гдз 10 клас українська мова Авраменко 2018 параграф 61-62 вправа 7-2
Рецепт улюбленої справи
Я люблю поїсти, то рецептів приготування страв, які мені подобаються, знаю безліч.
Вареники - одна з таких недільних сімейних страв. Вранці мама починає робити тісто. Вона обережно просіює борошно, бере обов’язково вищого ґатунку, вбиває до нього яйце, всипає потроху солі й соди, додає молока кімнатної температури й добре вимішує тісто. Воно свистить, рипить під маминими лагідними руками, немов віддячує їй. А в цей час на печі готується картопля, яку мама вже встигла почистити, порізати за шматочки, залити водою, а коли закипить - посолить. Потім матуся залишає тісто перепочити. Картопля за півгодини звариться, її треба ретельно потовкти. На допомогу приходить тато, у нього ж сильні руки! А матусенька не сидить, вже розкачує тісто й ріже варениці. Батько скалкою робить ідеальні круги - і як вони так рівненько у нього виходили! Та ми не гаємося - кладемо начинку й щільно притискуємо краї вареника. Поглянувши на який, можна чітко сказати: хто його зліпив. У сестри маленькі краєчки у вареничків, у мене якісь вухасті, а у мами вони найкращі! Ми складаємо їх на сито, а пізніше, наліпивши цілу гору, кидаємо в окріп, який вже мама встигла посолити. Перемішуємо, чекаємо кілька хвилин, доки спливуть вареники, витягуємо й мастимо свіженькою олією з підсмаженою цибулькою (мама вже встигла приготувати заздалегідь).
А тепер розкладаємо по тарілках, поливаємо запашною сметаною і ласуємо! Смачного! Такі смачні вареники, як у дитинстві, більше ніколи в мене не виходили.
Я люблю поїсти, то рецептів приготування страв, які мені подобаються, знаю безліч.
Вареники - одна з таких недільних сімейних страв. Вранці мама починає робити тісто. Вона обережно просіює борошно, бере обов’язково вищого ґатунку, вбиває до нього яйце, всипає потроху солі й соди, додає молока кімнатної температури й добре вимішує тісто. Воно свистить, рипить під маминими лагідними руками, немов віддячує їй. А в цей час на печі готується картопля, яку мама вже встигла почистити, порізати за шматочки, залити водою, а коли закипить - посолить. Потім матуся залишає тісто перепочити. Картопля за півгодини звариться, її треба ретельно потовкти. На допомогу приходить тато, у нього ж сильні руки! А матусенька не сидить, вже розкачує тісто й ріже варениці. Батько скалкою робить ідеальні круги - і як вони так рівненько у нього виходили! Та ми не гаємося - кладемо начинку й щільно притискуємо краї вареника. Поглянувши на який, можна чітко сказати: хто його зліпив. У сестри маленькі краєчки у вареничків, у мене якісь вухасті, а у мами вони найкращі! Ми складаємо їх на сито, а пізніше, наліпивши цілу гору, кидаємо в окріп, який вже мама встигла посолити. Перемішуємо, чекаємо кілька хвилин, доки спливуть вареники, витягуємо й мастимо свіженькою олією з підсмаженою цибулькою (мама вже встигла приготувати заздалегідь).
А тепер розкладаємо по тарілках, поливаємо запашною сметаною і ласуємо! Смачного! Такі смачні вареники, як у дитинстві, більше ніколи в мене не виходили.
