сторінка 69 гдз 8 клас українська література Слоньовська 2021
Відповідь:
Діалог із текстом
1. Чому поема Лесі Українки має назву «Давня казка»? Чи вдалою є назва? А як назвали би цю поему ви?
Бо у поемі присутні елементи казкового, фантастичного, простежується зв’язок з бувальщиною. Мені назва подобається. Я б залишила цю назву, але як альтернатива: «Поет і лицар» або «Сила віршів».
2. Розіграйте сцену першої зустрічі поета й лицаря в особах. Яким тоном має говорити Бертольдо, а яким поет? Чому?
Тон Бертольто повинен бути власний, наказовий, бо він господар, а поет говорив би насмішкувато, іронічно, але спокійно.
3. З якої причини Бертольдо вирішив просити саме в поета допомогти привернути серце коханої? Що з цього вийшло?
Поет настільки вдало римував, висловлював свої думки ..,а про кохання то вже й говорити не варто… Тому лицар звертається про допомогу, бо сам не вмів римувати. За вдяки віршам поета Бертольдо мав шлюб з коханою жінкою.
4. Словесно змалюйте похід Бертольда з військом на війну. Які пісні народного співця допомагали воїнам витримувати тягар похідного життя, а які їх присоромили й змусили стати відважнішими?
Бертольдо розпочав похід, бо на його землі напав король. Воїни вели боротьбу з ворогом, але сум за рідною домівкою все ж таки закрадався у серце. Тоді пісні про Батьківщину надихали до перемоги. Дійсно, військо Бертольда отримало чимало перемог, але лицареві було все мало, і він вирішив вести вже загарбницьку війну. Та одне стольне місто не піддавалося. Місяць, другий вже ведеться Тая прикрая облога. Серед війська почалися Нарікання і тривога. Приступили до Бертольда Вояки й гукають грізно: «Гей, виводь ти нас ізвідси! Геть веди, поки не пізно!..» Далі кинулись до зброї... Бог зна, чим би то скінчилось... Але співці з лютнями зупинили різанину, присоромили їх та об’єднали воїнів:
Раптом зброя заблищала, І гукнуло військо хором: «Ми готові йти до бою! Краще смерть, ніж вічний сором!» І метнулися у напад Так запекло, так завзято, Що не встигла й ніч настати, Як було вже місто взято. Місто взято, цар в полоні Бусурменський. Перемога! От тепер уже одкрита Всім у рідний край дорога. У цьому випадку пісня, яка викрила хвалькуватий характер Бертольда допомогла отримати перемогу та стати воїнам відважними, бо схвалювала саме дії народу-захисника.
5. Скільки разів і як саме поет допомагав Бертольду? Про що свідчить «забудькуватість» Бертольда щоразу, як лицар повинен був подякувати поетові? Коли саме Бертольдо згадав про заслуги народного співця і з якої причини вирішив щедро віддячити йому за все одразу?
Поет двічі допоміг лицарю: 1 – у коханні, 2 – у війні. Але тільки – но отримав своє – відразу ж забув про співця. Бертольдо мав би подякувати своєму помічникові. Це могла б дути будь – яка допомога, бо багач знав де, як, чим та на що живе поет. Згадував він про поета лише тоді, коли мав потребу. Але згадав співця, зразу й винагорода знайшлася тоді, коли народ підняв бунт, через «добре» правління Бертольда. А поет повинен був просто припинити писати вірші, надихати ними народ, змальовувати та викривати дії господаря.
6. Чи щирою була ця спроба віддяки? Чому поет відмовився від усього, що йому пропонував пан?
Віддячити поетові спроба мала улесливий намір, бо знову Бертольдо хотів мати вигоду. Але співець, ще при першій зустрічі розгледів підступну душу лицаря, тому відмовив, не захотів від нього нічого. До речі, волю та незалежність за золото та замки не купиш-такої думки дотримувався народний співець – месник.
7. Існує думка, що видатні люди – це сіль своєї землі, справжні «вершки» суспільства, хоча багачі й можновладці вважають якраз себе найкращими. На чиєму боці правда? Чому?
