливість, вірність своїй Батьківщині, крім того, це людина незламної моральної сили, високого патріотичного обов’язку, йому не властиві вчинки заради особистої вигоди. Якщо уявити його портрет, то можна сказати, що Самійло Кішка високий, кремезний, жилавий, атлетичного складу вже не молодий чоловік, з оселедцем за вухом, високим чолом, прямим гостреньким носом, широкими щелепами та середніми пухкими губами. Його карі очі випромінюють гнів до ворога та любов , турботу до рідного народу та землі , побратимів. Він є вірним сином волелюбного народу, художнім втіленням його ненависті до іноземних поневолювачів.

4. Факти свідчать, що до жанру дум зверталися високоосвічені люди часів Козаччини. Наприклад, авторство думи «Всі покою ревно прагнуть» приписують гетьманові Іванові Мазепі. У цьому творі однозначно осуджуються незгоди між козацькою старшиною, її невміння заради блага всієї України жити в мирі, державні інтереси ставити вище особистих: «През незгоду всі пропали, самі себе звоювали ». Чи є такий висновок актуальним і для нашого часу? Чому ви так думаєте?
Так, цей висновок актуальним буде завжди. У країні, де немає згоди, порозуміння, де процвітає зневага до традицій, звичаїв, нехтування рідною мовою, продаж суду, корупція, незгода та зрада у колах держави, та країна ніколи не виживе, вона буде лише існувати, бо всі пропали, самі себе завоювали.





Мистецькі діалоги
• Розгляньте ескіз до картини українського художника Олександра Глухіх «Невільницький ринок у Кафі» і зверніть увагу на полонених жінок і дівчат. Чи викликають вони у вас жаль і співчуття? Чому саме? Як ви вважаєте, невільницькі ринки ставали місцем горя й плачу для українських полонянок і місцем зиску для ординців чи просто були цікавим видовищем того часу? Зверніть увагу: саме там за великі гроші продали, як річ, а не людину, Роксолану (рогатинську дівчину Настю Лісовську), а турецький паша купив Марусю Богуславку.
Людина, яка адекватно сприймає світ, буде мати жаль та співчуття, до тих, кого кривдять, принижують, а полонених саме принижували, бо по – перше, виставляли на продаж повністю оголеними, по – друге, вважали за річ, по – третє, ці люди розуміли, що вони безправні, захистити їх нікому, що їх чекає у майбутньому- страх, розпач, тяжка робота, фізичне покарання, тому для українських полонянок ринок – місце плачу. А для ординця – цікаве видовище, бо він ходив на ринок, щоб збагатитися, розважитися, подивитися, отримати від цього насолоду. Інколи для ординців це був гарний вклад грошей, адже піднести дарунок (Роксалану подарували) вельможі – можна отримати прихильність з боку високої особи, нехай хоч і на деякий час.