Вправа 4. Спростування міфів російської пропаганди

Міф про «утиски російськомовного населення» є одним із ключових наративів російської пропаганди, який використовувався для виправдання агресії проти України, зокрема анексії Криму у 2014 році та повномасштабного вторгнення у 2022 році. Цей міф спростовується численними фактами та свідченнями.

Приклади, що спростовують міф:

1. Вільне функціонування російськомовних ЗМІ. До 2022 року в Україні вільно працювали сотні російськомовних газет, онлайн-видань, радіостанцій та телеканалів. Такі медіагіганти, як «Сегодня» чи телеканал «Інтер», мали величезну аудиторію і створювали контент переважно російською мовою, що свідчить про відсутність системних утисків.
2. Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Хоча цей закон, ухвалений у 2019 році, закріпив статус української мови як єдиної державної, він не забороняє використання інших мов у приватному спілкуванні, релігійних обрядах та побуті. Більше того, закон передбачав тривалий перехідний період для освітньої сфери, що давало змогу адаптуватися до нових вимог.
3. Популярність російськомовного культурного продукту. Протягом десятиліть в Україні домінували російськомовні книги, музика та кіно. Артисти, що виконували пісні російською, збирали повні стадіони, а книжкові магазини були заповнені російськомовною літературою. Це було б неможливо в умовах реальних «утисків» за мовною ознакою.

Цитата:

Як зазначав ще у 2014 році Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин, аналізуючи ситуацію в Криму та на сході України, хоча й існували окремі проблеми, не було жодних доказів «будь-яких систематичних і широкомасштабних порушень прав російськомовного населення, які б вимагали військового втручання». Це підтверджує, що теза про «утиски» була лише приводом для агресії, а не її реальною причиною.