сторінка 35 гдз 8 клас українська література Слоньовська 2021
Відповідь:
Діалог із текстом
1. Якими словами в думі передано трагічне становище українських бранців? Прочитайте зачин-заплачку й зробіть висновок, чи багатим був турецький вельможа, якщо міг купити й утримувати сімсот козаків-невільників із України. Чи варто вважати правдою, а чи – лише гіперболою тридцятилітню неволю козаків?
Козаків названо бідними невольниками, які перебувають у неволі 30 років – так передано їхнє становище. Думаю, що 30-літнє утримання – це гіпербола, а турок, дійсно, був багатим, бо не тільки треба купити, а ще «товар» не повинен зіпсуватися, на «товарові» треба було заробляти.
2. Чому Маруся вирішила нагадати козакам про найбільше релігійне свято в християнській Україні, не передбачаючи, що нагадуванням про Великдень лише розізлить бранців?
Я вважаю, що дівчина є віруюча, спогади про Україну нахлинули, сумління не дало змовчати, прийшла до рідних по духу, хоча вже потурчилася, але сумління теребить рану. Можливо, хотіла помолитися, сповідатися, майже так воно і вийшло-звільнила козаків, мов отримала пробачення.
3. Спростуйте або аргументовано доведіть думку, що патріотизм – одна з найвищих людських чеснот.
Аргументувати свою думку, що патріотизм – це найвища із людських чеснот, можу лише керуючись значенням слова «патріотизм», бо у цьому визначенні сказано все, ї хто цього не розуміє серцем, душею, розумом, той просто є зрадник! Отже, патріотизм – це громадянське почуття, змістом якого є любов до Батьківщини і готовність пожертвувати своїми інтересами заради неї, відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури, особливе емоційне переживання своєї приналежності до країни і свого громадянства, мови, історії, традицій, готовність діяти в інтересах вітчизни та постати на її захист у разі необхідності. На патріотизмі тримається держава.
4. Що надумала зробити Маруся, коли зрозуміла, що треба вдаватися до сміливіших і рішучіших дій?
Дівчина набралася хоробрості, скориставшись довірою вельможи, випустила козаків. Маруся не думала про себе, бо цей вчинок, явно, не сподобається її чоловікові. Але бажання допомогти, перемогло.
5. Чому в душі красуні точиться боротьба між любов’ю до рідної землі, священним обов’язком допомогти землякам навіть ціною власного життя й роллю законної дружини турецького вельможі, яка вже прийняла мусульманство й, цілком можливо, щаслива?
Боротьба завжди є в людині, без цього не можливе життя. Треба вміти приймати рішення. Почуття патріотизму у душі Марусі взяло верх.
6. Як ви ставитеся до того, що сама Маруся відмовилася втікати з козаками до рідного краю? Що її там чекало? Як поставилися б до колишньої дружини турецького вельможі Марусині земляки? Чому ви так вважаєте? А що чекатиме Богуславку в Туреччині після того, як Марусин чоловік довідається про завдані йому дружиною величезні матеріальні збитки? Марусю у будь – якому виборі чекає смерть, або страшне покарання. Вдома її ніхто не пробачив, бо вона прийняла іншу віру, а чоловік, можливо, залишить живою, бо кохає, вона мати його дітей, але це дуже під великим сумнівом, бо жінка лише народжувала дітей. Тим паче, що у вельможі була не одна бранка-жінка.
7. Як ви ставитеся до того, що козаків розгнівила Марусина згадка про Великдень у рідному краю? Чому вони почали проклинати свою землячку і ставитися до неї як до зрадниці?
Козаки думали, що дівчина просто прийшла поглумитися, поглузувати, або мала свою цікавість .
8. Чи усвідомлювала Маруся, що буде жорстоко покарана за випущених на волю земляків? Чому передала із козаками-втікачами прохання батькові не намагатися її викупити? Чи справді єдиною причиною відмови від втечі чи законного визволення було те, що українка вже прийняла мусульманство? Які причини могли бути більш вагомими?
Маруся чітко усвідомлювала, що її чекає після звільнення козаків – кара на смерть або покарання прилюдне, яке призведе до смерті. Про викуп Маруся навіть не думала, бо завеликі гроші потрібні – дружина вельможі коштує дорого, але прийняття мусульманства – головна причина відмови тікати додому. Вагоміша причина – мусульманство, зрада віри християнської.
9. Якою постає Україна в очах невільників?
Далекою, рідною, милою, квітучою, сонячною, нескореною та незламною, дуже жаданою, з ясними водами, тихими зорями, край веселий, люд хрещений!
10. Якими рядками думи передано славословіє? Чому кінцівка стосується тих невільників, які поки що не можуть визволитися, хоч дуже прагнуть повернення додому?
