сторінка 82 гдз 8 клас українська література Слоньовська 2021

Відповідь:


Діалог із текстом
1. Якими постають перед вами батько й мати Володимира Підпалого? Створіть їхні словесні портрети.
Це звичайні українці, які люблять працювати на землі, дбати про неї, облаштовувати свою оселю. У них важко натруджені руки, і сумні обличчя, бо все, що нажили своєю працею, забрала радянська влада, бо вважала тих, хто вміє працювати, вести господарство, економити – куркулями. Мати невеличка на зріст, добра та ніжна, любляча працю, землю та дітей. А батько вмів усе: і копи колодязі, і качати мед, і садити дерева, а ще воювати і співати пісні.

2. Які спогади поета вас особливо зворушили? Чим саме?
Хлопець волів чомусь завжди жалів за терплячість: «Терплять, хоч могли б і не терпіти, – силу ж яку мають, але чого варте їхнє терпіння! Навіть у людей, коли вони важко живуть, не такі сумні очі». Думаю, що образ вола – образ українського народу, який з дитинства посів у голові майбутнього письменника.

3. Назвіть дві-три прижиттєві збірки поезій Володимира Підпалого.
У 1963 році вийшла перша поетична збірка «Зелена гілка», через рік – 1964 році «Повесіння».

4. Що ви знаєте з історії про сталінські часи, довоєнні й повоєнні випробування українського селянства? Які страшні картини на власні очі довелося побачити Володі Підпалому?
З раннього дитинства запам’ятав лише невеселе. Радянська влада обклала податками кожне фруктове дерево в селах, а мальовничі українські хутори взялася шаленими темпами ліквідувати: мовляв, там живуть куркулі й вороги світлого майбутнього. Під примусове переселення потрапила й багатодітна сім’я Підпалих. Маленькому Володі тоді було лише три роки, але до подробиць запам’ятав і як батьків найкращий товариш Андрій Копотун бульдозером горнув яблуні з вивернутим корінням, і як старий кіт чомусь не зміг змиритися з тим проклятущим переселенням, усе бігав на старе дворище. Зведене наспіх для сім’ї Підпалих помешкання в селі виявилося таким холодним, що взимку мати вкладала своїх трьох діток спати під піччю – лише там малі могли зігрітися. Мама від раннього ранку до темної ночі працювала в колгоспі, батько – на залізниці, тому старші сестри-школярки у вільний від уроків час були полишені самі на себе. Володю ж віддали в ясла.


5. Де вчився, а згодом працював Володимир Підпалий?
Освіту Володимир спочатку здобував у Величанській семирічці: до неї з кутка, де жили Підпалі, ходити було ближче, а після її закінчення – в Лазірківській середній школі. Здобувши середню освіту, з першої спроби до університету не вступив. Пішов працювати в колгоспну тракторну бригаду, щоб бути поряд зі згорьованою ненькою, яка підупала здоров’ям.

6. Що ви довідалися про Підпалого-прозаїка, перекладача та популяризатора творчості незаслужено забутих митців? Про які риси характеру митця така діяльність свідчить?
Молодий поет дуже цікавився добою Козаччини, хоч ця тема в радянські часи вважалася забороненою. Тож довідався, як у часи Хмельницького рідне село Лазірки, засноване в ХVІ столітті козаками на річці Сліпорід як козацький зимівник, постачало Запорозькій Січі і продукти, і зброю, і водночас було лазаретом для поранених, і цвинтарем для покійних. У власній творчості Володимир Підпалий дивовижно поєднував лірику й епос. Проявив себе митець і чудовим перекладачем, а як літературний редактор багатьом талановитим письменникам допомагав видавати книжки у вкрай несприятливі для лірики часи. Завдяки зусиллям В. Підпалого у літературу було повернуто Євгена Плужника, Михайла Драй-Хмару, Богдана-Ігоря Антонича, у виданні творів яких Володимир Олексійович брав безпосередню участьВолодимир Підпалий належав до поетів «тихої лірики», яку на початку 1970-х років «задушила» радянська цензура, устами критиків звинувачуючи її творців у безідейності. Тим часом «тиха лірика» внесла в українську поезію задушевність, тонку красу, пастельну колористику, багатий внутрішній світ ліричних героїв. Отже, підсумовуючи написане, можна сказати, що людина мала такі риси характеру, як 6 наполегливість, цікавість, твердість духу та думки, був другом, на якого можна покластися, приходив на допомогу, ризикуючи своїм життям.