сторінка 51 гдз 8 клас українська література Слоньовська 2021
Відповідь:
Діалог із текстом
1. Яким настроєм огорнута ця поезія?
Настрій самотності, суму, вболівання, стурбованості, зради, але й надій, єдності, тепла родини, бо є кому поскаржитися.
2. Як поет характеризує корінне населення Оренбуржжя? Чому в його уяві місцеве населення – киргизи – вже голі, босі, але ще бодай на волі моляться своєму Богу?
Якщо вірити історичній довідці, то після будівництва залізниці з Самари в 1877 року місто почало жваво розвиватись. З 1880 року почався вивіз м'яса, олії, сала, шкіри та вовни до Москви. Оренбург стає великим торговим центром тваринництва, сировина якого поступала з казахських степів. Але Росія підкорила і киргизький народ під себе, зробивши його голим та босим, лише ще волю не встигла забрати, тому й моляться Богу, ще на волі.
3. Чи можна в цих словах помітити авторський болючий натяк на жорстку колоніальну політику Росії стосовно України?
Так, можна. Вони вже убогі, Уже голі… Та на волі Ще моляться Богу.
4. Чому поет називає власні вірші «своїми дітками» й плаче разом з ними?
Бо це його створіння, його діти. Тільки батько і діти можуть говорити, плакати, радіти про своє, рідне, втішити один одного. А ще під час заслання зрілий й незламний поет, гірко тужить за далекою Україною і спрагло чекає моментів натхнення, коли поетична творчість (думи) здатна його бодай на кілька хвилин поєднати з рідним краєм і народом.
Діалоги текстів
• Євген Сверстюк у книжці «Шевченко і час» про дві іпостасі долі Кобзаря писав так: «Доля ж особиста не покидала Шевченка за життя, не покидала й по смерті. Тільки вона двоїлася в очах на високу і земну. З високою було все гаразд. За два роки після викупу з кріпацтва він, проживаючи вільним і забезпеченим художником, стає одразу визнаним поетом... Наступних сім років... сягає вершин, яких сучасники не могли навіть цілком зрозуміти... Раптовий грім і каміння – це теж закономірність на високій дорозі. Шевченко, принаймні, знав.., за віщо йому та каторга. Не покидала його висока доля і на засланні, і після повернення: вона тримала його на вершині болю і страждань. А земна доля від того, звичайно, терпить – “болить і плаче, і не спить”. Земна доля тісно пов’язана з долею рідної землі. “Історія мого життя складає частину історії моєї Батьківщини”, – писав Шевченко в “Автобіографії”... Тут і історичний спадок народженого в неволі, і культурна спадщина народу невизнаного... Але кожне покоління шукатиме живих джерел слідами Шевченковими. І все це теж доля». Зіставте думку літературознавця з тим, про що веде мову сам Т. Шевченко, коли пророкує власній творчості велике майбутнє. Порівняйте розуміння долі мистецького твору його автором і розуміння Шевченкової життєвої долі та долі геніїв узагалі Євгеном Сверстюком.
Євген Сверстюк вказує на те, що Шевченка охороняли два янголи – долі. Одна висока, яка вела його у світ волі, визнаного поета, забезпеченого художника, навіть у засланні не покидала та й після заслання була поруч, і друга доля – доля земна, де боляче, де важко, як духовно так і фізично. Сам же Шевченко каже про те, що він є частиною історії України, він виявився пророком самого себе! Сьогодні настільки актуальна літературна спадщина поета і не тільки в Україні, а й за її межами не в одній країні. Твори поета є взірцем, ененргією, джерелом для багатьох геніїв сьогодення.
Мистецькі діалоги
1. Уважно роздивіться репродукцію картини Тараса Шевченка «Байгуші» («Жебраченята»). Чому, на вашу думку, позаду цих убогих малят Шевченко змалював себе самого? Проведіть паралель між Тарасовими думами-дітьми й цими реальними нащадками казахського народу.
Бо у дитинстві Шевченко був дуже схожий на цих казахських дітей. Також голодував, жебракував, важко працював, пережив голод, холод, зневагу. Мов на породі у дитинство стоїть дорослий поет.
2. Розгляньте й опишіть репродукцію картини українського художника Михайла Дерегуса «Малий Тарас слухає Кобзаря». Як ви гадаєте, чи вплинули дитячі враження на те, що першу збірку Т. Шевченко назвав «Кобзарем», а в багатьох віршах ключовим словом є термін «думи»?
У дитинстві була одна радість – слухати перекази діда про козаків, гайдамаччину, волю, відвагу та силу українського народу. Знав хлопець і про кобзарів, чув їхні розповіді речитативом під звуки бандури. Мабуть, тому спогади з дитинства і дали підказку до назви збірки «Кобзар», і термін «дума» зустрічаємо не один раз.
3. Розгляньте репродукції картин сучасного українського художника Олега Шупляка, на яких він змалював дитинство Тараса й події народного повстання, відображені Т. Шевченком у поемі «Гайдамаки». Як ви оцінюєте особливості цих картин, що мають, за словами О. Шупляка, подвійний зміст? Як саме присутній на них образ Т. Шевченка?
Сам художник називає свої картини «двовзори». Ці полотна особливі своїми прихованими образами: вдивляючись у традиційний пейзаж, раптом виявляєш, що хатини – це очі людини, а хмари перетворюються на брови, палаючий степ – на шапку козака та шаблю. І ось вже бачиш перед собою портрет або зовсім іншу картину. І несе тебе уява у минуле, по іншому змушує подивитися на сучасне, поміркувати про майбутнє. На поданих картинах образ Шевченка присутній, але де відображено дитинство поета: тиша, спокій, пастушок, вівці, хмарки, хатина – з одного боку, але важкий погляд, вболівання, співчуття кріпацький душі – з іншого. На полотні «Коліївщина» теж своя специфіка: горить поле, бій, рвуться у бій козаки разом із селянами, бо «накипіло», а попереду – очі Шевченка, які ведуть у бій, не засуджують, а підбадьорюють, радіють, підживлюють, заохочують та підтримують. І картина – Шевченко співчуває, ІІ-підтримує та надихає.
4. Розгляньте й опишіть репродукцію картини українського художника Опанаса Заливахи «Доля». Поясніть, що символізує годинник на цій картині, а що – зграя ворон.
Митець спокійно відпочиває опершись на пагоб, біля нього є годинник, який вимірює час кожного з нас. А ще кружляє над людиною зграя ворон, кружляє, але не чіпає, хоч чоловік і відпочиває. Головна величезна ворона сидить у ніг і чогось чекає, сама не нападає і команду для нападу не дає, мабуть, боїться. Думаю, що вороння – це радянська влада, а годинник – простір. Прийде та година, коли прокинеться митець, стане на ноги, розгонить вороння, знищить одну велику ворону-Росію.