сторінка 9 гдз 8 клас українська література Слоньовська 2021
Відповідь:
Діалог із текстом
1. Перелічіть, які види мистецтва ви знаєте. Який із них ваш улюблений і чому?
Види мистецтва – це скульптура, архітектура, образотворче мистецтво, музика, спів, балет, кіно, театр, а також художня література. Я захоплююсь театром, бо через гру акторів, декорації, сценічний колорит, відкривається новий світ для мене. Театр змушує відчути та побачити те, на що у повсякденному житті ти не звертаєш уваги, не замислюєшся над тим, що здійснюєш, не думаєш про вчинки, які несуть або позитив, або негатив.
2. У чому полягає подібність між мистецтвом і красою? Як ви розумієте словосполучення «матеріальні статки» й «духовне багатство»? Чому обидва складники необхідні для повноцінного людського життя, однак духовне багатство завжди має бути важливішим, аніж матеріальні статки?
І мистецтво, і краса несе насолоду, духовно збагачує кожного та надає гарний настрій, дарує приємні враження. «Матеріальні статки» й «духовне багатство» для людини необхідні, бо тільки так людина розвиває себе. Відвідавши театр, художню виставку, концерт, будь-хто здобуває багатство духовне, крім того, наші естетичні смаки, розум і душа розкриваються завдяки мистецтву, і ми стаємо кращими. А за допомогою літератури, бо вона впливає на людину словом, наше виховання виходить на високий рівень Людини. Але без «матеріальних статків» не може накопичуватися «духовне багатство», бо голодна, холодна, без умов існування не може жити та розвиватися ні будь – який митець, ні спостерігач за мистецтвом. Якщо митець буде жити у холодній печері, то й писати, ліпити, співати, говорити він буде про печеру. А якщо у печері розвести багаття, то митець запалить серця людей. І отой вогонь піде й світ, обігрівати світ, розвивати його. Ось чому «духовне» важливіше за «матеріальне».
3. Які види аналізу художніх творів ви знаєте і яким із них найчастіше послуговуєтеся?
Види аналізу: “вслід за автором”, сюжетно-композиційний, пообразний, проблемно-тематичний, виділяють іноді стилістичний, компаративний та інші. Найчастіше використовують “услід за автором” та проблемно-тематичний.
4. У чому полягають особливості художнього твору? Перелічіть його основні ознаки. Доведіть потребу художнього домислу у творі.
Особливість художнього твору полягає у тому, що письменник начебто пише свою історію, але читач, сприймаючи прочитане, доповнює її. Це здійснюється завдяки таким ознакам твору:
• образність (образ-персонаж, образ-колектив, образ-символ, словесний образ, зоровий образ).
• поетичний опис словом подій навіть у прозових і драматичних творах;
• естетика мовлення, призначення якої – розбудити в читача почуття прекрасного;
• зображувальність;
• багатство лексики;
• наявність стилістичних фігур.
Художній домисел потрібен для того, щоб автор мав контакт з читачем, мав можливість дофантазовувати те, про що письменник не сказав, а тільки натякнув. Тільки тоді книжка стане захопливою, улюбленою, популярною серед читачів.
5. Що ви довідалися про особливості художнього часу? Чому просте «фотографування» життя письменником виявилося б нецікавим для читачів?
Художній час потрібен обов’язково! Художнє слово та вимисел допомагає читачеві пізнати і красу світу, і переміститися з однієї країни в іншу, і своєчасно прийти на допомогу та подолати ворогів. Завдяки художньому часові читач має не «фотографування» життя, а цікаву подорож.
6. Доведіть, що художню літературу можна вважати особливим видом мистецтва. До яких мистецтв вона найближча? Відповідь належно обґрунтуйте.
Література особливий вид мистецтва, бо несе такі функції: естетичну, пізнавальну та виховну. За цими функціями вона найближча до живопису: читати картини треба вміти-мова фарб, до музики-мова звуків, до балету-мова рухів. Платон Білецький влучно сказав, що мистецтво, подібно до мови, є засобом спілкування людей, подібно до науки – засобом пізнання дійсності, подібно до педагогіки і моралі – засобом виховання, прищеплення знань і норм поведінки в суспільстві.
7. Доведіть, що художні образи притаманні не тільки літературі, а й іншим видам мистецтва.