Сіль повинна осолонювати, тобто віддавати себе на користь, якщо сіль втрачає свої властивості її викидають. Отже, люди, які мають чисте сумління, не продають свою ні землю, ні народ, не зраджують своє за гроші-то сіль землі. А можновладці, прийшовши до влади, звикають до неї, починають користуватися на свої потреби, і уявляють себе «вершками» суспільства. Але за гроші можна купити не все!. Правда на боці чесних, хоч інколи приходить дуже не скоро, бо пробитися через пелену зради, зла, користі, зрадництва дуже важко, але можливо.
8. Зробіть порівняльний аналіз образів Бертольда й народного поета, використовуючи цитати й застосовуючи словесне малювання.
Жив поет нещасний, Тільки мав талан до віршів, Не позичений, а власний; «Божа людина», його пісня розходилась луною, втішала простий люд, розважала, надихала на життя, давала поради. За характером тихий, розсудливий, добрий, щедрий, здатний прийти на допомогу. Вміє постояти за себе, не боячисть каже правду у вічі. «лиха не боюся», має почуття гумуру «Бачте, – крикнув, – що за птиця! Чи не встав би ти, небоже?» «Не біда, – поет відмовив, – Як ти й сам з дороги звернеш, Бо як рими повтікають, Ти мені їх не завернеш!. Воля для нього понад усе: «я на крилах думки лину», «завжди вільний», «навесні… оживляв сумну діброву». Поет гордий, стійкий, сміливий, мужній, відданий народові, впевнений у своїх діях, безкорисний, вдячний, добрий, талановитий, шанобливий до простого народу.
Бертольдо граф, має гроші, чим дуже пишається. За характером дуже імпульсивний, нестримний, підступний, не поважає нікого, крім себе:«Та який ти з біса мудрий! – Мовить лицар. – Ще ні разу Я таких, як ти, не бачив. Я тепер не маю часу «лихий такий, крий Боже». Улесливий, здатний просити про допомогу у випадку, коли йому потрібно: «Ти своїм віршем чудовим Чарував усю громаду, – Тільки ти один тепера Можеш дать мені пораду. Коли зустріє Бертольдо небезпеку, то стає лякливий, корисливий, практичний: «Ви, співці славутні наші, Ви, красо всього народу! Ви нам честь відрятували, Вам ми винні надгороду!». А коли граф став заможним, то став ще більш пихатий, упертий, жадібний, підступний, бездушний, зневажливий до народу, позбавлений творчої уяви та фантазії. « Трудно навіть розказати, Що за лихо стало в краю, – Люди мучились, як в пеклі, Пан втішався, як у раю. Пан гуляв у себе в замку, – У ярмі стогнали люде, І здавалось, що довіку Все така неволя буде». Бертольто не змінив своєї думки, навіть коли зустрівся з поетом, і зрозумів, хто про нього розповідає правду, поет, мов попереджав графа отямитися, але ні, наслідок впертості – «Здійнялось повстання в краю, І Бертольда вбили люде». Таких бертольдів багато, але слава про них лише негативна та ненадовго. Про народних співців складають пісні та легенди.
9. Чому Леся Українка позбавляє народного співця особливої вроди, а змальовує його звичайною людиною?
Поетеса увагу приділила не зовнішній красі, а внутрішній, духовній.
10. Що таке, на вашу думку, свобода творчості? Свої судження належно аргументуйте.
Свобода творчості – це, по – перше, коли ти не боїшся говорити, писати, співати про те, що йде із серця, про що мріє твоя душа, про що вона плаче, чим захоплюється, чим пишається, що возвеличує, кому або чому надає перевагу. А по-друге, ти знаєш, що ніяка критика, ніяка влада не заборонить тобі це робити. Свобода творчості – це поняття, яке використовується в конституційному праві для позначення одного із суб'єктивних прав. У найбільш загальному вигляді свобода творчості являє собою людську здатність налаштовувати по-новому елементи поля своєї свідомості.
11. Як ви вважаєте, щастя й мистецький талант – це одне й те саме чи зовсім ні?
Це різні речі. Людина може мати талант, завдяки якому її знає увесь світ, вона популярна, має фанатів та прихильників, гроші, будинки, яхти, допомагає знедоленим, але не може бути щасливою в особистому житті та коханні.
12. Об’єднайтеся в пари й на основі «Давньої казки» підготуйте власні умовиводи на тему: «Чи сила духу може навіть кволих і зневірених зробити героями?».
13. Поясніть смисл вислову «бути придворним співцем» у прямому й переносному значенні. З якої причини становище придворного поета принизливе й ганебне?
