Теоретичний довідник з історії України: Шкільний курс

Кіммерійці, скіфи, сармати — кочові народи, що послідовно панували в українських степах. Скіфи залишили по собі багаті кургани (Товста Могила, Гайманова Могила) та знамениту золоту пектораль. На узбережжі Чорного моря існували античні міста-держави (Ольвія, Херсонес, Пантікапей), засновані греками.

У V–VII ст. відбувається Велике розселення слов'ян. На території України сформувалися племінні союзи східних слов'ян: поляни (Київщина), древляни, сіверяни, уличі, тиверці та інші. Вони займалися землеробством, скотарством, ремеслами.

У IX ст. навколо Києва об'єднуються східнослов'янські племена. Традиційною датою утворення держави вважається 882 рік, коли новгородський князь Олег захопив Київ і проголосив його "матір'ю міст руських".

Олег (882–912) об'єднав землі, уклав вигідну угоду з Візантією. Ігор (912–945) був убитий древлянами під час збору данини. Його дружина Ольга (945–964) жорстоко помстилася, провела перші реформи (встановила "уроки" і "погости") та першою з правителів прийняла християнство. Святослав (964–972) був князем-воїном, розгромив Хозарський каганат.

Володимир Великий (980–1015) завершив об'єднання земель, провів адміністративну та військову реформи. У 988 році запровадив християнство як державну релігію. Ярослав Мудрий (1019–1054) — період найвищого розквіту Русі. Заснував Софійський собор, уклав першу збірку законів "Руська правда".

Після смерті Ярослава починається період феодальної роздробленості. Володимир Мономах (1113–1125) тимчасово припинив усобиці, організував успішні походи проти половців. Автор "Повчання дітям".

Спадкоємиця Київської Русі. У 1199 році Роман Мстиславич об'єднав Галицьке та Волинське князівства. Найбільшої могутності держава досягла за Данила Галицького (1238–1264), який у 1253 році прийняв королівський титул.

У XIV ст. більшість українських земель увійшли до складу Великого князівства Литовського. Після Люблінської унії 1569 року утворилася Річ Посполита, і всі українські землі опинилися під владою Польщі. Посилився соціальний та релігійний гніт.

Козацтво виникло у XV ст. як форма самозахисту населення від набігів татар та утисків шляхти. Центром козацтва стала Запорозька Січ — унікальна військово-політична організація. Першу Січ на о. Мала Хортиця заснував Дмитро "Байда" Вишневецький.

Найбільше повстання проти Речі Посполитої. Ключові битви: Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Зборів, Берестечко. У ході війни була утворена козацька держава — Військо Запорозьке (Гетьманщина).

Період після смерті Хмельницького, що характеризувався громадянською війною, боротьбою за гетьманську владу та втручанням сусідніх держав. Україна була поділена по Дніпру між Річчю Посполитою та Московським царством.

Іван Мазепа (1687–1709) — гетьман, що прагнув об'єднати українські землі та відновити незалежність. Здійснив спробу перейти на бік шведського короля Карла XII під час Північної війни, але зазнав поразки під Полтавою (1709).

Наприкінці XVIII ст. внаслідок поділів Польщі та ліквідації Гетьманщини українські землі були розділені між двома імперіями. Російський уряд проводив політику русифікації (Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р.).

Процес пробудження національної свідомості. Ключові етапи: вихід "Енеїди" Котляревського, діяльність Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847) на чолі з М. Костомаровим, Т. Шевченком, П. Кулішем.

Боротьба за створення незалежної української держави. Було створено Центральну Раду (голова — М. Грушевський), проголошено Українську Народну Республіку (УНР). На західноукраїнських землях постала ЗУНР. 22 січня 1919 р. було проголошено Акт Злуки.

Після поразки революції на більшій частині України встановилася радянська влада. У 1920-х роках проводилася політика українізації, що сприяла розвитку української мови та культури ("Розстріляне відродження").

Акт геноциду українського народу, організований радянським режимом. Штучний голод, спричинений насильницькою колективізацією та хлібозаготівлями, забрав життя мільйонів українців.

Після Першої світової війни західноукраїнські землі опинилися у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини. Тут діяв активний український політичний рух, зокрема Організація українських націоналістів (ОУН).

Україна опинилася в епіцентрі війни. Українці воювали у складі Червоної армії, а також у лавах Української повстанської армії (УПА), яка боролася і проти нацистів, і проти радянської влади.

Післявоєнний період характеризувався важкою відбудовою та посиленням ідеологічного тиску. Після смерті Сталіна настала "хрущовська відлига" — період лібералізації, що дав поштовх до пробудження національної свідомості.

Рух опору радянському режиму в 1960–1980-х роках. Дисиденти (шістдесятники) виступали за права людини, національні права, свободу слова. Ключові постаті: В. Стус, В. Чорновіл, Л. Костенко, І. Дзюба.

24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який був підтверджений на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року.

Масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів. Революція призвела до повторного голосування, на якому переміг Віктор Ющенко. Стала свідченням становлення громадянського суспільства.

Протести, що почалися після відмови уряду підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Призвели до повалення режиму Віктора Януковича. Головні цінності — гідність, свобода та європейський вибір.

Почалася у 2014 році з анексії Криму Росією та розв'язання війни на Донбасі. 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Україна веде героїчну боротьбу за свою свободу та територіальну цілісність.