сторінка 79 гдз 8 клас українська література Слоньовська 2021


Відповідь:


Діалог із текстом
1. Який настрій у ліричного героя і чим саме він зумовлений у цій поезії?
Відчувається сум, печаль та журба. Прихід осені у багатьох людей викликає саме такі емоції, бо красу жовто-червоної красуні швидко змінить холод, дощі, багнюка, сірість.

2. Доведіть, що замилування осінню у вірші подано дуже тонко.
Це виражено у таких рядках: Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині. По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні.

3. Поясніть, як ви розумієте рядки: «В’яне все навколо, де пройдуть копита, / золоті копита чорного коня».
З дерев облетить сухе, прибите першими заморозками листя, квіти, які ще встигнуть заснути, теж з яскравих перетворяться на пожовклі, рижі, безжиттєві рослини. Вода у річках та струмках стане брудною, темною, холодною.

4. Який зміст вкладає поет у два перші й два останні рядки своєї поезії?
Все йде своїм природнім шляхом, і людина єдине що не може змінити – це зміну часу та пори року. Так є і має бути. Одна пора року змінює іншу. Скрізь якась покора в тишині розлита, і берізка гола мерзне під вікном.
5. Доведіть, що у вірші відтворено динамічну, а не статичну (нерухому) картину. Якими засобами цього досягнуто?
По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні.
В далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навмання.
Динамічна картина досягнута за допомогою художніх засобів таких, як:
іде осінь, іде навмання – метафора з персоніфікацією,
Сади пустинні, осінь жовтокоса, далечінь без жалю-епітети;

6. Чи можна образи осені та її чорного коня вважати алегоричними? Чому?
Так. Алегорія – це перенесення людських якостей, стосунків, рис характеру на образ предметів чи тварин. Осінь – жінка, кінь – холод.

7. Наведіть свої аргументи на користь того, що осінь-вершниця – персоніфікований образ.
Персоніфікація – це уособлення; надання неживим предметам чи явищам природи людських якостей. Це вид метафори, що сприяє поетичному олюдненню довколишнього світу. Осінь – вершниця перетворилася на людину і прийшла на землю, щоб взяти її на три місяця у свою владу.

8. Доведіть, що цей вірш читачі сприймають у синьо-золотій гамі. Завдяки яким художнім засобам цього досягає поет? Яку роль відіграють чорний і золотий кольори?
Завдяки епітетам: осінь жовтокоса, золоті копита чорного коня. Чорний та золотий дають яскравий контраст, підводять читача до думки автора.


Діалоги текстів
1. Дівчиною на коні В. Сосюра змалював не тільки осінь, а й зиму: Десь там осінь за горами і, немов громи, б’є об землю копитами білий кінь зими. Чому в цих персоніфікованих образах пір року коні різної масті?
Чорний кінь – осінь, бо осінь несе за собою чорну холодну землю, листя перетворюється з яскраво – червоного на сухе, а потім чорне, дерева, коли скинуть листя теж стануть голими – чорними, а білий кінь – зима, бо білий сніг вкриває все: дороги, дерева, кущі, будинки. То є нормально.

2. Чи вдалою є колористика віршів В. Сосюри «Осінь» і «Зима»? Чому ви так вважаєте? Підтвердіть свої висновки яскравими художніми засобами цих поезій.
Колористика дуже вдала. У вірші «Зима» переважають метафори, які виразнюють поезію.
Епітети: сон блакитний, біла шуба, шуба зимова
Метафори: поля заснули, гори, діброви, земля одягла шубу, заснуло зерно, очі закрили поля, затремтять тополі, скине шубу земля.
Персоніфікація: поля заснули, земля одяглась, зерно заснуло.
і одягне зелену.
У вірші «Осінь» також завдяки метафорам є вдалою колористика.
Епітети: пелюстки печальні, синя тишина, холодна далечінь, синьоока осінь, золоті копита,
Метафори: Облітають квіти, обриває вітер, їде осінь, пройдуть копита, берізка мерзне.
Персоніфікація: осінь їде на коні, вітер обриває, берізка мерзне.

3. Наведіть приклади змалювання природи зарубіжними поетами. Як ви вважаєте, що частіше використовують автори: метафори чи персоніфікацію? Чому?
Ду Фу китайський поет. Автори віршів частіше використовують метафору, яка полягає у перенесенні ознак одного предмета чи явища на інший на основі їхньої схожості, але й використовують і персоніфікація, бо вона є різновидом метафори.
Печаль на Яшмовому ґанку
На яшмових сходах біліє холодна роса.
Промокли панчохи.
Пливуть мовчазні небеса.
Дивлюсь крізь фіранку на місяць осінній печальний, –
На тихій воді він тремтить і повільно згаса.


Осінні почуття
Скільки днів ми в розлуці, а серцю немає розради.
Рис давно уже встиг прорости біля наших воріт.
І все нижче схиляється в хмарах густих небовид.
Світлячкам їх ліхтарики біла роса погасила,
Біла паморозь вкрила холодну осінню траву.
Рукавом прикриваюся – стримати сльози несила,
Тільки спомином щастя й чеканням на тебе жив