Існують такі художні образи: зорові, слухові й тактильні, вони притаманні не лише літературі, а й іншим видам мистецтва: живопису, музиці, балету, скульптурі, архітектурі. Опираючись на слова сучасної канівської художниці Галини Морозової, можна зазначити, що картини – це ті самі книги, але написані фарбами, їх треба вміти прочитати. Аналізуючи далі, скажімо, що музика – це також книжка, але витворена у звуках, а балет – книжка, написана мовою пластики, жестів, рухів. І тому кожній людині, щоб збагачуватися духовно, самовдосконалюватися, уміти вслухатися, роздумувати, уявляти, мріяти, потрібно готуватися, отримати спеціальну освіту та практику пізнання культури. Театральну виставу, кіно, книжку, здатні зрозуміти і сприйняти всі. Проблема лише у тому, що почерпне з книжки кожен із нас, скільки візьме із неї й залишить у своїй пам’яті та уяві. Григорій Сковорода називав це законом нерівної рівності й пояснював його на прикладі фонтана, який наповнює амфори різної місткості. Хоча всі ці посудини різної величини, кожна з них – повна, від найменшої до найбільшої.
8. У літературознавчому словничку, поданому в розширеному варіанті підручника під QR кодом, знайдіть і випишіть у зошит терміни «герой», «персонаж», «символ», «метафора», «порівняння», «епітет». Доберіть із художніх текстів (за вашим вибором) по два-три образи-символи, метафори, порівняння й епітети і запишіть їх у зошит.
Герой – це ті, хто зображений у художньому творі. Здебільшого це люди, але в байках можуть бути тварини, рослини, навіть цілком несподівані предмети, що виступають як живі істоти.
Персонаж – дійова особа, істота мистецького твору: міфу, книги, образотворчого мистецтва, спектаклю, кінофільму, гри, або публіцистики тощо. Олюднені, оживлені образи речей, явищ природи, особин тваринного світу в казках, байках, притчах та деяких інших жанрах також називають персонажами.
Символ – умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища; художній образ, що умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття.
Метафора – це засіб літератури, коли відбувається навмисне вживання слів у їхньому непрямому значенні. З одного боку метафора дуже схожа на порівняння, але її складніше помітити. Адже в метафорі немає слів «немов», «начебто», «як» та інших, що вказують на зіставлення об'єктів.
Порівняння – словесний вираз, у якому, у якому уявлення про про зображувальний предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим предметом, що містить у собі необхідні для конкретизації ознаки в більшому вигляді.
Епітет – це слово чи словосполучення, завдяки особливій функції в тексті, допомагає слову набути нового значення або сенсового відтінку, підкреслює характерну рису, визначальну якість певного предмета або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом, додає тексту певної мальовничості та насиченості.
Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Марширують наші добровольці у кривавий тан
Визволяти братів-українців з ворожих кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно, маєш вільний рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Гей, у полі ярої пшениці золотистий лан,
Розпочали стрільці українські з ворогами тан!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
Та й прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Образи – символи: червона калина, золотистий лан, буйнесенький вітер, широкі степи.
Метафори: Україна зажурилась, марширують добровольці у кривавий тан, повіє вітер та й прославить січових стрільців, ми Україну розвеселимо.
Епітети: золотистий лан, буйнесенький вітер, кривавий тан.
Порівняння з усної народної творчості: Їли, як люди, а покидали, як свині; Б'ється, як телячий хвіст у петрівку; Вилетіло, як мак, а учинило, як птах.
9. Випишіть по два-три слухові, зорові й тактильні словесні образи з ваших улюблених віршів українських поетів.
Реве та стогне Дніпр широкий − слуховий, зоровий
Сердитий вітер завива, − слуховий
Додолу верби гне високі, − тактильний
Горами хвилю підійма. − зоровий
І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав, −
Неначе човен в синім морю, − тактиктильний
То виринав, то потопав. − зоровий, тактильний
Діалоги текстів.
1. Уважно прочитайте подані крилаті вислови про книжку та читання. Поясніть один із афоризмів (на ваш вибір). Користуючись інтернетом, знайдіть цікаву інформацію про автора вислову.