Придворний співець – при дворі вельможи, славить тільки вельможу та його дії, закриває очі на всі його негативні, ганебні вчинки, вишукує у них позитив. Це принизливо та ганебно, бо людина не має своєї думки, вона принижується, вона живе у рабстві, а це видно всім, але найбільш боляче придворному співцеві, якби він приховував свої почуття за посмішкою.
14. Якими словами у творі пояснено причини перетворення «доброго пана» на безсоромного визискувача власних селян? Як ви вважаєте, чи слід було очікувати від Бертольда саме таких змін у ставленні до підлеглих? Чому?
Окрім того, що набрав він
На війні всього без ліку,
Ще король йому в подяку
Надгороду дав велику
Та околиця, де жив він,
Вся була йому віддана,
Люд увесь в тім краю мусив
Узнавать його за пана…
Що ж, напитки, та наїдки,
Та убрання прехороші,
Та забави, та турніри,
А на все ж то треба гроші!..
Почалися нескінченні
Мита, панщина, податки,
Граф поставив по дорогах
Скрізь застави та рогатки.
Іншими словами: Бертольто після походу розбагатів, а багатство дало змогу жити розкішно, а потім таке життя увійшло у звичку, а звички не хочеться змінювати. От і почав із власних селян тягнути гроші. Цього слід було очікувати, бо той хто отримує владу та гроші, з часом забуває про правду, справедливість, підтримку. Граф не виключення.
15. Уважно проаналізуйте пісню, яка підняла народ на боротьбу. Чому поет у найтяжчий час був разом із народом і не піддався на жодні спроби підкупу Бертольда?
Поет спонукав простий люд замислитися над своїх становищем, тобто розкрив людям лчі на діючу ситуацію: « Мужики цікаві стали, Чи ті кості білі всюди, Чи блакитна кров поллється, Як пробити пану груди?» У важкий час поет залишається з народом, бо він є відповідальним за тих, кому допоміг відкрити очі, змінити своє становище, прозріти. Якщо митець зрадить, то вже він не митець, не патріот свого народу, а зрадник, вбивця.
«Ви скажіть, що я не хочу Слави з рук його приймати, Бо лихую тільки славу Тії руки можуть дати. Золотих не хочу лаврів, – З ними щастя не здобуду. Як я ними увінчаюсь, То поетом вже не буду. Не поет, у кого думки Не літають вільно в світі, А заплутались навіки В золотії тонкі сіті. Не поет, хто забуває Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани!
16. Чому у творі наголошено, що «давня казка» триває й досі? Що саме мала на увазі Леся Українка?
Давня казка є і у нашому сучасному світі. Таких Бертольдо забагато у Верховній Раді України, а таких поетів теж не мало – це наші журналісти, що не продають свою Батьківщину.
17. Яким постає народний співець на початку твору? Чи симпатизує своєму героєві Леся Українка? Яка авторська позиція в цьому ставленні прослідковується?
Таким простачком, ніби щось не розуміє у розмові з графом, але для народу – він герой, порадник, друг, до якого йдуть, поспішають, з яким є про що поговорити. Звичайно, авторка дуже симпатизує своєму поетові, інколи вважається, що Леся Українка писала образ співця з себе, бо вона також є людиною, яка не зрадила своєму народові та Батьківщині.
18. Уважно й виразно прочитайте уривок поеми від слів «Ви скажіть, що я не хочу...» до «...зброї чесної зложити». Які висновки поета вам найбільше сподобалися?
Не поет, хто забуває Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани!
19. Чим повчальна поема «Давня казка» для поетів усіх епох? Напишіть про це невеликий твір-роздум.
Поема Лесі Українки «Давня казка» є повчальною для поетів тим, що вчить бути відданим своїй громадянській позиції, бути вірним своє слову, захищати пером – зброєю своє: народ, землю, волю, Батьківщину. Дуже важко у будь – який час вести боротьбу з такими Бертольдами – чиновниками, бо гроші зрадники спрямовують на винищення митців-правди. Хтось втрачає життя, бо залишається вірним, а хтось купується, а хтось 50/50. Наш поет поплотився головою, але запроданцем не став.
Проти діла соромного
Виступає слово праве
– Ох, страшне оте змагання,
Хоч воно і не криваве!
А коли війна скінчиться
Того діла й того слова,
То скінчиться давня казка,
А настане правда нова.
