Параграф 7 гдз 8 клас всесвітня історія Сорочинська 2021

 

§ 7. Контрреформація

Запитання та завдання

І.

1. Контрреформація (католицька Реформація, або католицьке відродження) – релігійно-церковний рух у Європі другої половини XVI – середини XVII ст. за оновлення католицької церкви, що виник як реакція на протестантську Реформацію та поширення протестантизму.

2. Причини – поширення впливу протестантизму, втрата авторитету церквою, необхідність оновлення церкви
Наслідки – зміни в церкві, релігійні війни, переслідування протестантів, створення нових чернечих орденів: капуцинів (1525), єзуїтів (1534) та ораторіанців (1558), діяльність інквізиції.

3. “Товариство Ісуса” стало головним знаряддям здійснюваної Римом політики Контрреформації. Одним з основних напрямів у діяльності ордену була освітницька діяльність. Не менш впливовим напрямом у діяльності ордену було місіонерство – проповідь християнства, здійснювана у найвіддаленіших куточках планети.


4. На Тридентському соборі було впорядковано всі сторони життя Католицької церкви, у тому числі канон Біблії, порядок богослужінь (меса), ієрархія церковнослужителів, визначено перелік догматів, святих та церковних свят.

5. «Товариство Ісуса» об’єднувало високоосвічених людей. У своїх навчальних закладах єзуїти досягли високого рівня освіти, надавали ґрунтовні знання з предметів, водночас виховуючи учнів у дусі католицизму. Їхньою метою було через вплив на молодь поступово змінити ставлення в суспільстві до католицької церкви.

6. Місіонерство – проповідь християнства, здійснювана у найвіддаленіших куточках планети.


ІІ.

1. У зв'язку з поширенням впливу протестантизму католицька церква розпочинає власну реформу. Це була система заходів, які отримали назву Контрреформації. У 1542 р. католицькою церквою було створено Конгрегацію верховної інквізиції, якій доручено боротися з поширенням єресей.У 1543 р. з’явився «Індекс заборонених книг». Внесені до нього твори вилучали в торговців і спалювали на майданах разом із портретами їхніх авторів. Для подальшого реформування католицької церкви було скликано Тридентський собор. Собор закликав до очищення церкви від негідних церковних діячів, заборонив продаж індульгенцій і церковних посад, установив суворий нагляд за поведінкою священників. Церква повернулася до своєї головної справи – піклуватися про душі людей і допомагати бідним; ченці відкрили двері монастирів для хворих і жебраків, надавали притулок нужденним і годували голодних.

2. Індекс заборонених книг – список публікацій, які були заборонені Римсько-католицькою церквою. Деякі видання Списку містили також вказівки Церкви з приводу читання, продажу та цензури книг. Офіційною метою складання Індексу була спроба відгородити церкву та саму віру й моральність від зазіхань на основоположні принципи та від богословських ухилів. Вміщені в “Індексі...” книжки вилучались у книготорговців і спалювалися на майданах, разом із портретами авторів. Винним у читанні або переховуванні заборонених книг загрожував суд інквізиції.

3. На Тридентському соборі було прийнято рішення про створення у кожній єпархії семінарії, у яких навчалися б священики. Освіта мала йти за реформаторським типом, тобто з урахуванням всіх змін у церкві. Таким чином, готувалася основа для відновлення звичаїв як у середовищі духовенства, так і в середовищі мирян, яких вела б за собою католицька церква.

4. 24 лютого 1582 р. Папа Римській Григорій ХІІІ видав буллу, якою реформував юліанський календар і створив новий календар. Метою Були було «відновити» календар так, щоб сезонні події, важливі для розрахунку дати Великодня, повернулися в «потрібні місця», і можна було б запобігти їх зміщенню надалі.
Григоріанський календар, який відразу було прийнято у багатьох європейських країнах, став законом для католицької церкви. Він не був визнаний, проте, протестантською церквою та православною церквою. Тому різні християнські Церкви відзначають Великдень у різні дні.