Параграф 12 гдз 8 клас всесвітня історія Сорочинська 2021

 

§ 12. Польське королівство. Утворення Речі Посполитої

Запитання та завдання

І.

1. У XVI ст. під впливом зростання попиту на сільськогосподарську товарну продукцію польська шляхта перейшла на фільваркову форму господарювання.

2. Сейм.

3. У 20-х рр. XVI ст. в Польщі поширилися ідеї Реформації. У 30-х рр. XVI ст. в Польщі поширився кальвінізм. Протестантизм підтримувала переважно шляхта. Із кінця XVI ст. в Польщі посилилася й зрештою перемогла католицька Контрреформація. Під час правління Сигізмунда III, який був фанатичним прихильником католицизму, протестантизм у Польщі було фактично знищено. Король забороняв протестантам обіймати державні посади, що зменшувало популярність протестантизму серед шляхти. Проте в 1573 р. для збереження єдності держави було гарантовано релігійну свободу й безпеку представникам усіх конфесій, тобто проголошено віротерпимість.


4. За цим документом король не мав права призначати свого наступника, затверджувати або скасовувати постанови сейму, оголошувати війну, укладати мир, скликати ополчення. У разі порушення королем цих умов шляхта могла позбавити його влади.

5. Шляхта обирала короля.

6. Литовсько-польську унію було підписано 1 липня 1569 р. в Любліні. Утворилася єдина держава Річ Посполита (республіка) із єдиним виборним королем, сеймом, грошовою одиницею та зовнішньою політикою.


ІІ.

1. Згідно з умовами Люблінської унії окремими залишалися печатка, місцева адміністрація, фінанси, військо, суд. Це могло викликати протиріччя в вирішенні певних питань.

2. Після об’єднання нова держава втрутилася в Лівонську війну (1558-1583 рр.), у якій було зупинено просування Московської держави до Балтійського моря. Приєднавши за Люблінською унією українські землі, Польща мала приділяти увагу обороні цих земель із півдня. Наприкінці XVI – на початку XVII ст. відносини між Польщею та Османською імперією різко загострилися через козацькі походи. Кульмінацією боротьби стала Хотинська війна 1621 р., у якій козацько-польське військо зупинило наступ Османської імперії на Річ Посполиту. У першій третині XVII ст. розпочався новий конфлікт із Московією, по завершенню якого польський король офіційно зберіг за собою право претендувати на московський трон.

5. Особливістю політичного розвитку Польщі в XVII ст. було те, що в країні склалася не абсолютна монархія, а аристократична (шляхетська) республіка, або шляхетська демократія. Шляхта обирала короля. Виборний король не мав права ухвалювати важливі рішення без згоди сейму, що складався із сенату й палати послів. Влада в державі належала магнатам, що зумовлювало її аристократичний характер. Першим виборним королем став французький принц Анрі ІІІ Валуа. Короля обирали голосуванням палат сейму. З його ім’ям пов’язане підписання «Генрікових артикулів». За цим документом король не мав права призначати свого наступника, затверджувати або скасовувати постанови сейму, оголошувати війну, укладати мир, скликати ополчення. У разі порушення королем цих умов шляхта могла позбавити його влади.

 6. Сарматизм – шляхетська ідеологія, що домінувала в Речі Посполитій у XVI-XIX століттях. Сарматизм зводив шляхту до стародавніх сарматів, відокремлюючи цим від маси простолюдинів (слов'ян і литовців). Фактично сарматизм став другим напрямом польської культури цієї доби. Він поєднував елементи як західної, так і східної культури. Це, наприклад, виявлялося в мові: польська мова активно поповнювалася латинськими словами. Одяг шляхтичів також був поєднанням елементів моди Сходу і Заходу. Сарматизм породив відчуття зверхності польської культури над культурами сусідніх народів, що виливалося в процес полонізації та окатоличення.