20. Яке римування використано в «Давній казці»: перехресне, кільцеве, суміжне (паралельне)? Римування перехресне. (2 і 4 рядки), без рим 1, 3.
Як навесні шум зелений 1
Оживляв сумну діброву, 2
То щодня поет приходив 3
До діброви на розмову 4
21. Чи є в поемі Лесі Українки передмова й післямова (пролог і епілог)? Якими саме строфами у творі вони виражені? Пригадайте, якими словами розпочинаються фольклорні казки. Чи можна вважати, що передмовою в поемі «Давня казка» стає зачин, характерний і для народних казок? Чому ви так вважаєте?
Пролог: Може б, хто послухав казки? Ось послухайте, панове!
Епілог: А коли війна скінчиться Того діла й того слова, То скінчиться давня казка, А настане правда нова.
Фольклорні казки починаються такими словами: У деякому царстві.. Колись у києві…, Були собі дід та баба…Одного разу…
А так як «Давня казка» розпочинається заохоченням, спонуканням, то можна вважати що це теж зачин.
22. Знайдіть і зачитайте уривки, які можна вважати зав’язкою та кульмінацією поеми. Чому розв’язка твору трагічна і для поета, і для лицаря?
Зав'язка: зустріч поета та графа «Гей! – кричить він, – обережно! Віку збавите людині!»... Попереду їхав лицар, Та лихий такий, крий Боже! «Бачте, – крикнув, – що за птиця! Чи не встав би ти, небоже?» «Не біда, – поет відмовив, – Як ти й сам з дороги звернеш, Бо як рими повтікають, Ти мені їх не завернеш!.
Кульмінація: конфлікт «влади» і «свободи слова» Не поет, у кого думки Не літають вільно в світі, А заплутались навіки В золотії тонкі сіті. Доля співця трагічна тому, що не продався, не зрадив своїм ідеалам, за це його стратили. Слава про поета пішла у люди, він, як символ, адихає і зараз. А доля лицаря трагічна з двох напрямків, 1 – за поета помстився народ, лицаря було вбито; 2 – Бертольдо помер жалюгідною, підлою, гнилою людиною.
Діалоги текстів
1. Зіставте й порівняйте ставлення безіменного співця «Давньої казки» до свого таланту та роздуми над власною творчістю ліричного героя вірша Т. Шевченка «Думи мої, думи мої...», а також світогляд ліричного героя поезії Т. Шевченка «Минають дні, минають ночі...». У чому полягає подібність їхнього морально-етичного життєвого вибору?
Поет з «Давньої казки» збирав свої рими – соколята, переживав, щоб вони не повтікали, а Шевченко у вірші «Думи мої, думи…» каже, що лихо мені з вами, навіщо прийшли і стали на папері сумними рядами, чом вас лихо не розвіяло.. А у вірші «Минають дні, минають ночі..» спостерігаємо: Заснули думи, серце спить. Один – збирає, інший – не хоче бачити, заснули думи.. Але і перший і другий співець обрав правдивість, вірші – зброєю проти насильства, і не зрадив собі. У цьому полягає подібність життєвого вибору. Співець служить народу, його інтересам та захисту.
2. Знайдіть в інтернеті фото мандоліни та лютні й інформацію про ці музичні інструменти. Чим вони відрізнялися? У яких країнах були популярними?
Мандолі́на — струнний щипковий музичний інструмент. Виконавець защипує струни плектром, протяжні ноти виконуються тремоло. Мандоліна з'явилася в XVI столітті в Італії і вже згодом стала найпоширенішим народним інструментом.
Лю́тня — родина різноманітних старовинних музичних інструментів поширених в Європі та Малій Азії зі стародавніх часів. Європейська лютня — щипковий струнний музичний інструмент з ладами на грифі й овальним корпусом. За формою ці інструменти дуже схожі. Відрізнялися тим, що лютня більш видовжена, а мандоліна кругліша.
3. Знайдіть у бібліотеці або в інтернеті вірш Лесі Українки «Слово, чому ти не твердая криця...». З якими рядками поеми «Давня казка» співзвучна головна думка цієї поезії? Чому ви так вважаєте?
Тож підіте і скажіте,
Що поки я буду жити,
Не подумаю довіку
Зброї чесної зложити!» «Давня казка»
Вигострю, виточу зброю іскристу,
Скільки достане снаги мені й хисту,
Потім її почеплю при стіні
Іншим на втіху, на смуток мені.
Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів,
Стрінеться з брязкотом інших мечей,
З гуком нових, не тюремних речей.
Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою.... «Слово, чому ти не твердая криця». Віші несуть думку про те, яку роль і місце має поет у визволенні народу від гніту.
4. Пригадайте зі шкільного курсу зарубіжної літератури, чи поети інших націй також порушували у своїх творах проблему служіння митця народові. Якщо так, наведіть приклади. Якщо ні, висловіть своє припущення, чому?
Лі Бо – китайський поет, у своїй творчості використовував традиційні літературні форми ши та фу, які поєднував з багатою уявою та образною мовою. Його поезія вирізняється глибокою філософічністю, яскравими даоськими образами, розповідає про різні сторони життя народу, зображує його нескореність.
5. На шкільному електронному ресурсі (за погодженням із керівництвом школи й під опікою вчителів української мови і літератури та зарубіжної літератури) організуйте популяризацію своїх творів (чи творів однокласників, учнів інших класів) шляхом презентацій, анотування, рецензування. Підберіть відгуки товаришів, їхні побажання (етичні!), можливо, ілюстрації. Зробіть тематичну презентацію, онлайн-газету, інформаційний листок тощо.
Мистецькі діалоги
1. Прочитайте вголос рядки поеми, у яких ідеться про високу гідність митця, що відмовляється від панських подачок. Чи схвалюєте ви цей учинок співця й чому саме? Відповідаючи, використайте ілюстрацію Софії Караффи-Корбут (c. 68). Які риси митця підкреслила художниця?
Не кожен співець (сучасний журналіст) відмовиться від грошей, запропонованих за його слово. Але є ще у нашій країні патріоти – співці, які виховані на силі слова, силі духу, людяності, співчутті, а головне вірності самому собі. Поет з твору «Давня казка» є непідкупною людиною, його вчинок-відмова від багатства –викликає захоплення та повагу. Читаючи картину Софії Караффи-Корбут, можна з твердістю сказати, що її герой мужня, стійка, волелюбна людина, а ще вона без страху, ненавидить своїх ворогів та ні за що не полишить свою справу. Ці всі ознаки випромінює обличчя поета: грізний погляд, очі, що дивляться з ненавистю з-під лоба, відкрий лоб, гострий ніс, від важкого подиху, став ще гострішим, гоструваті щелепи, які вібрують від пропозиції, яка не вкладається у голові митця. А ще горда та нескорена постава. Чоловік стоїть струнко, його не може похитнути навіть сильний вітер, а рука міцно тримає мандоліну, хоч друга рука має кайдани.
2. Яким зобразив поета Валерій Панфілов (див. с. 66)? Який епізод поеми проілюстрував?
На картині В. Панфілова відображена третя зустріч поета та графа Бертольда. Лицар намагається домовитися з поетом на свою користь про поетове мовчання. Але волелюбний поет стійкий у своїх помислах. На його боці народ, який намагається вступитися за свого захисника. Звичайно, проти сталевої зброї зброя селюків так собі, але головна зброя – сила духу. Поет нічим не відрізняється від своїх побратимів з народу: просто одягнений, очі горять ненавистю до поневолювача, погляд може спалити залізо, тихо розвівається неслухняне волосся за вітром, але все ж таки є відмінність: у руках мандоліна, а з його вуст ллється пісня, яка так ріже вуха Бертольдові.
3. Розгляньте картини, розміщені нижче. Ви вже знаєте, що поезія й образотворче мистецтво здатні створювати особливий настрій і активізувати нашу творчу уяву. Які асоціації викликають у вас ці полотна? Одну картину (на ваш вибір) проаналізуйте як ілюстрацію до життя письменниці в цілому або тільки окремого твору Лесі Українки.
Полотна художників завжди викликають емоції, найчастіше ті, що мав сам митець і картина «Ангел завжди поряд» В. Калініна не виключення. На ній художник зобразив янгола, який споглядає за маленькою дівчинкою. Його крила випромінюють світло, що падає на її шлях, значить Охоронець поруч, веде, захищає від небезпеки, направляє на вірний шлях. Стосовно життя Лесі Українки можна сказати, що такий янгол був і на її шляху, допомагав боротися з важкою хворобою, оберігав на шляху боротьби за правду та волю українського народу, підказував шлях подальших дій. Тому ця дівчинка у безпеці, бо поруч Божий посланець.