Параграф 4 гдз 8 клас всесвітня історія Сорочинська 2021

 

§ 4. Повсякденне життя населення Західної Європи

Запитання та завдання

І.

✔ 1. Упродовж XVI – першої половини XVII ст. у Європі кількість населення значно зросла. Лише у XVI ст. вона збільшилася з 69 до 95-100 млн осіб. У першій половині XVII ст. темпи зростання зменшилися, і в середині століття населення європейських країн становило 110-115 млн осіб. Демографічний вибух пов’язують із практикою раннього заміжжя, багатодітністю, певним поліпшенням умов життя і раціоном харчування.

✔ 2. У XVI – першій половині XVII ст. більшість селян на півдні Європи будувала свої оселі з каменю, на півночі – із дерева. Дах будинку робили із соломи або очерету. Усередині будинку окремих кімнат зазвичай не було – усі члени сім’ї жили в спільному приміщенні. Для опалення помешкання та приготування їжі використовувалося вогнище. Меблів у селянській оселі було мало. Житло городян у цей час зазнало суттєвих змін. У містах з’являлося все більше кам’яних будинків. Заможні городяни вставляли у вікна скло й навіть робили вітражі. Підлогу в будинках заможні городяни вкривали кам’яною або керамічною плиткою, а найбагатші замовляли майстрам підлогу з паркету, викладеного орнаментом. У будинках заможних городян з’явилися вітальні, де господар приймав гостей, спальні, їдальня, робоча кімната господаря та окремі приміщення для слуг.

✔ 3. Європейці в XVI ст. влаштовували у своїх оселях спеціальні ванні кімнати, оскільки боялися відвідувати міські лазні. Це було пов’язано з поширенням нової небезпечної хвороби – сифілісу, завезеного до Європи після відкриття Нового Світу. На обід подавали до десяти м’ясних страв. Усі вони готувалися з великою кількістю східних прянощів, які стали доступними європейцям. Із XVI ст. в країнах Європи набувало популярності вживання «палаючих вин» – міцних горілчаних напоїв. У XVI – першій половині XVII ст. європейці почали споживати багато цукру, що надходив із колоній Нового Світу. Для бідних людей цукор був ласощами, а для заможних – повсякденним продуктом.

✔ 4. Столи розташовували у вигляді літери «П». На чільному місці сідали господар і найбільш почесні гості. На вкритих вишитими скатертинами столах стояли золоті й срібні сільниці, соусниці. Кожен гість мав свою тарілку, ложку й ніж. Звичною для нас виделкою європейці не користувалися. Велику двозубу виделку використовували лише для того, щоб узяти м’ясо зі спільної тарілки, а далі їли його руками.

✔ 5. Меблів у селянській оселі було мало: простий стіл, лави, скриня для речей, один-два табурети та сінник замість ліжка. Їжу готували в казані, що висів над вогнищем. Саме в цей час у Європі з’явилися звичні для нас паперові шпалери. Коштовний посуд виставляли на спеціальних полицях. Різноманітні речі та одяг зберігали у скринях, прикрашених орнаментом і розписом.

✔ 6. Більше моді слідували міщани. Одяг бідняків і селян залишався незмінним. Найчастіше вони мали один робочий одяг і святкове вбрання, що переходило від батьків до дітей.


ІІ.

✔ 1. Переважна частина міст зберігала середньовічний вигляд. Вони залишалися невеликими, від ворогів їх відокремлювали стародавні мури. В передмісті мешкали бідняки та ремісники. Центральна частина міста стала тим осередком, де жили заможні городяни, розміщувалися громадські споруди, собори, ратуша, банки, контори адвокатів. Через нестачу місця для забудови дорожчали земельні ділянки в центрі міста, що дало поштовх до спорудження кількаповерхових будинків.

✔ 4. Спільні риси – підлогу в будинках заможні городяни вкривали кам’яною або керамічною плиткою, а найбагатші замовляли майстрам підлогу з паркету, викладеного орнаментом; дах вкривали черепицею; паперові шпалери; окремі ванні кімнати; шафи, крісла, робочі столи.


✔ 5.


✔ 6. Після Великих географічних відкриттів сталися значні зміни в сфері моди. Поширилося правило не просто одягатися, а слідувати моді, змінюючи щорічно фасони суконь і камзолів. Представники заможних верств часто перевдягалися протягом дня. Моду визначав той, ким найбільше на той момент захоплювалися європейці. Наслідування моди поступово перетворилося з примхи на стимул, поступування суспільства. Завдяки їй розвивалися виробництво, торгівля, виникали нові підприємства і галузі виробництва.