У край веселий, У мир хрещений! Вислухай, Боже, у просьбах щирих, У нещасних молитвах Нас, бідних невольників.
Мабуть, були ще в’язниці у вельможі, до яких не мала доступу Маруся Богуславка.
11. Які художні прийоми в славословії наближають його до молитви?
У мир хрещений! Вислухай, Боже, у просьбах щирих, У нещасних молитвах Нас, бідних невольників. – риторичне звертання, епітети.
12. Народні легенди й перекази донесли ширшу інформацію про родину Марусі Богуславки, її сестер і чоловіка-турка, ніж це подано в думі. У ХVІ столітті дочку священника з міста Богуслава разом з її двома сестрами ординці забрали в ясир (полон). Дуже вродливу полонянку Марусю на невільничому ринку в Кафі за великі гроші купив знатний вельможа, багатий і впливовий паша. Молода українка могла до кінця своїх днів насолоджуватися життям у розкошах і багатстві, але трагічне становище невільників із рідного краю не давало спокою її сумлінню, й Богуславка, вибравши сприятливий момент, випустила на волю понад 700 козаків, за що була скарана на смерть. Як ви гадаєте, чому в думі не йдеться про такі подробиці?
У думі не йдеться про подробиці життя та смерті Марусі, бо тоді це буде не дума, я історичний документ. У думі залишено інтригу, розміркування, загадку для читача про дівчину, яка допомогла своїм побратимам, ризикуючи власним життям.
Діалоги текстів
1. Знайдіть у бібліотеці і прочитайте вірш Ліни Костенко «Чадра Марусі Богуславки». Порівняйте ліричну героїню вірша з героїнею народної думи. На чому саме зосереджує увагу поетеса? Доведіть, що героїні вірша «Чадра Марусі Богуславки» також нелегко дається ризиковане рішення випустити бранців. Розкрийте поетику назви вірша Ліни Костенко. Яке слово тут є ключовим і чому саме? У думі паша довіряє своїй дружині ключі, у вірші – Маруся намагається їх знайти. У якому випадку ставлення турецького вельможі до дружини-українки більш правдоподібне? На основі яких здогадів ви робите такий висновок? Чому слуги неправильно розцінюють поведінку стривоженої Марусі? Чим пояснюють її блідість, безсоння, неприкаяність? Як упливає на Марусю брязкіт невільницьких кайданів? До чого спонукає?
Ліна Костенко зосереджує увагу на внутрішньому стані героїні. Маруся з думи сама прийшла до бранців, заговорила з ними, випустила, бо мала ключі. А Маруся Л. Костенко прийняла самостійно рішення, їй було набагато складніше – викрасти ключі. Допомагає ненависна чадра, яка закриває обличчя і не видає дівчину: Коли татарам брешуть мої очі,
ніхто не бачить, як тремтять вуста. А під брязкіт кайдані, думаю, не так чутно для варти було шукати ключі від в’язниці.
2. З допомогою інтернету вдома перегляньте мультфільм «Маруся Богуславка» (1966).
3 Об’єднайтеся в «малі» групи й підготуйте інформацію (до 5 речень) про оперу «Маруся Богуславка» Миколи Лисенка.
Мистецькі діалоги
• Розгляньте картину українського художника Феодосія Гуменюка «Маруся Богуславка» (с. 33). Який саме епізод думи відображено на ній? Опишіть зовнішній вигляд українки, зверніть увагу на елементи одягу. За рисами обличчя героїні доведіть, що Маруся Богуславка міркує над болючою проблемою, як допомогти землякам-бранцям визволитися з неволі. Яку роль відіграють ключі в руках Марусі? Чи можна їх вважати художньою деталлю? З якою метою у верхніх кутах картини зображено янголів, а в нижніх – цілу галерею: овали із зображеннями українських дівчат, ровесниць Марусі (зліва), козаків-невільників (справа) й архістратига Михаїла над Київськими горами (внизу посередині)? Яку роль відіграють зображення київського і богуславського храмів на картині?
На картині художника Феодосія Гуменюка «Маруся Богуславка» зображено момент, коли дівчина веде діалог з бранцями, намагається випустити їх. Красуня одягнута у шикарне турецьке вбрання, воно виблискує, переливається на тлі світла від ліхтаря. Дівчина у руках тримає ключі, їх чітко видно на білій сукні, обличчя Марусі випромінює посмішку та радість, бо зустріла рідних, почула рідну мову, але болюча проблема – допомога землякам ще не вирішена. Ключі все ж таки головна деталь, бо це є символ волі, відкритих дверей, замків. У кутку бачимо янголів, то сам Господь Бог допомагає дівчині, а зображення двох храмів теж є символічним : мала да велика Батьківщина.