сторінка 83 гдз 8 клас українська література Слоньовська 2021
Відповідь:
Діалог із текстом
1. Чому персонажами твору автор обирає безпомічних пташенят?
Можливо, це прообраз тих молодих письменників, якім допомагав Підпалий, у вірші автор наголошує, що треба молодому поколінню підставляти плече у нелегкі часи.
2. Прочитайте вголос поетичні рядки вірша, які можна вважати ідеєю цього твору.
Ідея вірша: Треба в житті любити гаряче і багато.
3. Ви, звісно, розумієте, що чіпати пташине гніздо або брати в руки пташенят не варто, адже дорослі птахи можуть саме через це покинути своїх малят, і ті загинуть. У віршах завжди є умовності, іносказання. Доведіть, що це справді так, на основі аналізу поезії.
Кажеш, що не зумієм, не маєм любові й хисту…
Що ти?! А руки? Серце?! Куди заховати їх?!
Руками та серцем можна і нашкодити, а можна й допомогти.
4. Кожна з трьох строф поезії «...Бачиш: між трав зелених...» – автономна й, окрім другої, яка ніби продовжує зміст попередньої, може існувати як окремий вірш. Проте сукупно три строфи творять художню картину світу. Змалюйте її своїми словами.
Перед нами картина природи: пташенята у полі, а над ними людина, яка може стати захисником у ролі близької людини, але людина вагається, бо не впевнена у собі, але любов та чуття допомоги перемагає-людина вступається за мир природи.
5. У яких рядках поезії звучить гімн життю, а в яких – слава людській доброті й бережливому ставленню до світу природи?
Гімн життю: Треба в житті любити гаряче і багато: сонце, дощі зернисті, дорогу в пилу, траву! … немічні ще, невміло ворушаться і живуть!.
Слава доброті: Станьмо ось тут навшпиньки спокій їх берегти!
6. Яка настанова ліричного героя дуже важлива для нашого часу?
Кажеш, що не зумієм, не маєм любові й хисту… Що ти?! А руки? Серце?! Куди заховати їх?!
7. Доведіть, що художні смисли цієї поезії багатозначні.
1 – бути гуманними та людяним, бережливо ставитися до природи та всього живого.
2 – «Треба в житті любити гаряче і багато…»
3 – жити в гармонії з природою, любити та оберігати її.
Якщо людина байдужа до краси навколишнього світу і не має в серці «любові й хисту» до природи, то навіщо їй серце?
8. Розкрийте зміст епітетів «яструб-розбійник», «дощі зернисті»; метафори «ляже на нашу совість / за нашу байдужість гріх», порівняння «як грудочки, пташенята»
«яструб-розбійник» – хижа, зла, бездушна людина, ворог, «дощі зернисті»-своєчасні, теплі, несильні, добрі для врожаю.
«ляже на нашу совість / за нашу байдужість гріх» – людина бути жити з тягарем у серці, що так зробила, постійні спогади, неспокій.
«як грудочки, пташенята» – маленькі.
Діалог із текстом
1. Який час доби змальовано в поезії? Які художні засоби допомогли вам це встановити? Доведіть, що елемент казковості має велике значення для сприймання цієї поезії.
Зима. Епітети: Льодинка холодна, метафора: де місто тікає на ніч в степи – все запорошене, все насторожене. Казковість досягаються через такі рядочки: казка, як вечір, аж синьо в очах, де місто тікає на ніч в степи – все запорошене, все насторожене, вся Україна заслухалась – і не спить..
2. Володимир Підпалий віршованими рядками вдало змальовував і міські, і сільські пейзажі. Що можна сказати про пейзаж на перетині міста і села, з яким щойно ознайомилися?
Там, за тополями, за огорожами, де місто тікає на ніч в степи –місце перетину. Велике, промислове місто переходить на окраїни, тобто приватний сектор, де високі тополі, де паркани зникають і відкривається широкий вільний тихий степ.
3. Чому колористика вірша холодна, а природа – насторожена? Про що це свідчить? Яке місце відведене образу України? Чому автор наголошує, що Україна не тільки заслухалась, а й не спить?
Колористика холодна, бо у вірші відтворено прихід зими, початок це, чи кінець, невідомо, але чого чекати від зими природа не знає: вітровію, морозу, завірюхи, бурі, хурделиці, ожеледиці..І тому природа насторожена. Україну можна порівняти з природою, яка теж в очікуванні подій, яка прислухається до невідомості, тому й не спить.
4. Як ви розумієте метафору «місто тікає на ніч в степи»? Що саме поет має на увазі?
Настільки втомилося, що потрібен перепочинок. Всім нам інколи потрібно відпочивати, робити паузу, щоб привести думки до ладу.Степова ніч вона є чарівна: низько над головою мерехтять великі і водночас далекі холодні зірки, здається, що місяць можна достати рукою – лише простягни! А як переливається сніг, коли на нього споглядають зорі та місяць ! Він грає, мерехтить, мов мозайка, різним кольорами!
5. Як ви розумієте художній образ «неба льодинку холодну – / на шлях...»? На що саме натякає автор, наголошуючи, що небо може відбиватися в дзеркалі льоду? За яких умов можна побачити небо в тонесенькій кризі, яка скувала калюжу?
Льодинка на шляху – шматочок дзеркала. Якщо калюжа освітлена сяйвом, то можливо побачити у ній небо, бо у темряві – темрява.
6. До якого виду лірики належить «Зимовий етюд»: пейзажної, патріотичної, громадянської, філософської, медитативної, інтелектуальної? На основі змісту вірша, художніх засобів і світосприймання ліричного героя подумайте, чи можна сказати, що цей твір має ознаки всіх відомих нині видів лірики.
Зимовий етюд – пейзажна лірика, але є й ознаки: філософської, бо є над чим подумати: вся Україна заслухалась – і не спить...
Медитативної: Вечір, мов казка, над Україною казка, як вечір, аж синьо в очах...
Інтелектуальної: неба льодинку холодну – на шлях...
Патріотичної: вся Україна заслухалась – і не спить...
7. Як ви особисто розумієте словосполучення «тиха лірика»? Чи можна цей термін застосувати до поезії «Зимовий етюд» Володимира Підпалого? Чому ви зробили такий висновок?
«Ти́ха лі́рика» –ліричний струмень в українській літературі 70-х – початку 80-х років XX ст., що характеризувався увагою до проблем існування людини, заперечував настанови «соцреалізму», намагаючись не конфліктувати з ним.
Цей термін можна застосувати до поезії «Зимовий етюд». Е підтверджують рядки:
Вечір, мов казка, над Україною,-спокій, тиша, чарівність
де місто тікає на ніч в степи – все запорошене, все насторожене, вся Україна заслухалась – і не спить... – хочеться втекти з полону комуністичних ідей.
8. Чи згодні ви, що образ України в цьому вірші невіддільний від навколишньої краси й ліричного героя, в образі якого вгадуємо здатного до тонких чуттєвих переживань представника українського народу?
Згодна, що образ України та героя невіддільні від навколишньої краси.
Рядки, що вказують на це. Вечір, мов казка, над Україною казка, як вечір, аж синьо в очах..
вся Україна заслухалась – і не спить.