Параграф 3 гдз 8 клас всесвітня історія Сорочинська 2021

 

§ 3. Економіка ранньомодерної доби

Запитання та завдання

І.

1. «Революція цін» – процес знецінення грошей унаслідок падіння вартості золота та зростання цін на товари першої необхідності.

2. Великі географічні відкриття справили значний вплив на господарське життя всієї Європи. Якщо раніше головні торговельні шляхи пролягали через Середземне й Балтійське моря, то тепер вони перемістилися в океани. Виникла світова торгівля, що налагоджувала зв’язки між окремими материками.

3. Після Великих географічних відкриттів європейці навчилися вирощувати нові культури – кукурудзу, квасолю, картоплю, томати. Поширилося вживання шоколаду, цукру, земляних горіхів, тропічних фруктів, м’яса індички. Із появою картоплі європейці нарешті позбулися загрози голоду. Кукурудза стала поживною їжею для людей та кормом для худоби. Виробництво цукру у Бразилії та його продаж до Європи сприяло розвитку харчової промисловості. Солодощі стали доступними не лише заможним, а й простим людям. У раціоні населення з’явилися різноманітні рибні страви.



5. Капіталізм – суспільно-економічний лад, за якого основними суспільними верствами стають наймані працівники і буржуазія, яка основними засобами виробництва і використовує найману робочу силу на своїх підприємствах.

6. Було вдосконалено колесо, що приводило в рух водяний млин. У першій половині XVI ст. в Голландії навчилися використовувати як джерело енергії у промисловості вітряки. Велике значення мало вдосконалення конструкції й техніки виготовлення гвинта – важливого елемента будь-якого апарата, що передає енергію. У Нюрнберзі близько 1550 р. вперше розпочали використовувати друкарський гвинтовий прес. Завдяки цьому значно покращилася якість друку і збільшилася кількість друкованих листів. У XVI-XVII ст. європейці вдосконалили існуючі технології плавлення металів.

ІІ.

1. Одним із найважливіших наслідків Великих географічних відкриттів стала «революція цін». У 40-х рр. XVI ст. ціни на більшість товарів почали стрімко зростати. Ціна на хліб у XVI ст. зросла в п’ять-сім разів. Європейці звинувачували в цьому скупників товарів, але справжня причина стрибка цін полягала у величезній кількості золота та срібла, завезених до Європи з Америки й Індії. Саме це призвело до значного здешевлення золотих і срібних грошей та відповідного зростання цін на товари.

2. Буржуазія – соціальна верства, представники якої за власний кошт або кредитні ресурси організовували підприємницьку діяльність та користувалися послугами найманих працівників. Капіталізм – суспільно-економічний лад, за якого основними суспільними верствами стають наймані працівники і буржуазія. Остання володіє основними засобами виробництва і використовує найману робочу силу на своїх підприємствах.

3. Збільшення попиту населення Європи і новоутворених колоній на різноманітні вироби стало поштовхом до появи нових великих підприємств, що називалися мануфактурами. Мануфактура – це велике підприємство, в якому використовувалися ручні знаряддя праці та існував поділ праці між робітниками. Завдяки поділові праці робітники на мануфактурі виготовляли значно більше виробів, ніж у ремісничій майстерні. Найчастіше такі підприємства виникали в ткацтві і перш за все сукнарстві. Існувало 2 види мануфактур – розсіяна (підприємець роздавав сировину, а ремісник працював з нею в себе вдома) та централізована (усі виробничі операції здійснювалися під одним дахом працею найманих працівників, які не були власникам знарядь праці – їх самих набував підприємець і одноосібно встановлював обсяг праці і винагороду, яку отримає за неї кожен).

4. Селяни, крім землі, володіли всім необхідним для життя: знаряддями праці, житлом, робочою худобою. Для того, щоб отримати землю у її володаря – сеньйора, селяни сплачували йому ренту. Деякі селяни викуповували у сеньйорів свою особисту свободу. Між селянами і сеньйорами, які володіли землею, складалися нові ділові стосунки. Селянин перетворився на самостійного господаря. Розвиток ринкових відносин на селі призвів до майнового розшарування серед селян. На селі набувала поширення наймана праця.

5. Банкіри й купці поступово перетворилися на одну з найвпливовіших сил суспільства, залишаючись представниками непривілейованого третього стану, який, на відміну від духовенства і дворян, мусив сплачувати податки. Проте їхні реальна влада і вага у суспільстві стали набагато більшими: інколи вони навіть позичали гроші королям, щоб збіднілі монархи могли вести війни, утримувати двори.