Параграф 13 гдз 8 клас всесвітня історія Ладиченко Лукач Подаляк 2021

 

§ 13. Річ Посполита: шляхетська демократія


1. У XVI ст. польська шляхта перейшла на фільваркову форму господарювання. У результаті поширення фільварків грошовий податок для селян було замінено на відробіток (панщину). У 1557 р. польський король і великий князь литовський Сигізмунд II Август прийняв «Уставу на волоки», згідно з якою надлишки землі передавали шляхті під фільварки. У першій половині XVI ст. Польщу охопило господарське піднесення. Виникло чимало нових міст. Зростання попиту на сільськогосподарську продукцію в Європі сприяло розвитку торгівлі по Віслі й далі Балтійським морем. Ця торгівля приносила великі прибутки не міському купецтву, а шляхті.

2. Особливістю політичного розвитку Польщі в XVII ст. було те, що в країні склалася аристократична (шляхетська) республіка, або шляхетська демократія. Шляхта обирала короля. Виборний король не мав права ухвалювати важливі рішення без згоди сейму, що складався із сенату й палати послів. Влада в державі належала магнатам. Посилення позицій шляхти мало наслідком уведення в дію принципу вільного «вето» (від лат. veto - забороняю). Якщо хоча б один із депутатів сейму вимовляв: «Не дозволяю», рішення не ухвалювали.


3. 1 липня 1569 р. в Любліні було укладено унію, яка передбачала союз двох держав – Литви і Польщі. Утворилася єдина держава Річ Посполита (республіка) із єдиним виборним королем, сеймом, грошовою одиницею та зовнішньою політикою. Окремими залишалися печатка, місцева адміністрація, фінанси, військо, суд.

4. У першій половині XVI ст. позиції Польського королівства в Європі посилилися. Головною проблемою в зовнішній політиці були складні відносини з Московською державою. На півночі Річ Посполита наразилася на Швецію, яка прагнула панувати на Балтійському морі. Річ Посполита вийшла з протистояння переможеною, утративши більшу частину Лівонії. Третім напрямом зовнішньої політики Польщі став турецький. До початку XVII ст. відносини між двома країнами були мирні, хоча й не безхмарні. В 1620 р. між цими країнами розпочалася війна.

5. Війна зі Швецією: причина – бажання встановити контроль над Лівонією та Балтійським морем; результат – Річ Посполита втратила більшу частину Лівонії. Війна з Московською державою: причина - Річ Посполита, скориставшись занепадом династії Рюриковичів, втрутилася в боротьбу за царський престол, прагнучи посадити на нього свого ставленика; результат - війна завершилася підписанням Деулінського перемир’я, що стало найбільшим успіхом Речі Посполитої в протистоянні з Московською державою. Річ Посполита поширила свою владу на Смоленщину, Чернігівщину та Новгород-Сіверщину (загалом 29 міст). Польський король офіційно зберіг за собою право претендувати на московський трон. Війна з Османською імперією: причина – контроль над українськими землями, які були приєднані після Люблінської унії; результат – після Хотинської війни було зупинено наступ Османської імперії на Річ Посполиту.