p54 ex1 гдз 8 клас англійська мова Карпюк

Сторінка 54 вправа 1:


Завдання:

Послухай та прочитай оповідання.



Переклад:

Відданий друг
(за оповіданням О. Уайльда)

- Колись давно, - сказала Коноплянка, - жив собі чесний чоловік на ім’я Ганс.
- Він був знаменитим? - запитав Водяний Щур.
- Ні - відповіла Коноплянка, - гадаю, він зовсім не був знаменитим, проте мав добре серце і смішне, кругле, добродушне обличчя. Він жив сам-один в невеличкому будиночку і щодня працював у своєму садку. У всій окрузі не було гарнішого саду за його. Росли там різні квіти, і вони цвіли чи розквітали так, що повсякчас можна було споглядати ту красу.
Ганс мав чимало друзів, та найвідданішим із них був мірошник Великий Х’ю. Ба, настільки відданим Гансу був багатій мірошник, що ніколи не проходив повз його сад, аби не напхати до кишень слив чи яблук, якщо була пора врожаю фруктів.
- Справжні друзі мають всім ділитися, -- казав бувало мірошник, а маленький Ганс посміхався і страшенно пишався, що в нього є друг з такими шляхетними поглядами.
Щоправда, іноді сусіди дивувалися, що багатий мірошник ніколи не давав Гансу нічого навзаєм, хоч мав у млині сотню мішків борошна, шестеро корів та багато овець; проте Ганс ніколи цим не переймався, і ніщо не тішило його більше, ніж слухати чудові речі, що казав мірошник про безкорисливість справжньої дружби.
Тож малий Ганс працював у своєму садку. Весною, влітку і восени він був дуже щасливий, та, коли приходила зима і в нього не було ні фруктів, ані квітів, щоб продати на базарі, він дуже потерпав від холоду і голоду, і йому часто доводилося лягати, не повечерявши. Взимку йому було дуже самотньо, бо тоді мірошник ніколи не навідувався до нього.
- Нема ніякої користі з моїх походеньок до Ганса по снігу, - казав мірошник своїй дружині, - бо коли люди в біді, нема чого їх турбувати. Так я думаю про дружбу, і я впевнений, що правий. Тож почекаю до весни, а тоді навідаю його, й він зможе дати мені великий кошик троянд, і це його дуже потішить.
- Ти справді дуже чуйний до інших, - відповіла дружина, сидячи в зручному кріслі біля вогню, - дійсно чуйний. Справжнє задоволення слухати, як ти говориш про дружбу!