«Художник – брехун, але мистецтво – правда». Андре Моруа
Специфіка літературних творів полягає в тому, що автори часто використовують вигадку, а так як письменник віртуозно володіє майстерністю словесного малювання, то те, що він змальовує, описує, вигадує – це його творча фантазія, яка має високий рівень образності. У такому разі з – під пера автора виходить мистецький шедевр, який читач сприймає за реальність. Тому з одного боку – художник – брехун, але те, що він створив – мистецтво є правда.
Цікаві факти про письменника:
– Батько Андре, Ернест Эрзог, і дід по батьківській лінії володіли в Ельзасі текстильною фабрикою.
– Андре Моруа вирушив на фронт у віці 29 років. Він проходив службу в якості військового перекладача і офіцера зв’язку. У той період біографії він вже займався письменницькою діяльністю.
– Влітку 1938 р. 53-річного письменника обирають у Французьку Академію. У наступному році, коли почалася Друга світова війна (1939-1945), Андре Моруа знову вирушив на фронт у чині капітана.
– Після того, як армія Гітлера буквально за кілька тижнів окупувала Францію, літератор виїхав до США. В Америці Моруа якийсь час викладав в Університеті Канзасу. У 1943 р. він разом з бійцями союзних військ відправився в Св. Африку.
– Був одружений двічі, мав доньку та двох синів від першого шлюбу.
2. Іван Франко наголошував, що художніми образами-персонажами письменник населяє уявний світ власної повісті, поеми чи твору будь-якого іншого літературного жанру, за допомогою художніх образів зримо малює ніби реальні, живі «безмежно широкі панорами, з кольорами, постатями, з рухом, запахом, смаком, дотиком». Прокоментуйте ці слова Івана Франка про художній образ.
Іван Франко на 100% правий, бо художній образ – це форма художнього освоєння світу письменником, у якому він, митець, зримо, зорово та тактильно малює героїв, події, час… Наукове пізнання подає нам образ у вигляді абстракції, а художній – зберігає цілісність, життєвість, конкретність, предметно-почуттєвий зміст образу.
Мистецькі діалоги
1. Розгляньте репродукцію картини сучасного художника Віктора Крижанівського «Козак Мамай». На відомих народних картинах Мамай завжди при шаблі, кобзі чи бандурі й поруч із вороним конем. Чому у В. Крижанівського інше уявлення про легендарного козака? Поясніть важливі деталі картини, що увиразнюють центральний образ: ореол довкола голови козака, степовий орел із гілочкою червоної калини, дуб, що виростає з легендарного національного українського музичного інструмента. На основі аналізу цього художнього полотна доведіть припущення Галини Морозової, що намальована пензлем картина – це книжка, написана фарбами.
Я вважаю, що Крижанівський не просто уявляв, а точно відчував та бачив у картині «Козак Мамай» наше минуле, сучасне та майбутнє. Ореол довкола голови – Бог любить Україну і ніколи не залишить її та українців, буде оберігати та захищати, крім того, Батьківщина – це святе для кожного українця, а те що українці віруюча нація, тісно пов’язана з Богом – тому і ореол. Степовий орел із гілочкою калини: степ – це душа та воля українців, які не можуть миритися із рабством, а калина – рідна земля, домівка, батьківська хата. Червона – бо кров’ю виборена воля і рідна земля. Дуб – велич, незламність, могутність нашого народу, кобза теж є символом душі українців. Отже, Казак Мамай – це стрижень нашої України, і саме таким уявив його Крижанівський за допомогою зорових та тактичних образів.
2. Розгляньте картину Тетяни Голембієвської «Подруги» й доведіть, що колоритний народний одяг дівчат виразно вказує на регіон їхнього проживання. Як ви гадаєте, народні мистецтва, вишивка, фольклор є елементами культури чи елементами побуту? Чому ви так вважаєте? Свою відповідь належно обґрунтуйте.
Народні мистецтва, вишивка, фольклор є елементами культури. Україна мала і має відмінності по регіонах, тому мистецтво, вишивка, фольклор та мова зазвичай відрізняються. Спільне обов’язково є, бо воно – Україна, але елементи вказують на різні регіони. Побут – це те, чим займається людина, щоб задовольнити свої життєві потреби: збудувати хату, обробити землю, прогодуватися, мати одяг. Побут – сіре життя, а культура, яка ввійшла у побут, зробила його яскравим, цікавим, різнокольоровим, бажаним. Звідси і розписані будинки з коминами, не лише зручний, а яскравий одяг, прикраси, спів душі, танці, посмішки, гостинність.